Лекція 11 (2 год.)

NAND

NOR

Схема логічного елемента, власне що дав їй назву (NOR — Not OR — в булевій математиці позначає заперечення «АБО»), приведена на малюнку.

За допомогою неї здійснюється перетворення вхідних напруг у вихідні, відповідні «0» і «1». Вони необхідні, тому що для читання/записи даних в елементі пам'яті використовуються різні напруги.

комірка

комірка NAND — Not AND — в тій же булевій математиці позначає заперечення «І». Відрізняється така пам'ять від попередньої хіба що логічною схемою.

Пристрій і принцип роботи осередків у неї такий же, як і у NOR. Хоча, окрім логіки, все-таки є ще одна важлива відмінність — архітектура розміщення осередків і їх контактів. На відміну від вищеописаного випадку, тут є контактна матриця, в перетинах рядків і стовпців яку маються свій в розпорядженні транзистори. Це порівнянно з пасивною матрицею в дисплеях:) (а NOR — з активною TFT). У випадку з пам'яттю така організація дещо краща — площу мікросхеми можна значно зменшити за рахунок розмірів осередків. Недоліки полягають в більш низькій в порівнянні з NOR швидкості роботи в операціях побайтового довільного доступу.

Існують ще і така архітектура як: DiNOR (Mitsubishi), superAND (Hitachi) і ін. Принципово нового нічого вони не представляють, а лише комбінують кращі властивості NAND і NOR.

Та все ж, як би там не було, NOR і NAND на сьогоднішній день випускаються на рівних і практично не конкурують між собою, тому як через свої якості знаходять застосування в різних областях зберігання даних.

Тема: Фінансово-господарська діяльність навчальних закладів.

Мета лекції: ознайомити студентів з основними джерелами доходів навчальних закладів, ознайомити з основними статтями видатків закладів освіти.

План:

1. Доходи та видатки навчального закладу.

2. Особливості кошторисного фінансування закладів освіти.

-1-

Діяльність у сфері освіти можуть здійснювати підприємства, установи, організації різ6их форм власності. Відповідно до чинного законодавства для навчальних закладів, що відносяться до бюджетних і для навчальних закладів недержавної форми власності, передбачений різний порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку.

Фінансування державних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств, а також додаткових джерел фінансування. Крім обсягів державного фінансування, додатковими джерелами фінансування можуть бути:

- кошти отримані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за укладеними угодами;

- плата за надання додаткових освітніх послуг;

- кошти одержані за науково-дослідницькі роботи або послуги;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

- валютні надходження;

- добровільні грошові та матеріальні внески, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

У межах основної діяльності державним навчальним закладам дозволяється надавати населенню платні послуги, перелік яких затверджений постановою КМУ № 38 від 20.01.1997 р.:

- у сфері освітньої діяльності;

- міжнародного співробітництва;

- охорони здоров’я і дошкільного виховання;

- фізичної культури і спорту;

- туризму та екскурсій;

- побутових послуг;

- транспортних послуг;

- житлово-комунальних послуг.

Поряд з наданням послуг навчальний заклад має право здійснювати інші види діяльності, передбачені його статутом:

1. продаж та надання в оренду основних фондів і майна освітнього закладу;

2. купівля, продаж товарів та обладнання;

3. надання посередницьких послуг;

4. пайова участь в діяльності інших навчальних закладів.

Відповідно до Закону України «Про освіту» державні органи, які уповноважені здійснювати управління навчальним закладом, не мають права втручатися в його внутрішню діяльність. Вони вирішують питання створення навчальних закладів, надання ліцензій на право здійснення освітньої діяльності відповідно до державних вимог із встановленням за певними рівнями обсягів підготовки, проводять інспектування та акредитацію закладів освіти.

Заклади освіти самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності. Для успішного здійснення своєї статутної діяльності освітнім закладам державою надаються пільги. Так, кошти закладів освіти та установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Також не вважаються прибутком і не оподатковуються кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротно

Ї фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких є одержання прибутку, для здійснення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності.

