В ізоелектричній точці білок знаходиться у нестійкому стані та при незначних змінах рН може склеюватися і випадати в осад

В ізоелектричній точці набрякання мінімальне, оскільки ступінь гідратації йоногенних груп найменша. Зміна рН в кислу або лужну ділянку відносно ізоелектричної точки призводить до зростання ступеня набрякання. Це пояснюється тим, що поява електричного заряду посилює ступінь гідратації макромолекул, а також збільшує сили електростатичного відштовхування між ними.

Саме різким зменшенням рН і набряканням тканини за рахунок сусідніх ділянок пояснюють виникнення набряків при укусах комарів, бджіл, мурашок.

Значення ІЕТ білків залежить від співвідношення в їх молекулах залишків моноамінодикарбонових (кислі білки – ІЕТ в кислій ділянці) і діаміномонокарбонових кислот (слабо лужні білки – ІЕТ в слабо лужному середовищі).

7. Драглювання розчинів ВМС

За певних умов розчини ВМС втрачають свою текучість, перетворюються в однофазні структуровані системи ВМС і розчинника – драглі.

Вони утворюються:

- із розчину полімеру при його охолодженні, концентруванні, при додаванні невеликих кількостей електролітів, при зміні рН середовища;

- при обмеженому набряканні полімеру у низькомолекулярному розчиннику

Процес утворення драглів із розчинів ВМС називають драглюванням.

Причиною драглювання є виникнення і зміцнення зв’язків між макромолекулами ВМС з утворенням просторової сітки (каркасу), яка утримує у проміжках весь об’єм (до 99% загальної маси) розчинника. В результаті система втрачає текучість і набуває властивостей твердого тіла.

На швидкість драглювання розчинів полімерів впливає температура і рН середовища. Підвищення температури перешкоджає драглюванню в результаті збільшення інтенсивності броунівського руху молекул і зменшення числа та тривалості існування зв’язків між макромолекулами. Драглювання білків максимальне за значень рН, близьких до ізоелектричної точки, коли полімер існує в ізоелектричному стані.

Для драглів характерні такі властивості:

- оборотна деформація (еластичність) – здатність драглів до певної межі оборотно змінювати форму під дією прикладеної сили;

- тиксотропія – оборотне ізотермічне руйнування структури (при струшуванні, перемішуванні) та її відновлення після припинення механічної дії. Таким чином, тиксотропію можна розглядати як оборотний процес: драглі - розчин ВМС.

- синерезис - явище ущільнення драглів, що супроводжується зменшенням об’єму (із збереженням форми) за рахунок додаткового зміцнення зв’язків між макромолекулами та відокремлення рідкої фази (розчину полімеру меншої концентрації). Синерезис відбувається у драглях тоді, коли система ще не досягла стану рівноваги і в ній продовжуються процеси структурування, спостерігається при зберіганні драглів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Галяс В. Л., Колотницький А. Г. Фізична і колоїдна хімія. - Львів, 2003.- 453с.

2. Мороз А. С., Луцевич Д. Д., Яворська.Л. П. Медична хімія. - Вінниця: Нова Книга, 2006.-С. 603 - 760.

3. Мороз А. С., Ковальова А. Г. Фізична та колоїдна хімія: Навч. посібник.-Львів: Світ, 1994.- С. 163 - 187.

4. Медична хімія: Підр. Для вузів/ В. О. Калібабчук, Л. І. Грищенко, В. І. Галинська та ін.; Під ред. В. О. Калібабчук. – К.: Інтермед, 2006 – С. 240 – 324.

5. Садовнича Л. П., Хухрянський В. Г., Циганенко А. Я. Біофізична хімія.- К.: Вища школа, 1986.-217с.

6. Стрельцов О. А., Мельничук Д. О., Снітинський В. В. Фізична і колоїдна хімія.-Львів: Ліга-Прес, 2003.- 443 с.

7. Щукин Е.Д., Перцов А. В., Алимина Е. А. Колоидная зимия. – М.: Высшая школа, 2004. – 446 с.

8. Уильямс В., Уильямс Х. Физическая химия для биологов. – М.: Мир, 1976. – 600 с.

Дата добавления: 2014-01-15