Значення ресторанного господарства в народному господарстві та завдання його розвитку в умовах ринкових відносин

Питання 1. Організаційна побудова галузі ресторанного господарства.

Самостійна робота

Питання 4. Організація переробки сільськогосподарських продуктіві сировини

Закуплену сільськогосподарську продукцію передають на переробку на власні промкомбінати та консервні заводи. Прдукція вироблена на власних підприємствах, повинна реалізовуватися в кооперативній мережі за цінами, затвердженими правлінням кооперативних організацій.

На консервованій продукції, що вироблена на давальницькій сировині, із сировини, закупленої за цінами домовленості повинно бути зазначено, що ця продукція вироблена із сировини, закупленої за ціною домовленості.

номенклатуру й обсяг закупівель сільськогосподарських продуктів і сировини

Кінцеві результати, яких необхідно досягти для забезпечення фінансової стабільності, конкурентоспроможності

У процесі своєї діяльності заготівельно-переробне підприємство повинно визначати:

ринок збуту закупленої продукції (регіональний, внутрішній, зовнішній)

шляхи використання наявних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства

1. Типи підприємств ресторанного господарства, їх характеристика та принципи розміщення.

Література. Карпенко В.О., Рогова А.Л. та ін.. Організація виробництва і обслуговування на підприємствах громадського харчування. – К.:, НМЦ «Укоопосвіта», 2003.

Економічне значення ресторанного господарства проявляється в економії суспільної праці. Ресторанне господарство сприяє відтворенню робочої сили та зростанню продуктивності праці.

Перехід країни на ринкові умови господарювання призвів до кардинальних змін у структурі закладів ресторанного господарства: суттєво поширилася частка закладів з колективною і приватною формою власності, значно зросла мережа ресторанів, закладів швидкого обслуговування і загальнодоступних закладів ресторанного господарства в цілому. Створюються заклади ресторанного господарства, які можуть задовольнити потреби як споживачів з високим рівнем доходів, так і споживачів, які потребують соціального захисту. При цьому в усіх закладах ресторанного господарства важливо забезпечити рівень обслуговування, який створює споживачеві як безпеку при споживанні продуктів харчування, так і відповідності асортименту та властивостей реалізованої продукції та послуг рівню цін. Тому поряд із закладами ресторанного господарства з високими технологіями обслуговування створюються заклади, в яких використовують традиційну технологію приготування та подавання страв і традиційні форми обслуговування.

Перехід на ресторанне господарство є не тільки резервом великої економії часу, а й одним з головних шляхів збільшення вільного часу трудівників, який використовується для відпочинку, освіти, підвищення культурного рівня, інших духовних потреб.

Основні напрями подальшого розвитку ресторанного господарства:

- спеціалізація мережі ресторанного господарства, збільшення питомої ваги підприємств швидкого обслуговування;

- удосконалення асортименту продукції, що реалізується;

- підвищення якості продукції та культури обслуговування;

- збільшення відпуску продукції власного виробництва у роздрібну торговельну мережу;

- освоєння виробництва нових видів продукції – хліба, соленої риби, копчених продуктів, макаронних виробів тощо;

- удосконалення матеріально-технічної бази з метою впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- надання додаткових послуг.

Напрями розвитку ресторанного господарства кооперації:

- створення підсобних господарств: пунктів з відгодівлі свиней, великої рогатої худоби, птиці, кролів;

- освоєння земельних ділянок;

- організація теплиць;

- розведення риби;

- заготівля сільськогосподарських продуктів

Дата добавления: 2014-01-15