У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування закладів освіти та установ, організацій системи освіти не зменшуються. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.

Постановою КМУ від 21.01.1998 р. №61 звільняються від податку на додану вартість діяльність закладів освіти, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг:

1. навчання іноземних та вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах договору чи контракту);

2. здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;

3. підготовка робітників різних професій понад державне замовлення;

4. навчання слухачів підготовчих відділень ВНЗ;

5. повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін і курсів з наступним складанням іспитів;

6. прийом кандидатських іспитів.

Крім того, згідно з ст. 5 Закону України про ПДВ від оподаткування звільняються операції по наданню послуг з:

- утримання дітей в дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках Міністерства внутрішніх справ України;

- харчуванню дітей в школах і професійно-технічних училищах.

Фінансова система освіти має подвійне підпорядкування: як галузеве, так і територіальне – фінансовим органам районних держадміністрацій. Фінансово-господарська діяльність навчальних закладів, які знаходяться у загальнодержавній або комунальній власності, здійснюється на основі єдиного кошторису доході і видатків. Кошторис витрат є основним фінансовим плановим документом бюджетної установи, який визначає обсяг та цільове направлення коштів, що відпускаються з бюджету на утримання закладу освіти. В кошторис включаються тільки передбачені нормативними документами витрати.

Згідно постанови КМУ від 9.01.2000 р. №17 затверджено новий порядок складання та виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій. Раніше в кошторис включалися тільки надходження з державного бюджету на передбачені нормативними документами витрати. За новим порядком кошторис включає в себе дві складові: загальний фонд і спеціальний фонд. Загальний фонд містить обсяг находжень із державного бюджету та розподіл видатків за класифікацією на виконання навчальним закладом своїх функцій. Спеціальний фонд містить обсяг надходжень від надання тих чи інших платних послуг, здавання в оренду приміщень тощо.

Доходна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що планується на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться обсяги надання платних послуг, площа приміщень чи вартість обладнання, зданих в оренду, кількість місць у гуртожитках тощо та розмір плати в розрахунку на одиницю показника.

Обсяги фінансування навчальних закладів державою визначаються на основі науково обґрунтованих нормативів, які розробляються Міністерством освіти та затверджуються Кабінетом міністрів. Нормативи фінансування представляють собою узагальнюючі показники, що включають всю сукупність видатків на відповідну одиницю нормування. Вихідною базою для складання нормативів виступає середньорічна кількість вихованців, учнів або студентів, кількість ставок викладачів в школах, професійно - технічних училищах професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах і т. ін. на кожну з цих позицій складається норматив поточних витрат. Норматив витрат на одного учня обчислюється за різними рівнями підготовки: витрати на одного вихованця в дошкільному закладі, витрати на навчання одного учня в загальноосвітній школі, в ПТУ та у вищому навчальному закладі І-ІІ або ІІІ-ІV рівнів. Аналогічно виділяються відповідні суми на харчування, на стипендії студентам, проживання тощо.

Крім нормативів поточних витрат на одного учня розраховуються також нормативи заробітної плати з нарахуваннями на неї, витрати на утримання будівель і споруд, видатки на капітальний і поточний ремонт. Повністю норматив бюджетного фінансування розраховується за всіма цими позиціями шляхом підсумовування витрат за ними.

Якщо врахувати те, що демографічні, кліматичні та соціальні умови можуть суттєво відрізнятися в різних регіонах, то розробка економічних і фінансових нормативів із розрахунку на одного учня, клас, групу, одиницю площі, об’єму приміщень тощо повинна бути гнучкою і враховувати численні відмінності.

