Naiino.eiino. i.ai.e.inoa

Aeae o.i. oa.eo.a caea.ii a.a nooiaiy

За ступенем самостійності підприємства в ціноутворенні ціни

(тарифи) можуть бути вільними, договірними (контрактними),

регульованими і фіксованими.

Вільні ціни в ринкових умовах встановлюються виробником

товару (послуги) самостійно у відповідності з прийнятою на під_

приємстві ціновою політикою; вони формуються на підприємстві

і затверджуються його керівником. Такі ціни встановлюються на

ті види продукції, що не входять до державного переліку фіксова_

них та регульованих цін. Вимірником вільних цін є лише попит і

пропозиція на товари визначеної якості. Механізм установлення

таких цін орієнтований на економічну зацікавленість виробників

у розширенні асортименту товару та запобігання ажіотажного по_

питу й спекуляції. У відпускних вільних цінах враховують витрати

на виробництво і збут продукції, прибуток, податок на додану ва_

ртість.

Держава може лише опосередковано впливати на механізм

формування вільних ціни шляхом зміни кон’юнктури ринку. На_

приклад, установлення певних «правил гри» на ринку з допомо_

гою заходів, які обмежують недобросовісну конкуренцію й моно_

полізацію ринку. Для цього вводяться заборони на горизонтальне

й вертикальне фіксування цін, цінову дискримінацію, демпінг,

недобросовісну цінову рекламу.

Різновидами вільних цін є прейскурантні ціни і ціни каталогу.

Прейскурантні ціни використовуються при купівлі товару як

на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі, і вміщуються

в прейскурантах, які видаються підприємством (найчастіше ви_

робником товару). Вони належать до категорії довідкових цін, які

Тема 2. Загальна класифікація цін 35

публікуються продавцем. Прейскуранти фірм (цінники)1 є інфор_

мацією неперіодичного характеру, досить деталізованою і досто_

вірною. Такі ціни широко використовуються в автомобільній про_

мисловості, сільськогосподарському машинобудуванні, вироб_

ництві обчислювальної техніки тощо.

Ціни каталогу (проспекту) – це офіційні ціни, які публікують_

ся в каталогах і проспектах фірм, підприємств і організацій опто_

вої торгівлі. Вони є цінами довідкового характеру, які публікують_

ся нерегулярно, як правило, продавцем товару. Використовують_

ся такі ціни як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній

торгівлі. До цієї категорії цін належать ціни покупця, ціни

продавця, ціни нетто.

Ціна покупця являє собою фактичну грошову суму купівлі

товару на ринку, за якою здійснюється угода купівлі_продажу або

за якою покупець готовий купити товар. Формування ринкової

ціни як ціни покупця (на ринку покупця) означає, що фактична

ціна складається на заниженому рівні, що відображає економічні

інтереси покупця.

Ціна продавця формується в умовах переважання попиту над

пропозицією (ринок продавця). Така ціна є стимулом для розши_

рення виробництва даного товару і відображає економічні інтере_

си продавця, який прагне продати його якнайдорожче.

Ціна нетто не включає знижки і надбавки, пов’язані з різни_

ми умовами постачання. Це – чиста ціна товару на місці його ку_

півлі–продажу. Ціна нетто є для покупця сумою, фактично спла_

ченою продавцю, а для продавця – фактичною виручкою від про_

дажу товару за мінусом витрат, у зв’язку зі здійсненням угоди.

Договірні ціни встановлюються у договорі між продавцем і по_

купцем за згодою сторін. Головна їх відмінність від твердої прейс_

курантної ціни полягає в тому, що вони можуть змінюватися за

взаємною згодою сторін. Договірні ціни є важливим елементом

системи цін у ринковій економіці. Тому в Україні з переходом до

ринкових відносин сфера застосування цих цін суттєво розширю_

ється. Разом із цим за умов монополізованого ринку договірні ціни

можуть бути формою диктату продавця, способом завищення цін

із метою отримання надприбутку. Для уникнення таких ситуацій

1 Прейскурант – довідник цін на різні види і сорти товарів або на певні

послуги.

36 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

держава повинна здійснювати прямий вплив на формування до_

говірних цін шляхом проведення ефективної антимонопольної

політики, а також і побічний вплив — через прогресивне оподат_

кування прибутку, захист прав споживачів тощо.

Коли договір укладається між суб’єктами різного громадянс_

тва, а платежі виконуються в іноземній валюті, він називається

контрактом, а ціни, вказані в ньому, – контрактними. Різновиди

контрактних цін будуть розглянуті далі. Договірні (контрактні)

ціни ще називаються цінами купівлі_продажу (цінами реалізації,

ринковими цінами), вони визначаються умовами поставки товару.

Регульовані ціни і тарифи відносяться до такої групи цін, у яких

певні складові регулюються державними органами України.

