Особливості комплексу маркетингу промислових підприємств

Комплекс маркетингу на промисловому підприємстві має певні особливості, в тому числі:

1) Промислове підприємство не тільки працює на товарному ринку, але і є суб’єктом промислового ринку.

Товарний ринок – це система ринків споживчого і виробничо-технічного призначення. Товарний ринок являє собою систему економічних зв’язків, по-перше, між товаровиробником та споживачами і, по-друге, в середині певних груп виробників та споживачів товарів чи послуг. Головною формою першого типу зв’язків є купівля - продаж, а другого – конкуренція. Для функціонування ринку необхідна відповідна інфраструктура.

Промисловий ринок - це ринок, який включає осіб, фірми, підприємства, організації, що отримують товари та послуги для використання у виробництві, перепродажу або здачі в оренду. Споживачами товарів на промисловому ринку є підприємства різних галузей виробництва (промислові, будівельні, громадські організації, банки, страхові й інвестиційні компанії).

Сучасний ринок товарів і послуг характеризується:

Ø насиченістю товарами масового виробництва, орієнтацією на задоволення потреб певних груп покупців;

Ø гнучким, адаптивним виробництвом, здатним на проведення товарної політики, яка відповідає найрізноманітнішим та найскладнішим потребам споживачів;

Ø постійною підтримкою конкурентоспроможності товару за рахунок його модифікації, підвищення якості й зменшення собівартості.

Стосовно виробів промислового призначення всі ринки можуть бути класифіковані на такі основні групи: ринок сировини, ринок засобів виробництва, фінансовий ринок та ринок інформації тощо.

Комплексне дослідження промислового ринку включає в себе як вивчення ринку і його кон’юнктури, так і оцінку науково-виробничих, ресурсних та експортних можливостей товаровиробника. Такі дослід­ження дозволяють виробнику здійснити прогноз ринко­вої ситуації та розробити відповідні напрямки маркетингового впливу на цільовий ринок з метою забезпечення ефективності виробничо-комерційної діяльності.

2) Важливою складовою комплексу маркетингу на промисловому підприємстві є матеріально-технічне постачання.

Матеріально-технічне постачання (МТП) підприємства – це процес закупівлі матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін і в обсязі, необхідному для здійснення виробничо-комерційної діяльності. Забезпечення підприємства сировиною, матеріалами і комплектуючими виробами, основним устаткуванням і допоміжним обладнанням, своєчасна їх закупівля в необхідних асортименті, кількості, якості впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Матеріально-технічним постачанням займається центр закупівель (відділ матеріально-технічного постачання).

Основні задачі матеріально-технічного постачання спрямовані:

• на своєчасне, повне і комплектне забезпечення підрозділів підприємства необхідними ресурсами потрібної кількості і якості;
• економне використання ресурсів, підвищення продук­тивності праці (скорочення тривалості виробничого циклу, оберту обігових коштів), повне використання відходів виробництва (підвищення ефективності інвестицій та інших показників);
• підготовку пропозицій по підвищенню конкурен­тоспроможності продукції, що випускається, шляхом зміни постачальників конкретних ресурсів і заміни ресурсів на ресурси найвищої якості і більш економічних умов постачання;

· правильне визначення потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах, розробку плану їх закупівлі, забез­печення їх збереження і раціональної підготовки до використання.

Основними функціями відділів матеріально-технічного постачання промислового підприємства є:

1) дослідження ринку сировини і матеріалів;

2) визначення потреби в матеріальних ресурсах;

3) складання плану закупівель;

4) вибір постачальників;

5) укладення угод з постачальниками, з транспортними організаціями на поставку сировини і матеріалів;

6) приймання матеріальних ресурсів на складі;

7) встановлення ліміту на матеріали для цехів та оформлення документів для видачі у цехи;

8) контроль за станом норм виробничих запасів;

9) забезпечення зберігання матеріальних ресурсів;

10) участь у виставках, ярмарках тощо.

Після визначення потреби в кожному виді ресурсів встановлюється можливий вид їх закупівлі. Складається перелік можливих постачальників для кожного виду ресурсів, використовується інформація по вивченню ринку обладнання, сировини і матеріалів. Якщо постачальників декілька, здійснюється їх ранжування за такими показниками: виробничі потужності, ціни на ресурси, надійність постачальника, економічність закупівлі, якість ресурсів, комплектність постачання, періодичність поставки, можливості сервісного обслуговування, пакування тощо. Переваги повинні віддаватись тим постачальникам, які одержали найбільше значення оцінки.

Організацією управління закупівельною діяльністю займаються закупівельні центри. На промислових підприємствах України існують різні схеми організаційної побудови відділів матеріально-технічного постачання. Систематизація організаційної структури відділів постачання на підприємствах дозволяє визначити дві найбільш типові схеми.

Відмінною особливістю першої схеми організаційної побудови є функціональна спеціалізація підрозділів (відділів, груп, бюро), які входять до відділу матеріально-технічного постачання. Для цієї схеми характерним є визначення функцій планування потреби в матеріально-технічних ресурсах, оперативно-закупівельна діяльність, що спрямована на закупівлю сировини, матеріалів та інших інвестиційних ресурсів. При цій схемі склади приймають, зберігають і передають матеріальні цінності в цехи.

Така організаційна структура притаманна невеликим підприємствам. На підприємствах з обмеженою кількістю закупівель відділ постачання може включати лише менеджера із закупівель та технічного асистента.

У великих фірмах цей відділ може включати в себе декілька сотень працівників. Чисельність відділів закупівель залежить від розміру підприємства, типу виробництва, від різноманітності та обсягів промислових товарів та послуг, що купуються.

Для другої схеми організаційної побудови - за товарною ознакою - характерним є те, що в її складі утворюються групи, бюро, відділи, які спеціалізуються на закупівлі окремих видів матеріальних ресурсів і виконують повний комплекс робіт з планування, дослідження ринку, ранжування постачальників, закупівлі, обліку, завезення і відпуску закріплених за ними видів ресурсів.

Крім того, відділи постачання можуть бути створені як децентралізовані (самостійні відділи постачання на кожному підприємстві, яке входить до складу підприємства), централізовані (один закупівельний центр, який очолює віце-президент фірми з матеріально-технічного постачання, наділений такими ж правами, як віце-президент, що відповідає за виробництво чи фінанси), змішані, які найбільшою мірою відображають специфіку підприємства і, відповідно, полегшують адміністративне управління процесом закупівель, зменшують обсяги оперативної роботи, заощаджують кошти і час, і, звичайно, забезпечують реалізацію обраних ринкових стратегій.

Дата добавления: 2014-01-15