Цінність як життєвий компонент соціальної роботи

Використання зарубіжного досвіду в організації соціальної роботи

Система соціальної роботи в Україні достатньо молода, тому для розуміння культури соціальної роботи корисно й необхідно використовувати знання колег, що діють у межах різноманітних культурологічних традицій. При цьому тут варто враховувати такі важливі обставини. Справа в тому, що, по-перше, чужий досвід достатньо рідко може накладатися на умови іншої країни через те, що феноменологія соціальної роботи визначена культурно-історичними й іншими традиціями й умовами. По-друге, результати аналізу й використання інших культур, як правило, віддалені і в просторі, і в часі. У зв’язку з цим вони втрачають свою актуальність на той час, коли їх намагаються використати й застосувати на практиці іншої країни. По-третє, запозичення знань в інших призводить, як показує досвід, не до поліпшення певного знання, а до його погіршення. У цьому випадку відбувається ніби абсолютизація одномоментного присвоєння чужих ідей, які надалі, при більш детальному вивченні тієї або іншої ідеї, не становлять великої цінності. По-четверте, практика може надавати соціальному працівникові ідею, яка здається на перший погляд “чудовою”, але надалі вона виявляється аж ніяк не плідною. По-п'яте, надмірне захоплення чужим досвідом може стати певним гальмом для розвитку соціальних цінностей і соціальної роботи.

Взаємозв'язок професійної культури з її базовими цінностями визначається також і тим, що цінності є життєвим компонентом соціальної роботи.

По-перше, соціальна робота займає особливе положення щодо ролі соціальних працівників у суспільстві й тих цінностей, якими вони керуються у своїй практичній діяльності. Соціальна робота цілком займається соціальним благополуччям індивідуума, соціально й економічно неблагополучних груп. Вона представляє інтереси людей, які не відповідають звичайним соціальним очікуванням або не виправдовує їх, виступає від їх особи й забезпечує адекватне ставлення до них з боку систем і соціальних інститутів, що зачіпають їхні інтереси.

По-друге, сама ідея формування системи соціальної роботи містить у собі міркування про цінності, тому що передбачає існування деяких категорій людей, котрим необхідно надати певні види допомоги й наявність особливих спеціалістів для її надання. По-третє, виникає проблема, як найкраще надати цю допомогу в межах загальної політики або окремих прикладів – це теж проблема цінностей. По-четверте, комплексні ціннісні судження виробляються через питання про існування якихось особливих навичок, бажаних для соціальних працівників, і про засоби й можливості їхнього придбання. По-п'яте, питання про цінності продиктовані тими напрямками, у яких власне повинна розвиватися соціальна робота: чи повинна вона стати більш-менш “професіоналізованою” або “інституціоналізованою”.

Таким чином, цінність як життєвий компонент соціальної роботи має для неї виняткове значення. Ця важливість визначається:

· Складністю відносин між соціальною роботою і громадськістю. Насамперед, це люди-побратими і співгромадяни. Ці два набори відносин передбачають наявність обопільних прав і обов'язків. Саме існування суспільства й держави передбачає наявність такої системи, що взаємозобов’язує. У силу специфіки своєї діяльності соціальні працівники мають додаткові зведення прав і обов'язків. Їх, принаймні, три: ті, що мають відношення до людей, які користуються послугами соціальних працівників; ті, що мають відношення до роботодавців і мають відношення до професії в широкому значенні. При цьому виникають дві великі проблеми. По-перше, будь-які додаткові права й обов'язки соціальних працівників повинні виконуватися ними відповідно до широко прийнятих принципів. По-друге, ці права й обов'язки відкривають реальну можливість для виникнення конфлікту між соціальними працівниками та іншими членами суспільства. Соціальні працівники несуть моральну відповідальність за будь-які (у розумних межах) передбачені наслідки своїх дій. Їм варто бути особливо обережними при виконанні своїх професійних обов'язків.

· Існуванням прямого зв'язку між цінностями й дією. Питання про цінності проходять через усю діяльність соціального працівника. Компетентність у мистецтві роботи з цінностями – це компетентність у роботі, яку соціальні працівники виконують усе своє трудове життя. Така природа практичної соціальної роботи. Подібні твердження про те, що практична соціальна робота грунтується на тих або інших цінностях, виявляються в етичних кодексах різноманітних організацій соціальних працівників.

Дата добавления: 2014-01-11