Система управління процесом перевезень

Лекція 1

Контрольні запитання

1. Які клієнтські операційні системи поширені в Україні?

2. Які особливості притаманні операційній системі Windows ХР?

3. Які нововведення були застосовані в Windows Vista?

4. З якими основними проблемами зіткнулися користувачі Windows Vista?

5. Які фактори є стримуючими для поширення Windows 7?

6. Які чинники сприяють популярності Linux?

7. Які серверні операційні системи є поширеними? Чому?

8. Які зручності надає вбудований віртуалізатор Windows Server 2008?

9. Яка операційна система є складною в налаштуванні та адмініструванні?

10. Яким чином підвищується безпечність та захист від вірусів в серверних операційних системах?

До особливостей процесу перевезень на залізничному транспорті відносяться багаточисельність та територіальна розрізненість підрозділів при тісному взаємозв’язку в їхньої роботі, непереривність виробничого процесу за часом. Це визначає основні вимоги до організації і управління роботою залізниці:

- жорстка централізація управління при наданні низовим підрозділам ініціативи та свободи при виконанні завдань;

- сувора дисципліна в усіх ланках, точне ї своєчасне виконання низовими підрозділами регулювальних заходів, що встановлені вищестоящими органами;

- оперативність при розробці і впровадженні заходів по регулюванню парка вагонів і локомотивів, які знаходяться в непереривному русі;

- врахування обставин, що склалися, на підставі даних системи інформації та звіту, яки характеризують поточну роботу підрозділів і дозволяють приймати необхідні заходи для забезпечення нормального руху.

Експлуатаційна робота повинна бути організована так, щоб забезпечити безпеку руху поїздів, злагодженість дій всіх підрозділів на основі ГРП, мінімальні строки доставки вантажів і перевезення пасажирів, високі показники використання технічних засобів.

Задля цього необхідна передова технологія, яка передбачає рівномірність і ритмічність роботи усіх ланок.

Експлуатаційна робота ґрунтується на таких важливих принципах, як організація діяльності за планом перевезень, організація вагонопотоків на підставі загальносітьового плану формування, робота станцій за технологічним процесом і просування поїздів за графіком, а крім того, технічне нормування кількісних і якісних показників роботи підрозділів, оперативне планування та диспетчерське керування поїзною та вантажною роботою.

Всю багатопланову експлуатаційну діяльність залізниць регламентують Державний план перевезень, ПТЕ, ІСіЗ, ІРП, Статут залізниць, ГРП і ПФП, технічні нори роботи залізниць, технологічні процеси роботи станцій, накази та інструктивні вказівки УЗ.

Під управлінням рухом розуміють систему заходів з організації поточної експлуатаційної діяльності, що направлені на забезпечення виконання плану і оперативних завдань з перевезень, а також раціональне використання технічних засобів.

На практиці відомі наступні форми управління рухом поїздів:

- місячне технічне нормування експлуатаційної роботи і регулювання вагонопотоків, локомотивних і вагонних парків;

- змінно-добове оперативне планування поїзній і вантажній роботи;

- диспетчерське керування рухом поїздів.

Технічне нормування експлуатаційної роботи – розробка місячних норм вантажної і поїзної роботи залізниць, дирекцій і станцій, а також заходів, яки забезпечують виконання плану перевезень та підготовку до перевезень в наступні періоди. На підставі технічних норм приймаються оперативні заходи з регулювання вагонопотоків, вагонних ї локомотивних парків.

Оперативне планування експлуатаційної роботи залізниць, дирекцій і станцій має завдання забезпечити в конкретних умовах даної доби або зміни виконання технічних норм з урахуванням оперативної обстановки, що склалася на даному підрозділі.

Диспетчерське керування рухом поїздів передбачає постійний контроль за виконанням технічних норм, заходів регулювання та змінно-добових оперативних планів, забезпечення безперервного руху поїздів і нормальної роботи станцій.

Структура системи управління перевізним процесом поєднує територіальні і функціональні принципи: МТ – УЗ – залізниці – дирекції – лінійні підрозділи.

Початкова ланка в системі управління – дирекція з перевезень. Узгодження роботи дирекцій і уточнення всіх їх позицій робиться в масштабах залізниці. Щоб успішно виконувати функції планування і керівництва оперативною роботою, потрібні певні організаційні форми. Недооцінка умов для управління процесами неминуче знижує якість їх виконання. Тому дуже важливо правильно встановити межі дирекцій і залізниць. В країнах з великою територією завжди вважалося бажаним, щоб межі залізниць співпадали з пунктами зародження і погашення основних вантажопотоків, для перевезення яких ці залізниці споруджувалися. Якщо це нездійсненно, то такі вантажопотоки повинне обслуговувати мінімальне число залізничних підприємств, тобто дирекцій і залізниць. Тільки в країнах з невеликими просторами, густою залізничною мережею, перевізна потужність якої надмірна, управління залізничними лініями організоване за територіальною ознакою.

Межі залізниць і дирекцій повинні забезпечити максимальну можливість раціонального управління даною галуззю, а для цього необхідно розробити наукові вимоги до встановлення меж і на їх основі надати практичні поради. Очевидно, що для кращого управління перевезеннями найбільш доцільні межі залізниць, що співпадають з пунктами зародження і погашення вантажопотоків. Тоді кількість стиків між залізницями і дирекціями буде якнайменшою.

При нерівномірності руху можливі дві системи організації перевізного процесу. Перша заснована на твердому графіку руху з постійними не тільки розкладами просування поїздів, але й їх спеціалізацією, тобто призначенням вагонів, яки знаходяться в складі поїзда. Теоретично ця схема повинна забезпечити найбільш високе використання постійних пристроїв (перегонів, станцій, засобів екіпіровки енергозабезпечення…), а також найкраще просування поїздів по ділянках і ув’язку оборотів локомотивів. Беззаперечно, що такій раціональний технологічний план можливо розробити, особливо за допомогою ЕОМ.

Для роботи по твердому графіку необхідно на сезон, в крайньому випадку на місяць встановити точні розміри руху та спеціалізувати розклади поїздів (за призначенням плану формування). Ми розуміємо, що встановити точні розміри неможливо в зв’язку з об’єктивно існуючою нерівномірністю вагонопотоків. Система, яка заснована на твердому графіку, може існувати при умові, що поїзди відправляють за розкладом при любий кількості вагонів, в тому числі з неповним складом, а завчасно сформовані поїзди незалежно від часу готовності очікують свого розкладу.

Друга система також передбачає організацію перевезень на основі графіку, а тому до розробки і складанню його висувають не менш високі вимоги. Однак при цьому він служить не тільки нормативним технологічним документом для організації руху поїздів на дільниці, але й оперативним планом, побудованим на основі фактичної ситуації (розташування рухомого складу, його стану), призначення вагонопотоків, інформації про підхід поїздів, завдань на виконання вантажної роботи і інших даних. В залежності від готовності складів на станціях формування і підходу поїздів з сусідніх ділянок оперативним планом призначають в обіг найбільш раціональні за часом розклади, враховуючи дальність їхньої прокладки.

Тепер, коли залізничний транспорт працює з великою напругою, вдосконалення форм управління ним є крупним резервом в підвищенні його перевізних спроможностей.

Дата добавления: 2014-01-11