Місце контролювання у системі управління

Контролювання завершує цикл управління. Суть його полягає у своєчасному виявленні відхилень у роботі, зумовлених або низькою виконавчою дисципліною персоналу, або впливом чинників зовнішнього середовища, та внесенні необхідних коректив у діяльність організації, завдяки чому забезпечується реалізація намічених планів і цілей.

Контролювання – вид управлінської діяльності, спрямований на забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінювання та аналізу результатів діяльності її структурних одиниць та вживання коригуючих заходів у разі відхилення фактичних результатів від запланованих.

Контролювання передбачає:

· оцінювання результатів діяльності організації загалом і її структурних підрозділів зокрема;

· оцінювання гнучкості управління, його здатності адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища і пристосовуватися до них;

· виявлення і аналіз факторів, які перешкоджають досягненню запланованих результатів; запобігання виникненню і накопиченню помилок;

· врахування конкретних внесків кожного у забезпечення кінцевого результату;

· формування зворотного зв'язку для інформування та заохочення персоналу;

· мінімізацію витрат, пов'язаних з виправленням помилок;

· подолання проблем, пов'язаних зі зростанням організації тощо.

Контролювання як завершальна стадія процесу управління безпосередньо впливає на ефективність здійснення інших управлінських функцій – планування, організування, мотивування.

Так, навіть найкращі плани не будуть здійснені, якщо не забезпечити контроль за їх реалізацією.

Функція мотивації буде виконуватися лише за умови відповідності розміру винагороди досягнутим результатам, для чого необхідно їх оцінити.

Функція контролювання належить до тих обов'язків керівника, які не підлягають делегуванню. Вона полягає у нагляді за роботою підлеглих, визначенні її якості, коригуванні способів чи умов її виконання у разі невідповідності завданням, стандартам, нормам, правилам, очікуваним результатам.

Таким чином менеджер забезпечує процес виконання роботи працівниками, які безпосередньо йому підпорядковані.

Для цього функція контролювання покладається на третіх осіб – управлінців, що спеціалізуються винятково на певних видах контролю. Це знаходить відображення у введенні посад фінансового контролера, контролера якості, аудитора тощо. Вони розробляють та впроваджують відповідні системи контролю і вживають заходів, що ґрунтуються на отриманій інформації.

Дата добавления: 2014-01-11