Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність санації та реструктуризації підприємства

Оцінка ефективності заходів антикризового управління

Складання плану антикризових заходів.

Санаційна спроможність підприємства та її оцінка

Сутність санації та реструктуризації підприємства

План

Лекція 4. Планування фінансового оздоровлення підприємства.

Так як базовим елементом антикризової концепції с діа­гноз фінансової кризи - аналіз кризової ситуації дає змогу вияви­ти слабкі місця і сектори, наявний потенціал та можливості фі­нансового оздоровлення. Результати аналізу визначають характер антикризових заходів, які необхідно вжити на підприємстві. Від­повідні заходи мають бути сконцентровані не лише на подоланні симптомів кризи, а й на нейтралізації причин її виникнення.

Застосувавши інструментарій діагностики банкрутства можна своєчасно прийняти рішення щодо санації або ліквідації підприємства, типу санаційної стратегії та антикризо­вих заходів. Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають здатність до успішного проведення його фінансового оздоровлення. Оцінка санаційної спроможності підприємства здійснюється за рішенням ініціатора фінансової санації підприємства.

Санація – це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Для повнішого розкриття змісту санації слід конкретизувати види заходів, які проводяться в межах фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання. Розглянемо коротку характеристику основних типів санаційних заходів.

1. Санаційні заходи організаційно-правового характеру. Направлені на удосконалення організаційної структури підприємств, організаційно-правових форм бізнесу, поліпшення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу. Санаційні заходи цього виду можна розділити на два класи:

- Санація із зберіганням існуючого юридичного статусу підприємства-

боржника;

- Санація із зміною організаційно-правової форми і юридичного статусу

санаційного підприємства (реорганізація).

2. Виробничо-технічні санаційні заходи. Пов’язані, передусім, з модернізацією і оновленням виробничих фондів, із зменшенням простоїв і збільшенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції і зниженням її собівартості, поліпшенням асортименту продукції, що випускається, і мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

3. Фінансово-економічні заходи. Відображають фінансові відносини, які виникають в процесі мобілізації і використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства. Методи фінансової санації повинні бути направлені на покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, оновлення або збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

4. Соціальні санаційні заходи. Пов’язані із заходами по забезпеченню соціальної захищеності працівників підприємств-боржників. У процесі виконання цих заходів повинні бути надані різні соціальні гарантії працівникам, яких було вирішено звільнити в зв’язку з модифікацією або реконструкцією підприємства, повинні бути передбачені створення і фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати по безробіттю, надання звільненим працівникам позик, виплат по заробітній платі, вихідної допомоги.

Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.

Виділяють наступні форми санації підприємств-боржників, вказані на рис.1. Кожна з цих форм передбачає різні варіанти, тому розглянемо кожен з них більш детально.

Форми санації підприємства
Реструктуризація

 

       
   
 

 

 


Рис.1. Форми санації підприємств

1. Санація підприємства, яка направлена на реорганізацію боргу (без зміни статусу юридичної особи підприємства, що санується), передбачає наступні варіанти:

- Погашення боргу підприємства за рахунок коштів бюджету. У такій

формі сануються тільки державні підприємства. Вона пов’язана з наступними основними умовами: забезпеченням подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою або міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства; здійснення антимонопольних заходів; з іншими цілями з ініціативи органів, уповноважених управляти державним майном;

- Погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського

кредиту. Як один з варіантів цього виду санації може виступати переоформлення короткострокових кредитів підприємства в довгострокові. Для здійснення контролю і допомоги підприємству, комерційний банк в переліку умов санації може заважати введення до складу його керівництва свого працівника (уповноваженої особи);

- Переклад боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою

може бути будь-яке підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність, яке побажало взяти участь в санації підприємства-боржника. У разі згоди кредитора на переклад боргу іншій особі новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на договірних відносинах між кредитором і першим боржником;

- Випуск облігацій (і інших боргових цінних паперів) під гарантією

санатора. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, який обслуговує, або державою.