Донедавна орендна плата за здачу майна в оренду розглядалася як пасивний доход і звільнялася від оподаткування у навчальних закладів. Постановою Кабінету Міністрів за №75 від 19.01.2000р. з доходів від здачі в оренду приміщень навчальні заклади тепер повинні сплачувати податок на прибуток (за ставкою 30%). Таким чином здача приміщень в оренду фактично стала розглядатися як підприємницька діяльність, з якої мають сплачуватися відповідні податки.

Грошові кошти, одержані освітнім закладом із всіх джерел, загального і спеціального фондів бюджету, складають фонд фінансових ресурсів або доход даного закладу.

Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансфери населенню, та інші категорії).

Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Показники видатків, що передбачаються кошторисом, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.для всіх бюджетних організацій затверджена єдина система кодів економічної класифікації (КЕК), згідно якої видатки навчальних закладів поділяються на поточні (видатки на товари і послуги; виплату процентів; субсидії і поточні трансферти) та капітальні (витрати на зміцнення матеріальної бази навчального закладу: капітальний та поточний ремонт, обладнання).

-2-

Специфіка роботи різнопрофільних закладів освіти зумовлює певні особливості їх фінансово-господарської діяльності. Співвідношення наведених видів витрати у структурі загального фонду фінансових ресурсів значною мірою відрізняються залежно від типів та форм навчальних закладів. Для дошкільної, початкової та середньої освіти характерним є наявність значної частки видатків на харчування учнів та вихованців. У професійно-технічних училищах і закладах вищої освіти помітною витратною статтею виступають стипендії, а також значно більші обсяги витрат на обладнання, облаштування майстерень, бібліотеки. Спільною особливістю навчальних закладів є висока питома вага видатків, що виплачується на заробітну плату разом з нарахуваннями. Сфера освіти є дуже “зарплатомісткою”, що зумовлено специфікою виробництва освітніх послуг, в основі якого лежить висококваліфікована праця викладачів.

Дошкільна освіта. Планування видатків на утримання дошкільних виховних закладів здійснюється на основі розрахунку чисельності дітей на початок року та їх середньорічного контингенту. Якщо планується ввести додатково одну або декілька груп дітей з 1 вересня, то середньорічний контингент встановлюється з урахуванням цього приросту. Наприклад, на початок року в дитячому садку виховувалося 150 дітей (6 груп), приріст на кінець року становитиме 25 дітей (з 1 вересня відкривається ще одна група).

Видатки на заробітну плату плануються відповідно до затверджених штатних розписів і ставок заробітної плати. Чисельність штатних одиниць залежить від кількості груп та тривалості перебування дітей у дитячій установі. Ставки заробітної плати педагогам і вихователям встановлюються із врахуванням освіти, стажу педагогічної роботи та кваліфікації. Існуюча на даний час ставка заробітної плати вихователям виплачується за 6 годин роботи в день. Наприклад, якщо дитячий заклад працює 10 годин і має 6 груп, то передбачається оплата 60 годин виховної роботи, що відповідає 10 ставкам (або 1,7 ставки на кожну групу).

Видатки на харчування плануються за встановленими грошовими нормами витрат на одну дитину в день. Крім того, в дитячих дошкільних закладах передбачаються видатки на придбання іграшок, посібників і матеріалів для занять з дітьми, на проведення дитячих свят, які плануються за нормами на одну дитину на рік. Витрати на придбання обладнання, м'якого інвентарю та обмундирування для дитячих садків визначаються за встановленими нормами з урахуванням інвентарю та обладнання, яке є в наявності, або по факту за минулий рік.

Для дошкільних закладів характерним є залучення коштів батьків до оплати їх послуг. Плата батьків за перебування дітей у дошкільних закладах планується в середньому в обсязі 70% витрат на харчування однієї дитини (хоча місцеві органи влади можуть встановлювати і інші норми). Наприклад, в м. Києві на 10 січня 2000 року середня вартість продуктового набору в день на одну дитину складала 2,87 грн., в тому числі 67,8% або 1,82 грн. — батьківська плата за перебування дитини один день в дитячому закладі.

