Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система технічного обслуговування і ремонту ( ТО і Р)




Системою технічного обслуговування й ремонту називають сукупність взаємозалежних засобів, документації технічного обслуговування й ремонту й виконавців, необхідних для підтримки й відновлення якості встаткування. У коло питань, охоплюваних системою, можуть входити також забезпечення матеріалами, заготівлями, запасними частинами й т.д.

Мета технічного обслуговування й ремонту: 1) попередження аварій устаткування; 2) можливість виконання ремонтних робіт із плану, погодженому із планом виробництва; 3) своєчасна підготовка запчастин, матеріалів і робочої сили й мінімальний простій устаткування в ремонті.

На переважній більшості промислових підприємств, а на хімічних і нафтопереробних заводах скрізь застосовують систему планово-попереджувальних ремонтів (ППР).

У цілому система ППР служить для підтримки встаткування в справному стані, тобто шляхом планових ремонтів вона повинна забезпечити працездатність устаткування при збереженні його високої продуктивності. Планове проведення ремонтів дозволяє також створити рівномірне завантаження ремонтних бригад, підвищити якість ремонтів і знизити витрати на ремонт.

Планово-попереджувальні ремонти проводяться по методу планово-періодичних примусових ремонтів для основного встаткування й по методу післяоглядових ремонтів для допоміжного устаткування. Наприклад, метод післяоглядових ремонтів застосовується при ремонті трубопроводів й арматури.

Метод післяоглядових ремонтів припускає виконання ремонту по строку й обсягу тільки після попередні йому періодичного огляду. Періодичність оглядів установлюється по орієнтовних термінах служби деталей машин. Метод післяоглядових ремонтів дозволяє збільшити міжремонтний пробіг допоміжного устаткування й знизити вартість ремонту встаткування.

Віднесення встаткування до основного або допоміжного залежить від ступеня впливу відмови цього встаткування на роботу технологічної лінії. Якщо відмова встаткування веде до зупинки технологічної лінії (установки), то воно ставиться до основного і його ремонт проводиться в примусовому порядку по методу планово-періодичних ремонтів.

Графік ППР повинен передбачати: 1) витрати часу на ремонт; 2) витрати робочої сили на ремонт; 3) необхідна кількість запчастин і ремонтних пристосувань; 4) проведення модернізації в період зупинки встаткування на ремонт.

Планово-попереджувальний ремонт здійснюється періодично в плановому порядку через певну кількість годин безперервної роботи. Зміст й обсяг кожного ремонту встановлюються остаточно в процесі його виконання з урахуванням виявленого стану агрегатів.

Система ППР передбачає наступні види обслуговування й ремонтів: технічне (міжремонтне) обслуговування; поточний ремонт; капітальний ремонт.

Технічне обслуговування - це комплекс робіт для підтримки працездатності встаткування між ремонтами. Технічне обслуговування здійснюється експлуатаційним (апаратник, машиніст, оператор) і обслуговуючим персоналом (черговий слюсар, електрик, помічник майстри) по діючим на підприємстві правилам технічної експлуатації й безпечного обслуговування.

В обсяг технічного обслуговування входять:

1) Експлуатаційне обслуговування - обтирання, чищення, зовнішній огляд, змащення, перевірка стану систем охолодження підшипників, спостереження за станом кріпильних деталей, перевірка справності заземлення; всі виявлені несправності повинні бути зафіксовані експлуатаційним персоналом у змінному журналі й усунуті в можливо короткий строк силами експлуатаційного й обслуговуючого персоналу;

2) дрібний ремонт устаткування - підтяжка кріплень і контактів, часткове регулювання, заміна запобіжників, контактів, виявлення загального стану ізоляції; обслуговуючий персонал повинен регулярно переглядати запису експлуатаційного персоналу в змінному журналі й вживати заходів по усуненню зазначених у ньому несправностей.

Для конкретного встаткування вказівки по технічному обслуговуванню приводяться в «Інструкції по експлуатації» або в «Інструкції з технічного обслуговування»

Поточний ремонт - це ремонт, здійснюваний у процесі експлуатації для гарантованого забезпечення працездатності встаткування й складається в заміні й відновленні окремих частин устаткування і їхньому регулюванню. Такий ремонт виконується з розбиранням окремих складальних одиниць. Він включає наступні операції: 1) промивання машин або апаратів із заміною змащення; 2) регулювання складальних одиниць, які піддаються найбільшому зношуванню тому, що працюють під великим навантаженням; 3) розбирання вузлів з наступною заміною й ремонтом деталей, термін служби яких відповідає тривалості одного міжремонтного періоду; 4) зборку й перевірку відремонтованих складальних одиниць; 5) ремонт футеровок й антикорозійних покриттів; 6) проведення робіт, загальних для періодичних оглядів.

