Загальна характеристика Цивільного кодексу України. Відносини, які регулюються нормами цивільного права

План

ТЕМА 1.4. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

1. Загальна характеристика Цивільного кодексу України. Відносини, які регулюються нормами цивільного права.

2. Суб’єкти цивільно-правових відносин: громадяни і юридичні особи.

3. Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.

4. Право власності і його законодавчий захист.

5. Поняття цивільно-правової угоди і цивільно-правового договору. Види договорів: договір купівлі-продажу, договір найму (оренди).

6. Поняття спадкування. Спадкування за законом і за заповітом. Черговість спадкування за законом.

Цивільне право – це галузь права, норми якого регулюють майнові відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням матеріальними благами, і деякі особисті немайнові відносини, пов’язані з відповідними нематеріальними благами, тобто без економічного змісту.

Цивільно-правові відносини – це майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підстави виникнення цивільних правовідносин:

§ угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать;

§ адміністративні акти, у тому числі для державних, кооперативних та інших організацій; акти планування;

§ результати відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури, мистецтва;

§ наслідки заподіяння шкоди іншій особі, а так само наслідки придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;

§ наслідки інших дій організацій і громадян;

§ наслідки подій, з якими закон пов’язує настання цивільно-правових наслідків.

Об’єкти цивільно-правових відносин

майно	інші матеріальні	нематеріальні блага
з приводу яких між суб’єктами цивільно-правових відносин виникають права і обов’язки

§ речі;	§ результати інтелектуальної творчості;
§ дії;	§ особисті немайнові блага.

Особливість цивільних правовідносин:

ü	Учасники цивільних правовідносин не підпорядковані один одному, тобто у цивільні правовідносини вони вступають вільно, по своїй волі, за своїм бажанням ї є юридично вільними.
ü	Учасники цивільних правовідносин володіють юридичною свободою та ініціативністю.
ü	Цивільні правовідносини носять майновий характер (тобто учасники цивільних правовідносин володіють майновою відокремленістю).
ü	Учасники цивільних правовідносин мають цивільні права та обов’язки.
ü	Суб’єктивні цивільні права і обов’язки учасників цивільних правовідносин виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів.
ü	Здійснення учасниками цивільних правовідносин суб’єктивних цивільних прав та обов’язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу.
ü	До учасників цивільних правовідносин за вчинення ними правопорушення застосовуються заходи цивільно-правової відповідальності, які мають майновий характер.
ü	Заходи захисту цивільних прав учасників цивільних правовідносин мають відновлюваний характер (тобто повернення особі, права якої були порушені, вихідних прав або відшкодування збитків).

Нормами цивільного права регулюються:

§ майнові відносини; § особисті немайнові відносини; § зобовязально-договірні відносини;

§ відносини власності; § результати духовної творчості; § спадкування по закону чи по заповіту

Майнові відносини – це суспільні зв’язки, які складаються між суб’єктами з приводу належності,набуття, володіння, користування і розпорядження майном.

Об’єкт майнових прав – матеріальні блага (майно). Речі – предмети матеріального світу для задоволення потреб людей чи юридичних осіб і що до яких можуть виникати цивільні права та обов’язки. Класифікація видів речей за різноманітними ознаками.

1.

¨ Засоби виробництва:	основні	будівлі, інші споруди, машини тощо.
оборотні	сировина, паливо, запасні частини тощо.
¨ Предмети споживання	використовуються безпосередньо людиною – продукти харчування, одяг тощо);

2. Речі, що

¨ знаходяться у вільному обігу	закон дозволяє вільну торгівлю ними без обмежень
¨ обмежені в обігу	відносно них встановлено спеціальний порядок придбання і відчуження (н., мисливська зброя)
¨ вилучені з вільного обігу	наркотичні речовини, дорогоцінні метали у сирому вигляді тощо

3. Речі

ü споживні	ü неспоживні
при споживанні перестають існувати (продукти харчування)	служать тривалий час (автомобіль, телевізор)

4. Речі

¨ подільні	¨ неподільні
при поділі не втрачають свого призначення (будь-яка рідина, хліб тощо)	при поділі втрачають своє призначення (телевізор, холодильник)

5. Головні речі і приналежності: одна частина речі виступає як головна, а інша прислужує їй (наприклад, скрипка і футляр);

6.

те, що виробляється, добувається, дістається з речі, або приноситься річчу.

плоди	продукція	доходи
продукти органічного розвитку як рослин так і тварин (плоди фруктових дерев, масло, сир тощо)	усе те, що отримано внаслідок виробничого використання речі, чи то готовий продукт, чи напівфабрикат	грошові та інші надходження від речі внаслідок її участі в цивільному обороті

належать власникові речі, якщо інше невизначено законом або договором власника з іншою особою

Особисті немайнові права

На підставі здійснення особистих прав – права на життя, права на охорону здоров’я, права на безпечне життя та охорону довкілля, права на повагу людської гідності, права на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості.

виникають

Особисті немайнові права

які існують незалежно від майнових		пов’язані з майновими
право на честь, ім’я, гідність, ділова репутація тощо	права, що регулюються авторськими, патентними та іншими правовими інститутами, які захищають не тільки авторство, а й майнову винагороду за твори науки, літератури, мистецтва
	виникають між · державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями; · громадянами і цими організаціями; · громадянами.

Цивільне законодавство охоплює систему нормативних актів, що регулюють цивільні відносини і є формою вираження цивільного права.

До системи цивільного законодавства належать: Цивільний кодекс України, Житловий кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодекс торгового мореплавства України, закони України “Про господарські товариства ”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, “Про оренду майна державних підприємств та організацій ”, “Про заставу ” та ін., а також підзаконні акти Президента, Кабінету Міністрів України та відповідні нормативні акти міністерств, відомств, органів місцевої державної влади та самоврядування.

Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003р. (попередній ЦК був прийнятий в 1963р.), вступив в дію з 1.01.2004 р. Поділяється на:

Книга 1. Загальні положення: Розділ 1. Основні положення; Розділ 2. Особи (ст.24-176); Розділ 3. Об’єкти цивільних прав (ст.177-201); Розділ 4. Правочини. Представництво (ст. 202-250); Розділ 5. Строки та терміни. Позовна давність (ст. 251-268).

Книга 2. Особисті немайнові права фізичної особи.

Книга 3. Право власності та інші речові права: Розділ 1. Право власності (ст. 316-394); Розділ 2. Речові права на чуже майно (ст. 395-417).

Книга 4. Право інтелектуальної власності.

Книга 5. Зобов’язальне право: Розділ 1. Загальні положення про зобов’язання (ст. 509-625); Розділ 2. Загальні положення про договір; Розділ 3. Окремі види зобов’язань (ст.655-1215).

Книга 6. Спадкове право (ст.1216-1308).

Дата добавления: 2014-01-11