Загальна середня освіта. Всистемі загальної середньої освіти складання плану фінансування школи (кошторису) починається з визначення контингенту учнів та кількості класів. Чисельність учнів та кіль­кість класів визначаються в школах за групами класів (І-ІУ, У-VIII, IX-XI). Ці дані наводяться в кошторисі на дві дати — на 1 січня та на 1 вересня. Чисельність дітей, що будуть поступати вперші класи, встановлюється за даними спеціального обліку, що ведеться місцевими відділами освіти та школами. Чисельність учнів в наступних класах, як правило, планується на рівні випуску учнів попередніми класами.

У міських школах може застосовуватися дещо інша формула. Заробітна плата вчителям міських шкіл за другу половину грудня поточного року виплачується у січні наступного року, і тому в поточному році вони одержують заробітну плату лише за 3,5 місяці. В такому випадку середньорічна кількість класів (учнів) буде розраховуватися таким чином:

Важливими показниками виступають норми наповнюваності класів, які впливають на кількість класів та педагогічних ставок. Гра­нична наповнюваність для І-ІХ класів становить на даний момент 40, а для Х-ХІ класів — 35 учнів. Згідно Закону України «Про загальну серед­ню освіту» гранична наповнюваність класів з вересня 2001 року встановлена — ЗО учнів, в початковій школі ця норма складає 25 учнів.

Слід відмітити, що показник наповнюваності класів виступає об'єктом постійної уваги. З одного боку, він дає можливість заощаджувати кошти, що витрачаються на заклади освіти (збільшення норми дозволяє скорочувати кількість класів та відповідно кількість ставок вчителів). Світовий Банк в своїх пропозиціях та вимогах щодо підвищення ефективності освітніх ресурсів в якості однієї знайперших вимог висуває підвищення наповнюваності класів до 45 учнів. Ця вимога доповнюється обґрунтуванням того, що нібито збільшення учнів в класі не впливає на якість навчання (166, с. 102). Разом з тим, наповнюваність класів, безумовно, значною мірою впливає на якість навчання. Педагогічний процес, процес передачі знань, різноманітної інформації, проведення виховної роботи, безумовно буде мати різні результати в класах з чисельністю 25 учнів та 45. Позитивним тому слід вважати зниження цих норм, передбачене Законом «Про загальну середню освіту».

Важливим показником в процесі складання кошторису видатків середніх закладів виступає кількість педагогічних ставок. Кількість педагогічних ставок розраховується на базі двох показників — обсягу годин учбових занять і навчального навантаження вчителів в тиждень. Загальна кількість навчальних занять у тиждень визначається множенням кількості класів на кількість годин на один клас. Кількість педагогічних ставок розраховується на кожну групу класів діленням загального обсягу годин на встановлену норму навчального навантаження одного вчителя.

Оплата праці (1110). Фонд заробітної плати розраховується окремо для педагогічного та іншого (адміністративно-господарського та допоміжного персоналу). Фонд заробітної плати вчителів визначається на основі кількості педагогічних ставок і середньої ставки вчителя в місяць за тарифікацією.

На основі проведеного розподілу учбового навантаження скла­даються тарифікаційні списки, на підставі яких визначається місячний фонд заробітної плати вчителів школи (як добуток середньої ставки заробітної плати на кількість педагогічних ставок). У свою чергу середні ставки заробітної плати визначаються з тарифного списку шляхом ділення загальної суми заробітної плати для кожної групи класів на відповідну цим групам класів кількість педагогічних ставок. Річний фонд заробітної плати визначається як добуток місячного фонду заробітної плати станом на 1 січня на 8,5 місяців, а за станом на 1 вересня — на 3,5 місяця.