Поточні ремонти проводяться в неробочі зміни, у вихідні дні, а при безперервній роботі - у планові дні, спеціально виділені для цього виду ремонту.

Кількість, обсяг, зміст і строки поточних ремонтів устаткування визначаються тривалістю служби деталей й інтенсивністю використання машин й апаратів у передремонтний період.

Результати поточного ремонту й технологічної перевірки, виявлені дефекти й роботи з їхнього усунення реєструються в ремонтній карті.

Капітальний ремонт - це ремонт, здійснюваний з метою відновлення справності й повного або близького до повного відновлення ресурсу встаткування із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові, і їхнім регулюванням. Цей вид ремонту характеризується одночасною зміною великої кількості деталей, складальних одиниць і комплексів. При капітальному ремонті встаткування повністю відновлюється, а його експлуатаційні характеристики доводять до відповідності технічним умовам на нове або відремонтоване встаткування. До складу капітального ремонту входять:

1) повне розбирання й промивання машини або апарата; 2) ремонт або заміна зношених деталей, складальних одиниць і комплексів; 3) шабровка направляючих, регулювання й вивірка всіх координат машини або апарата до встановлених технічною документацією норм точності; 4) перевірка фундаментів, станин, базових деталей, антикорозійних покриттів; 5) зборка машини або апарата з перевіркою якості зборки; 6) перевірка машини або апарата на холостому ходу й під навантаженням. Крім того, у капітальний ремонт можуть бути включені роботи з модернізації машини або апарата, а також по автоматизації й механізації стосовно до технологічного процесу.

По закінченні капітального ремонту машина або апарат здаються по акті комісії в складі головного механіка, інженера відділу технічного нагляду, інженера по техніці безпеки й начальника виробництва.

Існує ще два види ремонту: регламентований і по технічному стану.Обидва види ремонту є плановими й застосовуються на окремих ділянках деяких галузей промисловості й транспорту, де до експлуатованого встаткування висувають специфічні вимоги.

Регламентований ремонт - виконується з періодичністю й в обсязі, установленими в експлуатаційній документації, незалежно від технічного стану виробу в момент початку ремонту. Цей вид ремонту носить примусовий характер, передбачає зупинку встаткування в заздалегідь заплановані строки і ремонт його ведеться тільки згідно інструкції. При цьому окремі деталі й вузли, відпрацювавши встановлений строк, незалежно від їх фактичного технічного стану заміняють новими або реставрованими. Регламентований ремонт гарантує високу експлуатаційну надійність устаткування, однак характеризується значними матеріальними й трудовими витратами.

Ремонт по технічному стану - передбачає контроль технічного стану встаткування з періодичністю й обсягом, установленими в нормативно-технічній документації; обсяг і момент початку ремонту визначаються по технічному стану встаткування або його вузла.

При визначенні виду ремонту звичайно виходять із того, що встаткування виробництв і технологічних установок ремонтують під час зупинки на ремонт усього комплексу. Устаткування, що працює періодично або може бути замінено резервним, ремонтують у неробочу зміну або під час роботи резервного встаткування.

Приклад технологічного процесу капітального ремонту

Капітальний ремонт у сучасних ремонтних підрозділах підприємств проводять зі знеособленням агрегатів і деталей. Це значить, що в процесі збирання обладнання встановлюють не ті агрегати, які були з нього зняті при розбиранні, і інші, наперед відремонтовані. Агрегати, у свою чергу, ремонтують зі знеособленням деталей.

Такий метод ремонту створює умови для ритмічної роботи ремонтного підприємства, дозволяє раціональніше використовувати його виробничі потужності, забезпечує стабільність якості відремонтованого обладнання і скорочує тривалість ремонту.

Товарні агрегати, прийняті в ремонт, відправляють безпосередньо на склад ремонтного фонду і складують на стелажах.

Товарні агрегати зі складу ремонтного фонду транспортують на розбірно-мийну ділянку, де їх також частково розбирають, миють у спеціальній машині, а потім розбирають на деталі. Деталі розібраних агрегатів миють і очищають від жирових і смолянистих забруднень, накипу й нагару, після чого їх дефектують, керуючись технічними умовами.

За наслідками дефектації деталі сортують на три групи: придатні, такі, що підлягають ремонту і непридатні.

Придатнідеталі направляють на ділянку комплектування, а деталі, що підлягають ремонту, – на склад деталей, які чекають ремонту. Тут деталі з певними поєднаннями дефектів підбирають у партії, а потім згідно технологічним маршрутам транспортують на виробничі ділянки ремонту. Відремонтовані деталі поступають на ділянку комплектування.