Регульовані ціни встановлюються органами ціноутворення, що

функціонують при відповідних виконавчих органах влади. Управ_

ління з питань цінової політики при державних адміністраціях ви_

значає для таких цін граничні рівні, перевищення яких є непри_

пустимим. Регулювання їх здійснюють органи ціноутворення в

установлених верхніх та нижніх межах ціни на основі коефіцієн_

тів зміни цін, шляхом прямого обмеження їх росту або зниження,

встановлення граничного рівня рентабельності, встановлення гра_

ничного розміру торговельних та постачальницько_збутових на_

цінок у ціні кінцевої реалізації деяких товарів, встановлення гра_

ничних значень елементів ціни. Існують й інші аналогічні методи

регулювання. Так, на нову техніку ціни обмежуються з огляду на

величину корисного ефекту від її споживання. На продукцію, при_

значену для заміщення імпортних товарів, ціни встановлюються

не вище рівня світових цін, для вторинних ресурсів — не вище від

ціни на первинні ресурси. Номенклатура товарів, на які встанов_

люються регульовані ціни, визначається й змінюється державни_

ми органами у межах їх компетенції. Перелік деяких регульованих

цін на продукцію (товари, послуги) подано у додатку А.

Різновидом регульованих цін є мінімальна ціна, максималь_

на ціна, ціна підтримки, еквівалентна ціна.

Мінімальна ціна – це встановлена державою нижня межа ціни,

нижче якої даний товар продаватись не може. В Україні викори_

стовуються мінімальні ціни, зокрема, на цукор, алкогольні напої1

тощо. Максимальна ціна – це встановлена державою верхня межа

1 Діяли до червня 2005 р.

Тема 2. Загальна класифікація цін 37

ціни, вище якої даний товар продаватись не може. Наприклад,

максимальні ціни в Україні встановлено на тютюнові вироби.

Ціни підтримки являють собою встановлені законом і визна_

чені урядом мінімальні ціни, нижчі від яких продавець товару чи

послуги не може їх пропонувати покупцям. Сферою функціону_

вання цін підтримки є ті галузі економіки, в яких у довгостроко_

вому періоді темпи росту ринкових цін на кінцеву продукцію під_

приємств, як правило, істотно відстають від темпів росту цін на

матеріально_технічні ресурси, які вони закуповують у підприємств

інших галузей. Це означає, що для досягнення паритету обміну

між галузями або наближення до нього уряду необхідно встанов_

лювати на кінцеві товари й послуги ціни підтримки, які є вищі за

рівноважні на ринку. Такі ціни дають змогу зберегти на прийнят_

ному рівні паритет цін між підприємствами, які належать до низь_

корентабельних галузей, та підприємствами, які постачають для

них матеріально_технічні ресурси. Ціни підтримки встановлюють_

ся, наприклад, урядом США на продукцію фермерів. Це має ве_

лике значення для стабілізації та підвищення доходів фермерів,

проте веде до негативних наслідків, які проявляються в утворенні

надлишків у країні аграрної продукції, збитках споживачів, зрос_

танні міжнародних витрат та ін.

З метою забезпечення розширеного відтворення підприємств

галузей, в яких норма прибутку на авансований капітал є нижча

від середньої по народному господарству, державою можуть також

вводитися еквівалентні ціни. Рівень таких цін визначається як сума

середньогалузевих нормативних витрат прибутку, який розрахо_

вується відповідно до середньої по народному господарству норми

прибутку на авансований капітал. У випадках реалізації продукції

за державними програмами за цінами, які є нижчі від еквівалент_

них, товаровиробникам повинна компенсуватися різниця в цінах.

По суті еквівалентні ціни є однією з різновидностей цін підтримки,

в яких видозмінюється методика встановлення їх рівня.

Фіксовані ціни на товари розробляються відповідними держав_

ними органами та запроваджуються Управлінням з питань ціно_

вої політики при державних адміністраціях. Вони залишаються

незмінними по всій території та протягом усього періоду їх дії. В

сучасних умовах такі ціни встановлюються на окремі види стра_

тегічної сировини, дорогоцінні та рідкоземельні метали, продук_

цію військового призначення тощо. Існують такі форми фіксу_

38 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

вання цін, як прейскурантні ціни, «заморожування» вільних

ринкових цін, фіксування монопольних цін. У країнах із розви_

нутою ринковою економікою такі ціни, як правило, встановлю_

ються в екстремальних ситуаціях: під час стихійних лих, гострого

дефіциту товарів, війни тощо. З активізацією ринкових відносин

в Україні сфера застосування фіксованих цін постійно звужується.

Прикладом фіксованих цін, що діють в Україні, є ціни на енерге_

тичне вугілля, які встановлені у відповідності з генеральною уго_

дою і затверджені Міністерством вугільної промисловості Украї_

ни (додаток Б1), тарифи на комунальні послуги (додаток Б2, Б3).

􀂈􀂈􀂈􀂈􀂈 В Україні, починаючи з травня 1996 р., державне регулю_

вання цін на промислову продукцію й послуги здійснювало_

ся з допомогою граничних цін і тарифів та побічно регульованої

ціни. Перший вид цін установлюється державою на продук_

цію, ресурси і послуги, які справляють істотний вплив на за_

гальний рівень і динаміку цін у економіці й виробництво

яких зосереджено в монопольних структурах. Такі ціни вста_

новлювалися насамперед на вугілля, електроенергію, газ.

Побічне регулювання цін здійснюється централізовано дер_

жавою з допомогою запровадження граничного рівня

рентабельності на такі соціально значимі види продукції, як:

хліб і хлібобулочні вироби, дитяче харчування.

Дата добавления: 2014-01-15