Вчителю місячна зарплата визначається як добуток тарифної ставки заробітної плати і доплат, які можуть встановлюватися за класне керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, завідування учбовими кабінетами, обслуговування обчислювальної техніки, завідування учбово-дослідними ділянками. Ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються також за звання «Заслужений вчитель» і «Народний вчитель», вчителям-методистам, старшим вчителям і вихователям-методистам. Розмір тарифної ставки вчителя залежить від категорії. На жаль, на даний момент в оплаті праці вчителів не враховується їх педагогічний стаж, що, безумовно, негативно впливає на мотивацію вчителів.

Наведемо приклад розрахунку фонду заробітної плати вчителів. Важливим показником, необхідним для розрахунку планових витрат, виступає кількість педагогічних ставок. Кількість ставок розраховується окремо для групи класів (І-ІV, V-ІХ, Х-ХІ) на підставі кількості годин навчальних занять та навчального навантаження вчителів на тиждень.

На 1 січня в школі наявні одинадцять І-ІV класів; число педагогічних ставок на ці класи 11,791; фонд заробітної плати в місяць за тари­фікацією визначений у сумі 1780,44 грн. В даному випадку на один І-ІVклас приходиться 1,072 ставки вчителя (11,791:11), середня ставка заробітної плати вчителя в місяць дорівнює 151 грн. (1780,44:11,791).

Таким чином, фонд заробітної плати вчителів, що ведуть заняття з І-ІVкласами, за 8 місяців поточного навчального року складає 14 144грн. (11,791 х 151 х 8).

На 1 вересня в школі передбачається скорочення ставок І-ІУ класів до 10. Виходячи з місячної ставки вчителя і числа педагогічних ставок на один клас за тарифікацією, кількість педагогічних ставок на всі класи на 1 вересня складе 10,583, а фонд заробітної плати вчителів за 4 місяці нового навчального року — 6392 грн. (10,583 х 151 х 4).

Підсумовуючи розраховані фонди, отримуємо річний фонд заробітної плати вчителів І-ІVкласів школи — 20 536 грн. (14 144 + 6 392).

Фонд заробітної плати учбово-допоміжного та адміністративно-господарського персоналу визначається на підставі затверджених штатів і встановлених посадових окладів.

Нарахування на заробітну плату (1120) — включають збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (32% від нарахованої заробітної плати) та збір на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі: 4% — збір на обов'язкове медичне страхування і 1,5% — збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетним установ — за кодом 1130 враховуються видатки на придбання предметів і матеріалів для поточних господарських потреб середніх загальноосвітніх закладів. За кодом 1131 плануються учбові видатки на придбання канцелярського приладдя, видатки на закупівлю книг для шкільних бібліотек, класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей та іншої доку­ментації. Встановлені нормативи видатків на ці потреби (які були диференційовані на групи класів) на даний момент фактично не витримуються. Ці категорії видатків або взагалі не закладаються в кошторисі, або визначаються на підставі даних про середню величину учбових видатків за минулий рік.

Продукти харчування. За кодом 1133 враховуються Видатки на продукти харчування також передбачаються кошторисами закладів. Так, на початок 2000 року в загальних середніх школах на харчування (молоко) учнів всіх класів з бюджету виділяється 0,66 грн. на одного учня. На харчування малозабезпечених виплачується 0,45 грн. на одного учня. Крім того, з місцевих бюджетів на зазначені цілі можуть виділятися ще додаткові кошти.

Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель (1137 ) — Видатки фактично також визначаються не на підставі нормативів, а на основі договірної вартості тих робіт, які планується зробити. Наприклад, передбачається ремонт покрівлі, вартість робіт якого за розцінками будівель­ної організації складе 2 540 грн. Отже, саме така сума буде закладена в кошторис навчального закладу.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160). Розрахунки оплати комунальних послуг раніше здійснювалися на підставі норм витрат опалення на 1 м², 1 м³ площі, витрат води на добу тощо. Останнім часом проводиться встановлення лічильників з витрат електроенергії, газопостачання, холодної та гарячої води. Оплата комунальних послуг здійснюється на підставі даних лічильників за діючими тарифами на споживання послуг та енергоносіїв. Так, на початок 2000 року встановлені такі тарифи: оплата теплопостачання — 70 грн. за 1 ГКал; оплата водопостачання і водовідведення — 0,816 коп. за 1 м-; оплата електро­енергії — 0,15 грн. за 1 кВт.

