На практиці заповненість коливається у межах 3-98%

При раструванні на оригінал накладається сітка ліній, комірки якої утворюють елемент растра. Частота сітки растра вимірюється числом ліній на дюйм (lpi - lines per inch) і називається лінєатурою.

Розмір точки растра розраховується для кожного елементу і залежить від інтенсивності тону в цій комірці. Якщо у растрі є абсолютно чорний колір, тоді розмір точки растра співпадає з розміром елементу растра (100% заповненість). Для абсолютно білого кольору заповненість складає 0%.

Векторнi зображення

Зміст векторного зображення полягає в описi елементiв зображення за допомогою математичних формул.

Для цього зображення розкладається на простi об’єкти — примiтиви. Основнi графiчнi примiтиви:

лiнiї,

елiпси,

кола,

багатокутники,

зiрки тощо.

Примiтиви створюються на основi ключових точок, що визначаються у виглядi набору чисел. Програма вiдтворює зображення шляхом з’єднання ключових точок. Для опису рiзних геометричних фiгур потрiбнi ключовi точки рiзних типiв. На векторнi об’єкти розкладаються не тiльки геометричнi фiгури й рiзнi малюнки, а й текст.

Чому цей тип зображень називають векторним?

Що називається вектором у математицi?

(Вектор — це вiдрiзок прямої, що має довжину i напрямок.)

У комп’ютернiй графiцi термiн «вектор» має дещо iнший змiст. Вiн означає частину лiнiї (сегмент), що задається ключовими точками. Отже, файли векторних зображень мiстять не пiксельнi значення, а математичнi описи елементiв зображень. За цими описами вiдбувається вiзуалiзацiя зображень у пристроях виведення.

Таке зображення нагадує аплікацію.

Графічні примітиви характеризуються своїми властивостями:

· кольором і товщиною контуру,

· кольором і способом заливки внутрішньої області,

· розміром та ін.

Складність векторного зображення визначається кількістю графічних примітивів, з яких воно створене. При зберіганні такого зображення у файлі записуються перелік об'єктів зображення і значення їх властивостей. Тому чим більше об'єктів — тим більше розмір файлу цього зображення. Однак навіть для складних векторних малюнків розміри їх файлів зазвичай менші, ніж розміри файлів аналогічних растрових зображень.

Переваги і недоліки растрових та векторних зображень

Вид графічного зображення	Переваги	Недоліки
Растрове	Реалістичність зображень. Природність кольорів. Можливість отримання зображень за допомогою спеціальних пристроїв	Великі за розміром файли Пікселізація зображення при збільшенні. Складність редагування окремих елементів зображення
Векторне	Невеликі за розміром файли Збереження якості при масштабуванні. Простота редагування окремих елементів зображення	Складність фотореалістичного відтворення реальних об’єктів. Відсутність пристроїв для автоматизованого створення зображення

Крім растрової та векторної графіки останнім часом все більшої популярності набуває тривимірна графіка, або ЗD-графіка (англ. З Dimensions — три виміри), що вивчає технології створення об'ємних моделей об'єктів у віртуальному просторі, які максимально наближені до реальних

Основним завданням цього виду графiки є створення не плоского зображення об’єкта, а його об’ємної моделi, яку можна обертати й розглядати з усiх бокiв. Для створення об’ємних зображень використовують рiзнi графiчнi примiтиви (паралелепiпед, куб, кулю, конус та iншi) i гладкi (сплайновi) поверхнi. За їх допомогою спочатку створюють каркас об’єкта, потiм його поверхню покривають матерiалами, вiзуально схожими на реальнi. Далi задають освiтлення, гравiтацiю, властивостi атмосфери та iншi параметри простору, в якому вiн знаходиться. Для об’єктiв, що рухаються, вказують траєкторiю його руху, швидкiсть тощо. Тривимiрна графiка широко використовується в iнженерному проектуваннi, комп’ютерному моделюваннi фiзичних об’єктiв i процесiв, в мультиплiкацiї, кiнематографiї та комп’ютерних iграх.

Останнім часом все частіше зустрічається також фрактальна графіка.

Фрактал (лат. fractus — складений з фрагментів) — це графічне зображення, яке складається з подібних між собою елементів.

