Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Задачі теорії телетрафіка




Історично першими в теорії розподілу інформації виникли і зайняли домінуюче положення завдання аналізу визначення характеристик якості обслуговування залежно від параметрів і властивостей вхідного потоку повідомлень, параметрів і структури системи обслуговування й дисципліни обслуговування. Поряд із цим часто вирішувалося зворотне завдання визначення параметрів системи обслуговування при її заданій структурі залежно від параметрів і властивостей потоку повідомлень, дисципліни і якості обслуговування.

Перші засоби комутації володіли відносно простою структурою: використовувалися повнодоступні й рідше неповнодоступні схеми включень, і рішення завдань аналізу в основному задовольняло потреби практики. Для ручної телефонної станції, наприклад, було потрібно визначити число шнурових пар і телефоністок залежно від заданого часу очікування з'єднання. Для машинних і декадно-крокових АТС розраховувалося число приладів на кожному щаблі шукання, при якому загальний час очікування з'єднання або сумарна ймовірність втрати виклику були б у нормі. Однак уже тоді було сформульоване завдання нового типу - оптимізації параметрів і способу побудови схеми. Із всіх можливих варіантів схем неповнодоступного включения приладів необхідно було вибрати оптимальний, що забезпечує за інших рівних умов найменші втрати викликів.

З появою координатних і особливо квазіелектронних і електронних АТС на передній план висуваються завдання синтезу структури комутаційної системи з оптимізацією її параметрів. Для станції або вузла певної ємності потрібно побудувати схему комутаційного поля таким чином, щоб при заданих потоках, дисципліні і якості обслуговування його вартість була мінімальною або були мінімальними втрати викликів при заданих потоках, дисципліні й вартості комутаційного поля.

Завдання оптимізації схеми комутаційного поля програмно-керованої АТС тісно зв'язані з розробкою оптимальних алгоритмів пошуку шляхів. Для зниження навантаження на процесор час пошуку вільного виходу й шляхи до нього в комутаційному полі повинне бути мінімальним. При невдалому алгоритмі за рахунок обмеженого часу пошуку втрати викликів можуть бути вище в порівнянні з потенційною можливістю комутаційної системи. Таким чином, при дослідженні пропускної здатності програмно-керованої АТС у математичній моделі з'являються нові компоненти: час і алгоритм пошуку шляхи.

В останні роки помітно підсилився інтерес до завдань іншого класу: розробці математичних моделей короткострокового й довгострокового прогнозів параметрів потоків повідомлень і дослідженню властивостей потоків у реальних системах. Це викликано ускладненням структури мережі, що зросли капіталовкладеннями на її будівництво й відповідно підвищеними вимогами до її економічності. Досвід проектування й експлуатації мереж зв'язку свідчить про те, що найбільші прорахунки у визначенні обсягу станційного й лінійного устаткування виникають через помилки в прогнозі очікуваної інтенсивності навантаження.

Нормування й оптимальний розподіл по ділянках мережі показників якості обслуговування - ще одне коло завдань, розв'язуваних у теорії розподілу інформації. Від установленої загальної норми якості обслуговування вхідних повідомлень залежать, з одного боку, обсяг і вартість устаткування станцій і всієї мережі, а з іншого боку - час, затрачуваний абонентом на встановлення з'єднання, і час передачі повідомлень через мережу зв'язку. Несвоєчасна доставка повідомлень приводить до зменшення швидкості процесів керування виробництвом, що завдає певної шкоди народному господарству.

Завдання нормування показників якості по етапах з'єднання тісно пов'язана із загальним завданням оптимальної побудови систем розподілу інформації. У теоретичних дослідженнях поступово назріває перехід до вивчення процесів обслуговування на рівні всієї системи. Розробка методів аналізу, синтезу й оптимізації систем розподілу інформації в цілому завдання найближчого майбутнього. Необхідність її рішення диктується інтеграцією систем передачі й розподіли інформації, використанням ЕОМ і програмного керування. Сполучення функцій обробки, розподіли й передачі інформації - майбутнє систем електрозв'язку. Мережі зв'язку будуть інтегровані й розраховані на передачу різних видів інформації, їхня структура ще більше ускладниться. У цих умовах завдання оптимальної побудови мереж здобуває загальнодержавне значення.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.