2. Санація підприємства, яка направлена на його реорганізацію (із зміною, як правило, статусу юридичної особи підприємства, що санується), носить наступні основні форми:

- Злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об’єднання

підприємства-боржника з іншим фінансово-стійким підприємством. Внаслідок такого об’єднання підприємство-боржник втрачає свій юридичний статус;

- Поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання

підприємства-боржника підприємством-санатором. Підприємство-санатор таким чином може придбати цілісний майновий комплекс. Підприємство, що санується, при поглинанні звичайно втрачає свій самостійний статус, хоча як юридична особа може зберегтися від у вигляді дочірнього підприємства;

- Розділення. Така форма санації може бути використана для

підприємства, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність. Виділені в процесі розділення підприємства отримують статус нової юридичної особи, а майнові права і обов’язки переходять до кожного з них на основі розділового балансу;

- Перетворення у відкрите акціонерне товариство. Така форма санації,

здійснювана з ініціативи групи засновників, дозволяє істотно розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи його виходу з кризи і дати новий імпульс його економічному розвитку;

- Передача в оренду. Ця форма характерна для санації державних

підприємств, при якій вони передаються в оренду членам трудового колективу. Умовою здійснення такої форми санації є прийняття на себе колективом орендарів боргів підприємства, що санується;

- Приватизація. У цій формі сануються державні підприємства.

Внаслідок приватизації на торгах підприємство продається як цілісний майновий комплекс (або частина його) новому власнику.

Ліквідність
Прибутковість
Конкурентоспроможність
Проведення заходів санації переслідує два види цілей: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові) (рис.2).
Ліквідність
Прибутковість
Конкурентоспроможність
Забезпечення ліквідності
Стратегічна
Оперативна
Мета санації

 

       
   
 

 

 


Рис. 2. Структура цілей санації

 

У перелік найбільш важливих оперативних цілей включають:

а) забезпечення ліквідності;

б) управління прибутковістю і оптимізація використання готівкових ресурсів.

Об’єктами управління, на які направлені ці цілі, є відповідно ліквідність і прибутковість.

Стратегічною метою санації є забезпечення життєдіяльності підприємства і активної позиції на ринку. Об’єктами управління, на які направлена дана мета, є всі процеси, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, що санується.

Серед різних форм санації слід приділити належну увагу реструктуризації підприємств-боржників, що являється одним із поширених засобів фінансового оздоровлення у світовій і вітчизняній теорії та практиці.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації. Реорганізація засновницьких відносин складається з концентрації вагомої частки акцій підприємств в руках великих акціонерів та супроводжується звичайно зміною керівництва підприємства. По мірі важливості питання про зміну керівництва можуть бути прирівняні до вибору місії підприємства або формування стратегічної політики його розвитку. Провідні вчені і фахівці в області економіки зазначають, що однією з основних причин системної кризи в Україні є низький професійний рівень кадрового складу адміністративно-управлінського апарату та, головне, керівників вищої ланки управління.

Міністерство економіки України затвердило методичні рекомендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств, Агентство з питань попередження банкрутств підприємств та організацій розробило методику складання планів такої реструктуризації. Велику роботу в напрямку методичного забезпечення процесів реструктуризації суб’єктів господарювання виконує Фонд державного майна України.

У методичних рекомендаціях щодо здійснення реструктуризації державних підприємств наведено визначення реструктуризації суб’єкта господарювання як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної продукції, прибутковість та підвищення ефективності виробництва.

Це визначення є загальним і охоплює весь комплекс заходів (окрім фінансових) щодо фінансової санації підприємства.

В Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наводиться точніше визначення: реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Існує чітке розмежування між категоріями “реструктуризація ” та “реорганізація” підприємства. Перше поняття є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства – один із етапів його реструктуризації. Реструктуризація – це комплекс реорганізаційних заходів, які націлені на створення передумов виходу підприємства зі стану кризи і забезпечення подальшого його розвитку. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді – за рішення власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду (арбітражного суду).

Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми реструктуризації:

1) Реструктуризація виробництва.

Така форма реструктуризації передбачає внесення змін до організаційної та виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Йдеться насамперед про такі заходи:

- Зміна керівництва підприємства;

- Впровадження нових, прогресивних форм та методів управління;

- Диверсифікація асортименту продукції;

- Поліпшення якості продукції;

- Підвищення ефективності маркетингу;

- Зменшення витрат на виробництво;

- Скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.

2) Реструктуризація активів передбачає наступні заходи:

- Продаж частини основних фондів;

- Продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

- Продаж окремих підрозділів підприємства;

- Зворотний лізинг;

- Реалізація окремих видів фінансових вкладень;

- Рефінансування дебіторської заборгованості.

3) Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:

- Реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

- Одержання додаткових кредитів;

- Збільшення статутного фонду;

- Заморожування інвестиційних вкладень.

Фінансова реструктуризація обов’язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва, у противному разі ліквідації підприємства уникнути не вдасться.

4) Корпоративна реструктуризація (реорганізація) є найскладнішим видом реструктуризації. Вона передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:

- Часткову або повну приватизацію;

- Поділ великих підприємств на частини;

- Виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об’єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;

- Приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Візитна картка | Оперативна та стратегічна реструктуризація
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1222; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.