Побудова фрактального малюнка може вiдбуватися за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерацiї зображень за допомогою обчислень за певними формулами. Змiна в алгоритмах або значень коефiцiєнтiв у формулах призводить до модифiкацiї зображення.

Фрактальну графіку часто використовують для автоматичної генерації абстрактних або реалістичних зображень, у розважальних програмах.

Системами опрацювання графічних зображень – це програми, що призначені для створення і опрацювання комп'ютерних графічних зображень.

Системи опрацювання графічних зображень поділяють на такі види:

Графічні редактори, серед яких, у свою чергу, виділяють:

· редактори растрової графіки (Paint, Adobe Photoshop, Corel Photo Paint);

· редактори векторної графіки (CorelDraw, Adobe Illustrator, Adobe Freehand);

· редактори тривимірної графіки (3D Studio Max, Maya);

· редактори фрактальної графіки (IFS Builder, Chaos, Apophysis);

· редактори для створення анімацій (Adobe Flash, Ammo, Animation Works Interactive);

Програми для перегляду графічних зображень (Засіб для перегляду зображень і факсів, Microsoft Office Picture Manager, ACDSee);

Пакети інженерного моделювання і проектування:

· AutoCAD — для розробки креслень деталей і механізмів різної складності;

· Electronics Workbench — для проектування електронних мікросхем;

· Graphisoft ARCHICAD — для проектування архітектурних споруд;

· KASIA — для проектування кузовів автомобілів) і т.д.

Останнім часом спостерігається тенденція щодо створення багатофункціональних графічних пакетів, наприклад: Corel Graphics Suite, Xara Xtreme, ACD Canvas до складу яких входять програми растрової і векторної графіки, конвертори, редактори шрифтів тощо.

Незважаючи на різні принципи побудови зображень, усі графічні редактори мають схожі можливості:

· створення малюнка за допомогою різних інструментів: олівця, пензля, розпилювача, інструментів малювання ліній, прямокутників, еліпсів тощо;

· використання при малюванні різних кольорів;

· робота над фрагментами малюнка (виділення окремих елементів малюнка, їх переміщення, копіювання, обертання тощо);

· масштабування малюнка для перегляду всього зображення або малювання дрібних деталей;

· імпортування до малюнка об'єктів з інших малюнків;

· додавання текстових написів до малюнків;

· виконання операцій над файлами: відкриття, зберігання, друкування.

Іншим видом систем опрацювання графічних зображень є програми, які призначені, в основному, для перегляду графічних зображень.

Розвитку даного виду програмного забезпечення сприяло активне використання цифрових фотоапаратів і відеокамер.

Основні можливості програм перегляду графічних зображень:

· перегляд графічних зображень різних форматів;

· зміна масштабу перегляду зображень;

· конвертація файлів — зберігання зображень у файлах різних форматів;

· демонстрація зображень у режимі слайд-шоу;

· елементарне редагування зображень — змінення розмірів та обертання зображення, збільшення/зменшення яскравості та контрастності кольорів, стиснення даних у файлі, тощо;

· відображення значень властивостей самого зображення і файлу зображення;

· друкування графічного зображення та ін.

Формати графічних файлiв

Растрові графічні зображення зберігаються у відповідних форматах. Їх на даний час існує декілька десятків. І в кожного є свої недоліки і переваги. Саме вони й визначають доцільність їх використання при роботіз тими чи іншими зображеннями.

Формати файлів растрових зображень:

· BMP (англ. Bit Map image — бітова карта зображення). Зображення у цьому форматі зберігаються у файлі попіксельно, без стиснення, тому розміри таких файлів досить великі. Стандартне розширення імені файлів цього типу bmp.

· JPEG (англ. Joint Photographic Expert Group — об'єднана експертні група в галузі фотографії). Цей формат використовує ефективні алгоритми стиснення даних, що дає змогу зменшити розмір графічних файлів. Але це досягається за рахунок втрати частини даних, погіршення якості зображення. Для файлів цього формату стандартним розширенням імені є jpg або jpeg.