Деякі особливості має фінансово-господарська діяльність шкіл-інтернатів, метою яких є не лише виховання й освічення дітей, а й їх утримання та оздоровлення (у випадку санаторної школи-інтернату). Для цього передбачено додаткове фінансування на придбання предметів і матеріалів та додаткове визначення фонду заробітної плати вихователів (з розрахунку дві ставки на кожну групу учнів І-IX класів та Х-ХІ класів — одна ставка). Крім того, в типових штатних розписах передбачаються штатні одиниці лікаря, медсестри, кухарів, нічних нянь та інших. Посади вихователів також передбачені в школах, де діють групи продовженого дня.

На утримання вихованців шкіл-інтернатів розраховуються видатки на забезпечення м'яким інвентарем і обмундируванням. Відповідно до встановлених норм вихованці забезпечуються одягом, м'яким інвентарем, предметами особистої гігієни, а також підручниками, шкільним приладдям, іграми та іграшками, матеріалами для організації гурткової роботи, розвитку творчих здібностей. Ці видатки розраховуються за нормами витрат на одного вихованця диференційовано за роками їх перебування у школах-інтернатах. Видатки на харчування визначаються виходячи із норм на одного вихованця в день і кількості проживаючих в інтернаті вихованців.

Вища освіта. Складання кошторисів вищих навчальних закладів здійснюється також за основною схемою бюджетної класифікації. Видатки плануються за кодами економічної класифікації, але обчислення певних категорій видатків має свої особливості.

Визначення контингенту студентів на плановий рік відбувається з урахуванням їх випуску і прийому, причому розрахунки складаються окремо на денне, вечірнє і заочне навчання. Враховується також можливий відсів студентів.

Крім того, існує такий показник, як чисельність студентів в пере­рахунку повної чисельності. Як відомо, студенти денної, вечірньої та заочної форм навчання задіюють різну кількість годин навчальної роботи, а фінансування відбувається в цілому на навчальний заклад, а не на різні форми навчання, тому при розрахунках середньорічного контингенту важливо привести всю чисельність студентів до однієї величини. Один студент стаціонару прирівнюється до 4 студентів-вечірників та 10 студентів-заочників. Всі студенти стаціонару приймаються за 100%, вечірнього відділення — за 25% та заочного — за 10%.

Оплата праці працівників. Фонд заробітної плати вищих навчальних закладів включає заробітну плату штатного професорсько-викладаць­кого персоналу, осіб, що які залучаються на педагогічну роботу на умовах погодинної оплати, а також заробітну плату адміністративно-технічного, учбово-допоміжного та іншого персоналу.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається виходячи із двох показників: числа посад і середньої ставки заробітної плати. Число посад визначається за розрахунковими коефіцієнтами співвідношення кількості студентів (денної, вечірньої і заочної форм навчання), аспірантів, докторантів, слухачів на одного викладача. Так, на одного викладача має приходитися 11-12 студентів денної форми навчання, 50 студентів заочної форми навчання, 8 студентів-іноземців, 8 слухачів курсів підвищення кваліфікації, 5 аспірантів, З докторанти.

Розрахунки витрат на цю статтю здійснюються на підставі поста­нови Кабінету Міністрів України від 29.05.96 р. за №565 «Про впорядкування умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства освіти і науки від 23.03.2001 р. за №161 та інших нормативних документів. Ставки заробітної плати професорсько-викла­дацького складу диференційовані залежно від посади, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор або кандидат наук). Крім того, ставки заробітної плати підвищуються на 15% у вищих навчальних закладах, що мають особливу громадську значущість.

