Музика як мас-медіа

Вид мас-медіа: радіомовлення

Радіомо́влення — виробництво і розповсюдження аудіопрограм за допомогою електромагнітних хвиль, що поширюються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю приймачів.

Сучасне радіомо́влення - це інформаційна галузь, яка стала глобальним засобом масової інформації, засобом впливу на громадськість. Важливість впливу радіо на громадську думку пов'язана сьогодні з його масовістю та з можливістю бути суб'єктом громадянської журналістики.

Переваги радіомовлення

Серед переваг радіомовлення можна виділити такі:

- фоновість (ми постійно слухаємо радіо: вдома, в автомобілі, в офісі, і це дає нам змогу швидко приєднатися до цікавої інформації);

- ненав'язливість рекламних повідомлень (як можна відзначити, то на радіо рекламі приділяється менше часу, ніж, наприклад, на телебаченні, тому у слухачів це не викликає супротиву);

- передача інформації на рівні образів (радіо залишає слухачеві простір для візуального відтворення щойно почутої інформації)

- прозорість інформації (радіо є найменш з-поміж інших ЗМІ чутливим до політичних «ігор»).

Функції радіомовлення

Як і для інших ЗМІ, для радіомовлення виділяють вісім функцій.

1. Інтеграція (підтримує функціонування суспільства, його входження в інформаційний простір);[1]

2. Соціалізація (пропагує певний стиль життя, а також моральні цінності);

3. Організація (спонукає людей до дії, до прийняття рішень);

4. Інформування (задовольняє потребу слухача в інформації)

5. Просвітництво (набуття нових знань);

6. Розважальна функція (допомагає відволіктися від щоденних проблем і просто відпочити);

7. Виховання (впливає на формування громадської думки);

8. Спілкування (засобом інтерактивного спілкування в ефірі дає змогу людям висловити свою точку зору на ту чи іншу проблему).

На думку авторів енциклопедії «Вікіпедія», музика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — «мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі».

Вважається, що «музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо».

Нині прийнято класифікувати музичне мистецтво.

Музичне мистецтво є дуже багатоманітним у своїх формах, що робить його класифікацію предметом мистецтвознавчих робіт. Існують різні способи класифікації музичного мистецтва.

Типи музичного мистецтва

Т. Чередниченко виділяє чотири основні типи музичного мистецтва:

1) музика фольклорного типу, що включає спектр явищ від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад;

2) музика розважального типу, що охоплює музичне мистецтво від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради;

3) мистецтво канонічної імпровізації, що охоплює літургійні співи.

4) опус-музика (т. зв. академічна музика), одним з основних понять якої є «opus» — оригінальний музичний твір, зафіксований у нотному тексті.

Дата добавления: 2014-01-11