· GIF (англ. Graphics Interchange Format — графічний формат для обміну) — «найщільніший» з графічних форматів, які використовують стиснення без втрати даних. Його застосування дає змогу зменшити розміри файлів у кілька разів. Цей формат призначений для зберігання зображень, що містять до 256 кольорів (наприклад, мальовані ілюстрації), а також анімованих зображень. Стандартне розширення імен файлів даного типу gif.

· PNG (англ. Portable Network Graphic — портативна мережна графіка) — універсальний формат графічних файлів, який має високий ступінь стиснення даних у файлі без їх втрати. Підтримує прозорий фон. Стандартне розширення імен файлів даного типу png.

· TIFF (англ. Tagged Image File Format — теговий формат файлів зображень). Файли цього формату зберігають зображення з високою якістю і тому широко використовуються в поліграфії, при скануванні зображень. Недоліком цього типу є великий розмір файлів. Стандартне розширення імен файлів цього формату — tif або tiff.

Існують й інші формати растрових графічних файлів, такі як PCX, IFF, LBM, IMG, MAC, MSP, PGL.

Для документів, які передаються мережею Інтернет, дуже важливим є незначний розмір файлів, оскільки від цього залежить час передавання даних. Тому при підготовці веб-сторінок використовують графічні формати, які мають високий коефіцієнт стиснення даних: JPEG, GIF, PNG.

У векторній графіці практично кожний векторний графічний редактор використовує свій власний формат зберігання зображень.

Формати векторних зображень:

· WMF (англ. Windows MetaFile — метафайл Windows) — універсальний формат для програм, що працюють в операційній системі Windows. Використовується для зберігання колекції графічних зображень Microsoft Clip Gallery. Можливі розширення імен файлів — wmf, emf, wmz, emz.

· CGM (англ. Computer Graphic Metafile — метафайл комп'ютерної графіки) — широко використовується як стандартний формат векторних графічних даних у мережі Інтернет. Стандартне розширення імен файлів cgm.

· SVG (Scalable Vector Graphics — векторна графіка, що масштабується) — універсальний формат, який дає змогу з високою якістю зберігати у файлі текст, графічне зображення і анімацію. Широке застосування отримав в інженерній графіці і при розробці веб-сайтів. Стандартне розширення імен файлів svg.

· CDR (англ. CorelDRaw files — файли CorelDraw) — стандартний формат файлів векторного графічного редактора CorelDraw. Файли даного формату можуть мати розширення імені cdr або cdt.

· АІ (англ. Adobe Illustrator files — файли Adobe Illustrator) — стандартний формат файлів редактора векторної графіки Adobe Illustrator. Файли мають розширення імені аі.

Властивості растрових зображень:

1. Розміри — визначають ширину та висоту малюнка. Значення даної властивості задають в одиницях довжини (сантиметрах, дюймах) або в пікселях (як синоніми використовуються також терміни точки і крапки). Розміри зображення задаються при його створенні і можуть бути змінені під час редагування. При створенні зображення для демонстрації на екрані його розміри доцільно задати в пікселях, щоб знати, яку частину екрана воно займатиме при перегляді. Якщо зображення готують для друку, то його розміри задають у сантиметрах або дюймах, щоб визначити, яку частину аркуша воно займе при друкуванні.

2. Роздільна здатність – визначає кількість пікселів на одиницю довжини зображення: вимірюється в dpi або пікселів/см. Можна вважати, що роздільна здатність показує щільність розміщення пікселів у растрі, а відповідно і розміри самого пікселя в даному зображенні. Чим більше значення цієї властивості, тим чіткішим і якіснішим виглядає зображення, але й більшим є розмір його файлу. Для графічного зображення, яке готується для розміщення в Інтернеті, достатньо роздільної здатності 72 dpi, для екранного сприйняття — 96 dpi, а для друку на принтері — не менше 300 dpi.

Глибина кольору — це кількість бітів, що використовуються для кодування кольору одного пікселя, тобто від цієї властивості залежить кількість кольорів, якими може бути зафарбований піксель.

Вимірюється глибина кольору в bрр (англ. bits per pixel — бітів на піксель).

!!!!!!!!!!!! Тому при створенні малюнку в редакторі растрової графіки в першу чергу потрібно визначити його

· розміри,

· роздільну здатність

· та глибину кольору.

Дата добавления: 2014-01-11