Розрив між прибутками 10 % найприбутковіших і 10 % найменш прибуткових груп населення тощо

Можливість їх застосування в практичній діяльності суб’єк­тів економічної системи.

Як найважливішу вимогу, що висувається до показників соціальної безпеки, слід назвати їхню структурованість, що підкреслює, з одного боку, специфічні межі об’єкта дослідження, а з іншого — виявляє свою концептуальну єдність з ним. У процесі побудови системи показників соціальної безпеки слід ураховувати, що процес діагностики рівня соціальної безпеки багато в чому визначається рівнем дослідження. Макро-, мезо-, мікроекономічний рівень, рівень сім’ї, особистості потребують використання різних систем показників і принципів діагностики. При цьому суб’єкти вищого рівня описуються показниками дедалі агрегованішого характеру. Тому система показників соціальної безпеки повинна включати в себе показники різного ступеня агрегованості, які мають задовольняти вимогам аналізу різної міри глибини.

Зазначимо, що найбільшого поширення в національних системах дослідження рівня соціальної безпеки знайшли загальні макроекономічні показники. Ця група показників охоплює найзначущіші взаємозалежні й специфічні параметри, які дають максимально повну характеристику стану соціально-економічної сфери загалом. Найбільше поширення в системах національних спостережень рівня соціальної безпеки отримали такі показники:

рівень зайнятості населення,

рівень (норма) безробіття,

мінімальна погодинна заробітна плата,

питома вага зайнятих, що отримують плату на рівні неоподаткованого мінімуму,

індекс людського розвитку (тривалість життя, рівень освіти, реальний ВВП на душу населення, у тому числі за паритетом купівельної спромож­ності),

Широке застосування систем показників на структурно-функціональному рівні дослідження соціальної безпеки актуалізує проблему критеріїв оцінки стану безпеки, які набувають форми порогових значень параметрів безпеки. Порогові значення показників соціальної безпеки розглядаються як граничні величини, недотримання яких перешкоджає нормальному розвитку різних елементів відтворення, призводить до формування негативних, руйнівних тенденцій у соціальній сфері. Важливо підкреслити, що найвища міра безпеки досягається за умов, коли весь комплекс показників перебуває в допустимих межах своїх рубіжних значень, а задовільні значення одного показника досягаються не в збиток іншим. При цьому показники соціальної безпеки набувають властивостей індикатора соціально-економічних явищ і процесів.

Прикладами порогових значень показників соціальної безпеки є такі:

частка в населенні громадян, що мають прибутки нижче прожиткового мінімуму, — 7 %,

тривалість життя — 70 років,

розрив між прибутками 10 % найприбутковіших і 10 % низькоприбуткових груп населення — 8 разів,

граничне значення за рівнем безробіття — 10—12 %;

Дата добавления: 2014-01-15