Система планування й організація навчального процесу у ВНЗ

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ.

Визначіть найголовніші зараз закономірності навчання.

Навчальний процес у вищій школі будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих на­вчальних закладах.

Як уже зазначалося, планування й організація навчального процесу здійснюються передусім на основі чинного навчального плану. По-перше, у навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено бюджет годин у тижнях. Передбачаються такі аспекти навчальної діяль­ності, як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, державні екзамени, дипломні роботи, канікули. По-друге, у на­вчальному плані з кожної дисципліни визначено кількість годин, що виділяється на лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, а також строки виконання курсових робіт, складання заліків і екзаменів.

Графік і план навчального процесу є основою для складання розкладу занять. Розклад навчальних занять — важливий доку­мент ВНЗ, яким регламентується академічна робота студентів і викладачів. Складання розкладу у ВНЗ — копітка справа. Тут треба враховувати вимоги навчального плану, анатомо-фізіологічні й психічні особливості учасників навчального процесу, можливості навчально-матеріальної бази, аудиторний фонд, ди­дактичну доцільність віднесення навчальних дисциплін у роз­кладі на конкретний день і робочий тиждень.

Важливе місце у системі професійної підготовки студентів посідають практика й екзаменаційна сесія. Терміни виконання завдань різних видів практики, кількість часу на цю роботу ви­значаються навчальними планами певної спеціальності. Уся діяльність викладачів і студентів з виконання завдань тієї чи тієї практики здійснюється відповідно до Положення про організа­цію практики студентів вищих навчальних закладів, затвердже­ного Міністерством освіти і науки України. Зміст кожного виду практики (навчальної, виробничої та ін.) розробляється відповід­ними кафедрами й затверджується радою факультету або вченою радою ВНЗ.

Організація та проведення екзаменаційних сесій здійснюють­ся згідно з Положенням про організацію та проведення заліків і екзаменів у ВНЗ України.

ЗМІСТ ОСВІТИ ЯК ПРОБЛЕМА ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ.

Перш ніж розглядати зміст освіти у вищій школі, доцільно ще раз згадати про сутність терміна "освіта". У вузькому ро­зумінні освіта — це сукупність знань, умінь, навичок і компетенцій, набутих у навчальних закладах або самостійно, а також процес засвоєння систематизованих знань, розвитку пізнаваль­них сил, формування світогляду. У більш широкому значенні освіта, на думку академіка СУ. Гончаренка, — духовне обличчя людини, яке складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є надбанням її культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, впливу, шліфування, тобто процес формування обличчя людини. При цьому на перше місце ставить­ся не обсяг знань, а їх поєднання з особистісними якостями, умін­ня самостійно розпоряджатися своїми знаннями. За означенням, прийнятим XX сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, за якого вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання.

Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, умін­нями й навичками, які потрібні для здійснення професійної діяльності. В Україні професійну освіту здобувають у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Зміст освіти — це чітко окреслене коло знань, умінь, навичок і компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання у на­вчальному закладі або самостійно. Він містить систему наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, культуру та практичних умінь і навичок, необхідних для життєдіяльності людини. Зміст освіти в цілому має сприяти розв´язанню генераль­ного завдання — формуванню гармонійної, всебічно розвиненої особистості.

Коли йдеться про зміст освіти, який лежить в основі профе­сійної підготовки, то мається на увазі, що він орієнтований на фор­мування професійної і загальної культури фахівців у широкому розумінні.

Зміст освіти (загальної, політехнічної, професійної) не є ста­лою величиною. Він змінюється залежно від рівня розвитку на­уки, соціально-економічного, культурного стану суспільства з урахуванням потреб освітньої підготовки молоді та перспектив соціального й економічного розвитку країни.

Зміст освіти закріплюється державними документами та на­вчально-методичними комплексами. Це навчальні плани, на­вчальні програми, підручники, посібники.

Навчальний план — основний нормативний документ (стан­дарт) вищого навчального закладу, що складається на підставі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підго­товки фахівців та визначає організацію їх навчальної діяльності. Навчальним планом охоплено: графік процесу навчання; перелік та обсяг навчальних дисциплін; послідовність їх вивчення; кон­кретні форми проведення занять (лекції, семінари, лабораторні тощо) та їх обсяг; форми проведення підсумкового контролю (ек­замен, залік, диференційований залік); порядок проведення прак­тик, їх види; обсяг часу, відведеного на самостійну роботу сту­дентів; кількість курсових робіт, які виконує студент за період навчання; зміст і форми державної атестації.