Непридатні деталі транспортують на склад металобрухту.

Замість непридатних деталей на ділянку комплектування подають нові. Деталі трьох груп (придатні, відремонтовані, нові) підбирають в з’єднання за розмірами і масою і, якщо потрібно, підганяють, створюючи таким чином комплекти до окремих агрегатів. Потім комплекти деталей поступають на ділянки складання агрегатів. Зібрані агрегати випробовують і фарбують, після чого вони поступають на пости складання або на склад готової продукції

3. Ремонтні документи

Ремонтні документи розробляються на основі конструкторської, експлуатаційної й технологічної документації, а також досвіду експлуатації, у процесі якої визначають інтенсивність зношування й інші показники. У цих документах повинні бути відбиті способи ремонту; пристосування, інструмент і прилади, необхідні для проведення ремонту; технічні вимоги до відремонтованого встаткування; норми витрати запасних частин і матеріалів.

Ремонтні креслення. Для організованого проведення ремонтів велике значення має наявність якісно складених ремонтних креслень, тобто креслень для ремонту складальних одиниць, зборки й контролю відремонтованих деталей і вузлів.

На ремонтних кресленнях указують тільки ті розміри, граничні відхилення, зазори й інші дані, які перевіряють у процесі ремонту. При цьому повинні бути збережені клас точності й посадка, передбачені в робочих кресленнях.

Графіки ремонтів. Основними вихідними документами при складанні загального плану ремонту є річні плани й графіки ремонтів виробництв, цехів, технологічних установок або окремого встаткування. Плани й графіки становлять, виходячи з виробничого плану й діючих нормативів на ремонт. При цьому враховують також реальні можливості, сили й засоби ремонтної служби, а в деяких випадках і сезонність.

У річних графіках установлюють місяці, протягом яких дана технологічна установка (або встаткування) повинна бути відремонтована. На підставі річних графіків становлять місячні графіки ремонтів; у них указують календарні дні простою кожного об'єкта в ремонті того виду, що передбачений річним планом. Відповідно до місячного графіка об'єкт у строго призначений час зупиняють на ремонт допустимі відхилення від нормативу для міжремонтного циклу становить + 10%. Відступи від графіка повинні носити винятковий характер.Вони припустимі тільки після ретельної перевірки стану об'єкта спеціальною комісією з керівників підприємства.

Проект графіка капітального ремонту попередньо узгоджується з усіма організаціями, які на договірних засадах повинні брати участь у ремонтних роботах. Початку кожного ремонту повинне передувати складання відомостей, у яких детально перераховані всі роботи, виконувані відповідно до даного планового ремонту. Форми цих відомостей можуть бути різними, але всі вони повинні містити відомості, достатні для правильного визначення необхідної робочої сили, необхідних матеріалів і запасних частин, а також вартість як усього ремонту, так й окремих його елементів.

Крім ремонтних робіт у відомості можуть бути відбиті роботи, обумовлені виробничою необхідністю (дрібні перемикання комунікацій, конструктивні зміни й ін.), спрямовані на поліпшення умов праці (номенклатурні роботи з техніки безпеки), а також роботи із часткової модернізації технологічної установки або повної модернізації конкретного встаткування (заміна старого встаткування новим, більше зробленим).

Відомість складаютьть керівники експлуатації ділянки: начальник і механік ділянки, старший механік і начальник цеху. Відомість узгоджується з головним механіком і затверджується головним інженером підприємства.

На підставі відомостей ремонтних робіт (відомостей дефектів) складаються зведені заявки на необхідні для ремонту матеріали й запасні частини, які повинні бути підготовлені на призначений термін ремонту службами постачання підприємства або виконавця.

З урахуванням витратних матеріалів і запасних частин по відомостях становлять кошторис на ремонт, що визначає поелементну й загальну вартість усього ремонту.

Відомість ремонтних робіт (відомість дефектів) не можна вважати документом, що вимагає неухильного, пунктуального виконання. При розкритті, розбиранні й ретельному технічному огляді ремонтуючого встаткування можуть бути виявлені нові, не передбачені відомістю дефекти або, навпаки, передбачувані дефекти можуть бути відсутні. Тому в ході ремонту відомість доповнюється новими пунктами або скорочується. Відкоректована відомість, що відбиває перелік й обсяг фактично зроблених робіт, називається виконавчої й разом з попередньою відомістю служить звітним документом при оформленні здачі об'єкта після ремонту. Розбіжності між попередньою й виконавчою відомостями повинні бути докладно пояснені в графі «Примітки» або в спеціальному акті.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1580; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.