Кількість ставок адміністративно-господарського персоналу встановлюється за нормативами чисельності ставок при розрахунковому приведеному контингенті осіб, що навчаються за державним замовленням. Так, кількість ставок проректорів при розрахунковому контингенті до 1500 осіб складає 2 ставки, при контингенті до 5000 осіб — З ставки, до 10000 — 5 ставок, понад 10000 — 6 ставок. Ставка помічника ректора (1) планується при контингенті вище 5000 осіб. Ставка проректора з наукової роботи передбачена при розрахунковому контингенті студентів понад 1500 чоловік і при одній із таких умов: 1) при наявності права прийому дисертацій на здобуття наукових ступенів; 2) при наявності аспірантури; 3) при наявності наукових підрозділів.

Ставка вченого секретаря передбачена в розмірі 0,5 при контингенті до 5000, та одна ставка при контингенті вище 5000 осіб. Одна ставка головного інженера, юрисконсульта передбачена незалежно від кіль­кості контингенту. Ставка декану — на факультеті денного навчання при наявності не менш 200 студентів, на вечірньому факультеті — не менш 400 студентів і на заочному факультеті — не менш 500 студентів.

Розрахунки штатів професорсько-викладацького складу здійснюються на підставі розрахункової кількості студентів, аспірантів, слухачів, які будуть навчатися за державним замовленням (тобто на яку кількість осіб держава забезпечує фінансування) і на контрактній основі (тобто яку кількість осіб заклад може брати на навчання додатково). Виходячи з нормативів кількості студентів, аспірантів, слухачів на одного викладача визначається потрібна кількість викладачів (див. таблицю 9.3).

Оплата праці викладачів вищої школи здійснюється на підставі кваліфікаційних вимог до працівників вищих навчальних закладів, ставки твердо встановлені залежно від посади, наявності вченого звання (про­фесор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук). Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу визначається виходячи із середньої ставки заробітної плати і середньорічної кількості посад професорсько-викладацького складу. Оплата праці викладачів, що залу­чаються до навчальної роботи поза штатом, здійснюється за рахунок погодинного фонду за ставками погодинної оплати (див. таблицю 9.4). Фонд заробітної плати адміністративно-господарського персоналу вузів визначається залежно від затверджених посадових окладів або типових штатів, але не вище 15% фонду заробітної плати професорсько-викла­дацького складу.

Помітною статтею витрат навчального закладу виступають субсидії і поточні трансфертні виплати (1342), за якою виплачуються стипендії. Стипендії — це грошове забезпечення, що надається особам, які навчаються на денних відділеннях за рахунок коштів державного бюджету, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі.

Стипендія призначається студентам, в яких середній бал успішності 4 і вище і які не мають академічної заборгованості за результатами підсумкового контролю. Передбачаються такі розміри стипендій:

· 4,0-4,99 бала — 42 грн.;

· 50 коп.;5,0 балів — 53 грн. 13 коп.

За особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості студентам можуть встановлюватися персональні стипендії в межах стипендіального фонду, але їх розмір не може перевищувати 2,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір стипендії аспірантам залежить від наявності (або відсутності) стажу роботи. Аспіранти, що були зараховані до аспірантури по закінченню вищого навчального закладу і не мають стажу роботи, отримують стипендію 100 грн. Тим аспірантам, що мають стаж роботи, стипендія нараховується в розмірі окладу, але не більше 198 грн. і не менше 119 грн. Докторантам призначається стипендія в розмірі попереднього окладу за останнім місцем роботи.

Післядипломна освіта. До даної категорії відносяться різноманітні форми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців. Деякі з них, такі як аспірантура і докторантура, здійснюються в межах основної діяльності вищих навчальних закладів. Для реалізації інших створюються спеціальні підрозділи (факультети) або самостійні навчальні установи — курси, школи бізнесу, інститути підвищення кваліфікації, учбові центри тощо. Післядипломна підготовка може також здійснюватися у формі здобуття другої освіти, коли навчальні заклади створюють умови для прискореного здобуття освіти за іншою спеціальністю.

