Функції фінансів

Фінанси підприємств – це економічна категорія, особливість якої проявляється в сфері її дії і властивих їй функціях.

Фінанси підприємств виконують наступні функції:

1. Ресурсоформуюча – утворення грошових доходів та фондів у процесі господарської діяльності підприємства, обслуговування грошовими активами усіх стадій циклу виробничої діяльності підприємства.

Необхідність у формуванні грошових фондів найрізноманітнішого призначення виникає як у держави, так і у всіх суб'єктів розподільчої діяльності (підприємств, фізичних осіб).

На рівні держави у різноманіт­них формах вилучається частина доходу у під­приємств для формування державного бюджету, встанов­люються різні форми оподаткування населення.

Для державних підприємств у процесі первинного розподілу в грошовій формі закріплюється майно (у вигляді частки національного багатства за відносно відокремленими трудовими колективами).

Формування фінансових ресурсів здійснюється при створенні статутних фондів у процесі розподілу грошових надходжень при поверненні авансованих коштів у основні і оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду.

2. Розподільча – розподіл отриманих грошових коштів за окремими напрямками їх використання, підтримання певних пропорцій у використанні грошових коштів.

З переходом до ринкової економіки фінанси втратили своє розподільче призначення. Їх призначенням стало підсилення дії фінансового механізму на ініціативу та самостійність підприємств. У відповідності з Законом України “Про підприємства” вони є незалежними у господарському та фінансовому відношеннях, а також несуть повну відповідальність за виконання кредитних угод та розрахункової дисципліни.

У ринковій економіці фінансові відносини виходять за межі розподілу лише як фази суспільного відтворення, охоплюють розподіл відповідної частини національного ба­гатства, що являє собою державну власність, між відносно відокремленими державними підприємствами, устано­вами, організаціями. Господарські товариства різних організаційно-пра­вових форм функціонування — акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, а також фізичними особами (громадянами) розподілена та частина національного багатства, що є приватною (груповою і особистою) власністю. Всі ці розподільчі відносини виражаються у створенні і використанні статутних фондів підприємств різних форм власності, інших грошових фондів, що знаходяться в їх розпорядженні, особистих фондів громадян, що включають і заощадження.

Фінансові відносини охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін, спожи­вання. В процесі розподілу сукупного суспільного продукту розподіляється на засоби виробництва (основні і оборотні) і предмети споживання. Від раціонального вибору пропорцій цього розподілу, залежать темпи економічного росту, ефективність суспільного вироб­ництва. Національний доход підлягає розподілу на фонд споживання і фонд нагромадження, і від цього розподілу залежать темпи росту національної економіки і народного добробуту, становище окремих класів і соціальних груп у суспільстві.

На інших стадіях суспільного відтворення також мають місце розподільчі відносини і, отже, фінансові відносини.

Вже на стадії виробництва кошти, які є у власності підприємства, або, якщо мова йде про державне підпри­ємство, належать йому на правах повного господарчого володіння, мають бути розподілені для формування необоротних і оборотних активів з метою створення найсприятливіших умов для ефективного господарювання. При цьому повинні витримуватися певні пропорції у розподілі коштів, тому що перевага у формуванні сучасної матеріально-технічної бази підприємства може привести до нестачі обігових активів (запасів сировини, матеріалів), що негативно вплине на неможливість випуску продукції. При формуванні необоротних активів, власні кошти підприємства розподіляються на:

¨ пасивну частину основних фондів (спорудження будівель, споруд, під'їзних шляхів);

¨ активну частину основних фондів (придбання і монтаж машин та устаткування);

¨ довгострокові фінансові інвестиції (придбання цінних паперів, облігацій, депозитів).

При авансуванні у виробництво оборот­них коштів вони повинні бути розподілені таким чином, щоб за їх рахунок були створені необхідні запаси предметів праці (оборотні засоби) і щоб певна частина цих коштів була у розпорядженні підприємства для обслуговування його діяльності у сфері обігу, тобто в запасах готової продукції і в розрахунках (засоби обігу).

На стадії обміну здійснення актів купівлі-продажу саме по собі не може бути віднесене до фінансових відносин, бо, як було сказано вище, фінансові відносини не охоплю­ють еквівалентні обмінні операції. Наприклад, якщо підприємство А купує у підприємства Б сировину і передає продавцеві гроші згідно з її вартістю, то в результаті фонди оборотних коштів у продавця і покупця залишаються сталими, не збільшуються і не зменшуються у жодного з них. Та коли при актах купівлі-продажу відшкодування грошей покупцями не збігається за часом з моментом переходу товару в їх власність (а така ситуація найбільш типова для сучасних товарно-грошових відносин), то у одного з контрагентів з'являється фонд грошових коштів у вигляді кредиторської заборгованості. Якщо покупець авансує продавця через попередню оплату товару, то цей фонд створюється у продавця, а якщо покупець має заборгованість за отриманий товар, то цей грошовий фонд з'являється у нього. У цих випадках має місце перерозподіл грошових коштів між суб'єктами ринкових відносин і між ними виникають певні фінансові відносини, які регулю­ються чинним законодавством.

На стадії споживання перерозподільні відносини і відповідні їм фонди грошових коштів можуть виникати у зв'язку з відкладанням попиту, розривом між платоспро­можним попитом і пропозицією товарів і послуг, а також з інших причин.

3. Контрольна – фінансовий контроль за усіма аспектами господарсько-фінансової діяльності підприємства шляхом оцінки ефективності їх здійснення.

В процесі господарської діяльності контролюється кількість і якість праці, створення і використання фондів накопичення і споживання, кількісні і вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг, виконання зобов’язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб’єктами господарювання. Своєчасний контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дозволяє виявити недопоставку товарів або порушення умов господарських угод.

Три стадії відтворення тісно взаємопов’язані і опосередковано взаємодіють з фінансами підприємства.

3. Зміст та завдання управління фінансами підприємств.

Сучасна фінансова система держави складається з децентралізованих і централізованих (загальнодержавних) фінансів.

У зв'язку з цим фінансова система ― це сукупність різноманітних сфер фінансових відносин, кожна з яких характеризується особливостями у формування і використання фондів грошових коштів, різною роллю в суспільному відтворенні.

Фінансова система України включає такі ланки фінансових відносин: державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фонди соціального страхування, фінанси підприємств різноманітних форм власності, фінанси домогосподарств (рис. 1.). Складові частини фінансової системи тісно взаємозалежні між собою і взаємообумовлені. Фінансовий стан кожного її елемента з однієї сторони залежить, а з іншого боку - впливає на фінансовий стан іншого.

В єдиній фінансовій системі держави можна виділити три підсистеми:

¨ загальнодержавні фінанси;

¨ фінанси господарюючих суб’єктів (фінанси підприємства);

¨ фінанси домашніх господарств (фінанси громадян).

Поділ єдиної фінансової системи на підсистеми обумовлений відмінностями в задачах і методах формування і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

Загальнодержавні фінанси забезпечують потреби розширеного відтворення на макрорівні, фінанси суб'єктів підприємства (фінанси підприємств) використовуються для забезпечення відтворювального процесу коштами на мікрорівні, а фінанси домогосподарств є як кінцевим споживачем створеного продукту, так і основним постачальником трудових ресурсів і внутрішніх інвестицій на ринок.

Питання для самоконтролю:

1) Перелічите та охарактеризуйте функції фінансів підприємств.

2) У чому полягає зміст та завдання управління фінансами підприємств?

3) Дайте визначення грошових відносин.

4) Визначте місце фінансів підприємств в системі ринкових відносин.

Дата добавления: 2014-01-11