Актуальність проблематики соціальної роботи в Україні

Актуальність проблематики соціальної роботи в Україні обґрунтовується такими обставинами.

По-перше, тими кризовими особливостями, в яких вона знаходиться. Перелік цих особливостей достатньо широкий. Можна тільки позначити найбільш вагомі.

Зарубіжний досвід показує, що потреба в комплексній соціальній роботі особливо зростає в той період, коли суспільство, держава знаходяться в кризовому стані. Саме такий стан утворився в нашій країні наприкінці ХХ століття, продовжує існувати і, вірогідно, буде існувати досить тривалий час і у ХХI столітті. Так, наприклад, темпи падіння внутрішнього валового продукту в 1990 році складали 4%, у 1991 – 8,7%, 1992 – 9,9%, поступово зростаючи. Суспільство опинилось перед загрозою повного необоротного процесу втрати виробничих фондів основи життєдіяльності й незалежності держави [19].

Параметри кризи в Україні, за результатами висновків учених, перевищили її рівень у США 1930-х років або в латиноамериканських країнах 1980-х. Сьогодні в нас більше 80% населення мешкає за межею бідності. Для структурного перетворення народного господарства потрібно, за мінімальними підрахунками, до 20 років і до 130 мільярдів доларів США. А за оцінками розроблювача моделей економік західноєвропейських країн Дж.Сакса, зазначене перебудування може тривати 40 – 120 років.

Моральне здоров'я українського суспільства також погіршується й у зв'язку з поглибленням соціальної нерівності, кримінальним перерозподілом народного майна. За оцінками експертів, менше 1,5% населення країни має щомісячний особистий прибуток не нижче 4000 доларів США, а 500 громадянам, за даними служби “Социс-Геллап”, належить 18 мільярдів доларів США.

Позначений вище список соціальних негараздів в Україні може бути продовжений. Але головне залишається в тому, щоб він більше не поповнювався. І в цьому значенні соціальна робота повинна й може зробити свій суттєвий внесок.

По-друге, соціальна робота є одним із діючих інструментів реалізації соціальної політики держави, забезпечення суспільної стабілізації та безпеки. Її значення не обмежується кризовими явищами або іншими тимчасовими причинами, а має закономірний, стійкий характер. Активна модернізація суспільства, яка продовжується у світі з ХІХ століття, супроводжується прискоренням соціокультурного розвитку, ускладненням життєвого середовища людей, характеризується політичним динамізмом, зміною людських цінностей. У таких умовах ускладнюється соціалізація поколінь, розширюється й диференціюється соціокультурний простір. Людина в цих умовах як основний суб'єкт і першооснова соціального розвитку повинна сама реалізувати себе, свій власний потенціал, обравши для цього найбільш адекватні засоби. Саме ці зазначені обставини диктують необхідність соціальної роботи і забезпечують якісне функціонування соціальної роботи як професії. Саме ця діяльність зорієнтована не тільки й не стільки на поліпшення матеріального добробуту тих, хто має в ньому потребу, тобто на благодійність, скільки на розширення сфери соціальної взаємодії людей. У цьому розумінні соціальна робота виступає раціональним альтруїзмом культурно-компетентних громадян щодо неадаптованих членів суспільства через організацію їх соціальної роботи, соціальної праці.

Соціальна робота в Україні тісно пов'язана з формуванням цілісного державно-суспільного організму, який покликаний своєчасно реагувати й компетентно вирішувати соціальні проблеми на всіх рівнях суспільства. Конституція України визначає нашу державу як соціальну [21, 4]. Проте, соціальні проблеми й деформації можуть перешкоджати економічному відродженню, політичній стабільності країни. У їх подоланні важлива роль належить саме соціальній роботі [37, 38-39; 40-54].

Вирішенню проблем становлення й функціонування соціальної роботи в Україні допомагають різноманітні соціально-політичні заходи, такі, наприклад, як:

· постанови й Акти Президента й інших державних органів і організацій України: Президент України Л.Кучма підписав Указ “Про заходи щодо поліпшення умов функціонування закладів охорони здоров'я в сільській місцевості”. Документ, зокрема, передбачає забезпечення медичними кадрами центральні, районні та дільничні лікарні, сільські амбулаторії та фельдшерські пункти;

· огляди преси: „40 маленьким утікачам може дати дах над головою обласний притулок для недоглянутих дітей, створений у Вінниці на базі бюджету на його фінансування. Тут працюватимуть 30 педагогів і психологів із стажем роботи не менш як 5 років. У кожному конкретному випадку вони виїжджатимуть на місце для з'ясування причин утечі дитини з дому чи школи-інтернату. За даними управління освіти, майже 5,5 тисяч дітей області виховуються нині в неблагополучних сім'ях”; “Всеукраїнську школу передового досвіду роботи з дітьми-інвалідами створено в Донецькому обласному центрі соціальних служб для молоді. У п'яти містах області діють центри соціальної реабілітації юних громадян, а в Слов'янську для них організовано реабілітаційну школу. На допомогу центрів можуть розраховувати всі молоді люди, які опинилися в скрутному становищі”.

По-третє, соціальна робота й вирішення її проблем в Україні сьогодні пов’язані з міжнародною допомогою.

Так, наприклад, програма Євросоюзу «Тасис» підтримує підготовку спеціалістів соціальної роботи в Києво-Могилянській академії, Ужгородському університеті, Чернігівському юридичному коледжі. Складовою частиною проекту “Соціальний захист в Україні” є навчання й підвищення кваліфікації працівників цієї сфери в Житомирській і Харківській областях. Українське представництво Християнського дитячого фонду за підтримки ЮНІСЕФ, Міжнародної федерації соціальних працівників і їх Української асоціації реалізують скрізь проект “Соціальна освіта в Україні”. У січні 1998 року в Києві відбулася наукова конференція “Перші підсумки навчання соціальній роботі в Україні”. Її учасники отримали різноманітну інформацію щодо існуючих програм і стандартів, які існують у світі при підготовці спеціалістів. Позитивним є й випуск “часописів”: “Соціальна політика і соціальна робота”, “Практична психологія”; брошур, тематичних теле- і радіопередач, організація фотовиставок, “круглих столів” та інших науково-освітніх заходів, що популяризують унікальні цінності та зростаюче суспільне значення соціальної роботи.

Зазначений перелік видів допомоги може бути значно продовжений. По-четверте, вирішення актуальних проблем соціальної роботи в Україні значною мірою залежить від того, якими є й можуть бути стандартні програми підготовки спеціалістів соціальної сфери в Україні.

2. Підготовка фахівців соціальної роботи в Україні

Стисло ж необхідно відзначити, що підготовка спеціалістів міжнародного рівня здійснюється в Україні на трьох рівнях: базовому, середньому й вищому – університетському. У різних навчальних закладах існують різні підходи до здійснення цієї підготовки. У ліцеях, коледжах готують соціальних асистентів (допомагаників) і молодших спеціалістів, в інститутах – бакалаврів, в університетах – менеджерів і магістрів соціальної роботи і соціальної політики, у ВНЗ педагогічного профілю – переважно соціальних педагогів, у юридичних – правозахисників і соціальних працівників. Удосконалюється також навчання тих, хто працює в соціальній сфері. У цілому близько 30-ти ВНЗ країни організують вивчення соціальної роботи й педагогіки. Віддалена перспектива – домогтися, як у розвинених країнах, такої кількості соціальних працівників різних рівнів, що відповідала б кількості педагогів і перевищувала б кількість лікарів.

Дата добавления: 2014-01-11