Розлади мислення

Розлади мислення як правило розрізняють за мовою та письмом. Про них ми можемо свідчити, коли пацієнт не здатен виконати певне завдання (наприклад розпізнати предмети за категоріями).

Термін "розлади мислення" використовують для визначення чотирьох окремих груп явищ.

Розлади протікання думок. При розладах протікання думок їх кількість та їх швидкість змінюються. За однієї крайності відбувається напір (потік) думок, коли ідеї виникають в незвичайному різноманітті та достатку й швидко протікають у голові. Інша крайність – проявляється у бідності мислення, коли у хворого всього декілька думок, котрим не вистачає різноманіття та багатства, й протікання котрих є уповільненим. Відчуття напору думок виникає при маніях, відчуття бідності мислення – при депресивних розладах, а також інколи при шизофренії.

Протікання думок інколи може перериватись. Хворий це відчуває як провал у потоці думок, а у спостерігача створюється враження миттєвої зупинки мовного потоку. У незначній мірі таке явище відмічають досить часто, особливо в людей у стані втоми чи тривоги. Однак, обрив думок – найбільш різко виражена, миттєва й повна зупинка їх протікання – вказує на шизофренію.

Такий обрив має бути документально зафіксований. Його можна вважати установленим тільки тоді, коли зупинка мови є миттєва, виразна й повторювана, а хворий констатує при цьому відчуття миттєвої та повної пустоти у голові. Вірогідність діагнозу шизофренія збільшується, коли пацієнт інтерпретує своє відчуття незвичайним образом, наприклад стверджує, що думки витягнуті з голови за допомогою машини, якою управляє переслідувач.

Формальні розлади мислення можна розділити на дві підгрупи: стрибки ідей, персеверація та розрихлення (розкришення) асоціацій. Кожна з них відноситься до специфічної форми психічних розладів, так що дуже важливо їх розрізняти.

При стрибках ідей думки та мова хворого переходять від однієї теми до іншої так, що жодна думка не досягає завершення перш, ніж виникає інша. Не дивлячись на стрімку зміну тем, мову пацієнта можна зрозуміти, так як зв’язок між думками нормальний, – момент, котрий відображає цю форму розладів мислення від розкрашування асоціацій. Однак, на практиці часто буває важко провести таке розмежування, особливо, коли хворий швидко говорить. Тому корисно записати зразок мови на диктофон та прослухати декілька разів. Характерними рисами стрибків ідей є: збереження звичайної логічної послідовності думок, використання слів із схожим звучанням (звукові асоціації) чи одного й того слова в його різних значеннях (гра слів, каламбур), римування та реакція та відволікаючі репліки в безпосередньому оточенні. Стрибки ідей – характерна ознака манії.

Персеверація – настійливе невиправдане повторення одних і тих же думок. Даний розлад виявляється шляхом вивчення мови чи дій пацієнта. Так, хворий, котрому задають ряд простих питань, вірно відповідає на перші з них, але на наступні питання знову відтворює ту ж саму відповідь. Персервація проявляється при деменції та в деяких інших випадках.

Розкришення (розрихлення) асоціацій вказує на порушення структури мислення. Мова хворого алогічна, безсистемна, непослідовна, її неможливо упорядкувати в ході подальшої розмови. Характерна відсутність загальної ясності. Такий тим неупорядкованого мислення відрізняється від мислення людей, що знаходяться у стані тривоги, чи у осіб зі зниженим рівнем інтелекту. Мова людини у стані тривоги стане біль зв’язаною, коли її заспокоїти, а людина із заниженими розумовими здібностями зможе більш ясно виражати свої думки, коли спростити йому питання. Однак якщо у хворого спостерігається послаблення асоціацій, то у того, хто проводить опитування створюється враження, що чим більше він старається внести ясність в думки пацієнта, тим менше розуміє останнього. Найбільш часто послаблення асоціацій зустрічається при шизофренії. Послаблення асоціацій може виражатись у двох формах:

Ковзання ("хід шахового коня" чи "сходження з рейок") має на увазі невмотивований перехід від однієї теми до іншої – чи між реченнями, чи із середини початої та різко обірваної фрази – за відсутності логічного зв’язку між темами і без ознак форм асоціацій, відмічених при описі стрибків ідей. За крайньої міри вираженості такої патології руйнуються не тільки зв’язки між реченнями та фразами, але також сама граматична структура мови. Це явище називають мовною окрошкою. Термін вербігерація відноситься до виду стереотипії, за яким звуки, слова чи фрази беззмістовно повторюються.

Один із наслідків розрисування асоціацій, що проявляються у мові пацієнта, а саме в тому, що він ніби увесь час наближається суті питання, але так ніколи її і не досягає, інколи називають мимоговорінням (повзговорінням?).

Неодноразово здійснювались спроби розробити психологічні тести для виявлення розкрашування асоціацій, але особливо корисних результатів для клініциста не отримали. Спроби застосувати тести для діагностики шизофренії також не увінчались успіхом.

Крім вже розглянутих випадків порушення зв’язків між думками, нелогічність мислення можуть виникнути внаслідок розширення понять, тобто об’єднання в одну категорію предметів та явищ, котрі зазвичай не вважаються тісно пов’язаними між собою.

Неологізми. Вони не являються формальними розладами мислення. За такої патології мови хворий використовує ним самим видумані слова й побудовані на їх основі фрази, частіше за все для опису своїх відчуттів. Неологізми варто відрізняти від невірної вимови, помилкового використання деяких слів малоосвіченими людьми, від діалектизмів, незрозумілих для неспеціаліста технічних термінів та "домашніх слів", котрі придумують у деяких сім’ях для власної забавки. Лікар, що проводить опитування, має записувати слова та проясняти у хворого, що він має на увазі, використовуючи їх.

[1] стан запаморочення свідомості, коли людина відчуває брак сконцентрованості уваги, і протікання суцільнго потоку думок

Дата добавления: 2014-01-15