Навчальний план складають провідні викладачі, як правило, декани факультетів, завідувачі кафедр. Затверджується навчаль­ний план керівником вищого навчального закладу, погоджуєть­ся в Міністерстві освіти і науки України, інших профільних мі­ністерствах, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, і скріплюється відповідними печатками.

Навчальний план ВНЗ IIIі IV рівнів акредитації складають за такими рівнями підготовки фахівця: бакалавр; спеціаліст; магістр; бакалавр — спеціаліст; бакалавр — магістр; бакалавр — спеціаліст — магістр.

До обов´язкових складових навчального плану належать:

1. Реквізити.

2. Графік навчального процесу.

3. План навчального процесу.

4. Цикли дисциплін підготовки фахівця.

З огляду на дер­жавні стандарти в освіті, навчальні плани з усіх спеціальностей містять однаковий набір нормативних навчальних дисциплін.

Нормативні навчальні дисципліни — це дисципліни, встанов­лені відповідною освітньо-професійною програмою, тому дотри­мання їх назв і обсягів є обов´язковим для навчального закладу. Зменшення часу вивчення цих дисциплін неприпустиме, але збільшення цілком можливе за рахунок годин, передбачених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.

Якщо перелік нормативних навчальних дисциплін чітко регла­ментований, то вибіркові навчальні предмети встановлюються ви­щим навчальним закладом з урахуванням освітніх і кваліфікацій­них вимог до професійного рівня фахівця, можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб і т. ін.

Нормативна частина навчального плану включає:

1. Групу (цикл) гуманітарних та соціально-економічних дис­циплін.

2.Групу фундаментальних дисциплін, що містить цикл дис­циплін природничо-наукової підготовки та перелік дисциплін, вивчення яких становить базу для засвоєння вужчих фахових навчальних курсів, об´єднаних у третьому циклі професійно орі­єнтованих дисциплін. На вказані цикли відводиться в середньо­му 3500 годин, що становить понад 50 % навчального часу.

Вибіркова частина складається із циклів дисциплін само­стійного вибору ВНЗ і дисциплін вільного вибору студента.

При складанні графіка навчального процесу треба враховува­ти такі моменти:

1) кількість тижнів у семестрі чи триместрі навчальний за­клад визначає самостійно;

2)сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, має становити не менше 8 тижнів;

3)кількість іспитів в екзаменаційну сесію не повинна переви­щувати 5, заліків — 6;

4)навчальний тиждень має становити не більше 54 академіч­них годин, аудиторне навантаження студента — не більше 30 ака­демічних годин, навчальний день студента — не більше 9 акаде­мічних годин;

5)навчальний час, відведений для самостійної роботи, має бути не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу ви­вчення конкретної дисципліни;

6)загальний обсяг будь-якої навчальної дисципліни кратний 54 годинам (1 кредиту) або 27 годинам (0,5 кредиту);

7) зведений бюджет часу, види практик і державна атестація подаються в навчальному плані окремими таблицями.

Навчальними планами передбачено — за будь-якої схеми підготовки фахівців — крім теоретичного навчання, різні види практичної діяльності (навчальну, виробничу, педагогічну, пе­реддипломну практики) та державну атестацію.

Навчальна програма — державний документ, в якому визна­чено зміст освіти з окремої навчальної дисципліни з виділенням розділів, тем, кількості годин на їх опрацювання. Навчальні про­грами розробляються науково-методичними комісіями ВНЗ за професійними напрямами і затверджуються Міністерством осві­ти і науки України. Вони є базовими з основних дисциплін з ура­хуванням державних стандартів. На їх основі кафедри вищих навчальних закладів розробляють робочі навчальні програми, які затверджуються кафедрами, радами факультетів та вченими ра­дами вищих навчальних закладів. Робочі навчальні програми обов´язкові для виконання викладачами.

Навчальна програма є базовим документом при підготовці підручників і навчальних посібників для вищої школи.

Підручник — це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з конкретної дисципліни відповідно до вимог чинної програми. За словами І.Я. Лернера, "підручник ста­новить матеріалізований носій змісту освіти й водночас є органі­затором процесу засвоєння цього змісту...".

Навчальний посібник — це навчальна книга, в якій розкри­вається зміст навчального матеріалу з окремих аспектів програ­ми, а також подається додатковий матеріал для формування в студентів умінь і навичок. Якщо для загальноосвітніх навчаль­но-виховних закладів готують переважно підручники, де чітко визначені параметри щодо змісту освіти, то у вищих навчальних закладах більш поширені навчальні посібники. Це дає змогу ви­кладачам і студентам значно розширювати діапазон пізнавальної діяльності, залучати додаткові наукові джерела, особливо ті, в яких подається нова наукова інформація.

Дата добавления: 2014-01-15