Така різноманітність форм підготовки зумовлює певні труднощі при складанні кошторисів витрат, тому що курси навчання можуть бути різної тривалості, непостійним є контингент навчальних груп, напрями і спеціальності, за якими здійснюється підготовка. Саме тому для кожного курсу навчання складається окремий кошторис, в якому розраховуються видатки за основними кодами економічної класифікації.

Оплата праці. Заробітна плата викладачам навчальних закладів всіх форм власності, висококваліфікованим спеціалістам, які залучаються до професійного навчання населення, нараховується за ставками погодинної оплати праці (див. табл. 9.4). Ставки погодинної оплати праці, (див. рядок №1 у табл. 9.4), застосовуються при підготовці та підвищенні кваліфікації робітників в різних типах навчальних закладів за проведення теоретичних і лабораторно-практичних занять. При професійному навчанні на факультетах перепідготовки з видачею диплома спеціаліста або молодшого спеціаліста застосовуються ставки погодинної оплати праці (див. рядок №3 у табл. 9.4). При підвищенні кваліфікації спеціалістів, які мають вищу або прирівняну до неї освіту, застосовуються також ставки погодинної оплати праці згідно з третім рядком таблиці. Комерційні навчальні заклади або підрозділи можуть встановлювати свої ставки погодинної оплати праці викладачів.

Оплата майстрів виробничого навчання здійснюється за місячними посадовими окладами або за годинними ставками, що визначається шляхом ділення місячного посадового окладу майстра на середньо­місячну норму тривалості робочого часу, яка при 40-годинному робочому тижні складає 168,9 годин. Заробітна плата майстра виробничого навчання встановлюється навчальним закладом на рівні 15-18 розрядів тарифної сітки

Оренда. Орендна плата розраховується в залежності від площі навчального приміщення, зайнятого навчальною групою, і ставки орендної плати за один квадратний метр, встановленої місцевими органами влади.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв. Витрати на теплопостачання включають витрати на опалення та постачання гарячої води. Витрати на опалення розраховуються на підставі нормативів опалення за їм² (1 м³) площі навчального приміщення і порядку розрахунків навчальним закладом, підприємством, організацією, установою, тобто на протязі цілого року або тільки опалювального періоду. Витрати на постачання гарячої води в житлових приміщеннях (гуртожитках) розраховуються на основі нормативу розходу гарячої води на одну людину (0,0003 Гкал/год.), в бюджетних організаціях — нормативу розходу згідно площі приміщення всього будинку.

Вартість водопостачання і водовідведення розраховується на підставі діючих норм витрат води на одного учня на добу (місяць), кількості слухачів в групі, вартості одного літра води або стоків і терміну навчання.

Витрати на електроенергію для побутових потреб (освітлення навчальних приміщень тощо) розраховуються на підставі тарифу вартості за 1 кВт/г, потужності споживачів електроенергії і середньої тривалості користування нею. До цих витрат не включається електроенергія, яка використовується для навчальних потреб.

Канцелярські видатки, або видатки на придбання предметів і матеріалів, розраховуються, виходячи з фактичних витрат на одного учня, які склалися в навчальному закладі за минулий період (місяць, квартал), або прямими розрахунками з розшифровкою витрат на конкретну навчальну групу.

Витрати на придбання і тиражування методичних матеріалів та навчальних бланків (посібників) включаються до кошторису при умові необхідності в них для забезпечення навчального процесу.

Вартість сировини і матеріалів для лабораторно-практичних занять та виробничого навчання в лабораторіях навчального закладу розрахо­вується відповідно до навчальних планів і програм на кожну конкретну професію і спеціальність та переліку навчально-виробничих робіт.

Дата добавления: 2014-01-11