КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Io.iea aeo.ao
Мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія прагне призначити на товар таку ціну, щоб вона повністю покри& 154 Шкварчук Л.О. Ціноутворення вала всі витрати з його виробництва, розподілу і збуту, включаючи прибуток. Тому в процесі формування цінової політики важливої ролі набуває процес формування прогнозної величини витратної частини ціни. Спростити виконання цього процесу можна шля& хом використання результатів стратегічного аналізу собівартості продукції. Під час проведення такого аналізу відбувається прогно& зування кожної витратної складової частини собівартості, аналі& зуються її прогнозні рівні та плануються заходи щодо зниження витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції в про& гнозованому періоді. Для забезпечення раціональної цінової політики необхідно зіставити структуру витрат із запланованими обсягами вироб& ництва і розрахувати короткострокові середні витрати (на одиницю продукції). При збільшенні випуску витрати одиниці спочатку знижуються до досягнення визначеного обсягу виробництва. Однак, якщо нарощувати виробництво і далі, то виникають додаткові витрати через перевантаження обладнання, додатковий його ремонт, порушення виробничого ритму. Для відтягування настання періоду росту витрат фірма розширює виробничі потужності і завдяки цьому продовжує збільшувати випуск продукції, який супроводжується економією короткострокових середніх витрат (за наявності незадоволеного попиту на продукт). Проте ефективне розширення знову зупиняється, і витрати почнуть зростати, підштовхуючи підприємця до нових капіталовкладень. Такий процес
нарощування виробництва не може тривати безкінечно. Окрім обмеження попиту, обмеження має і саме виробництво. Якщо на ринку функціонує декілька конкурентних фірм, що вироб& ляють однаковий товар, але мають різні виробничі можливості, то в них є різний потенціал для конкуренції. Більшість витрат не носить обов’язкового характеру, тому керівництво самостійно визначає, наприклад, чи витрачатися на маркетингові дослідження, рекламу, пошук і збір інформації. При оптовій торгівлі витрати на одиницю товару значно нижчі, ніж при торгівлі у роздріб. Чим більша партія, тим менші витрати, але зай& ва економія призводить до зворотних наслідків. Керівники праг& нуть справляти за товар таку ціну, яка, як мінімум, покривала б усі витрати виробництва. Користуючись категоріями фінансового аналізу, дане правило можна сформулювати таким чином: ціну на Тема 5. Цінова політика підприємства 155 продукцію необхідно призначати таким чином, щоб підприємст& во як мінімум отримувало валовий прибуток. Валовий прибуток підприємства – це різниця між чистою ви& ручкою від реалізації (валова виручка від реалізації за мінусом не& прямих податків) та собівартістю реалізованої продукції, а вало& вий прибуток на одиницю товару – це різниця між ціною товару (без ПДВ) та його собівартістю. Величина валового прибутку ві& дображається у фінансовій звітності підприємства (Форма 2 «Звіт про фінансові результати») і служить первинною оцінкою перс& пективності його діяльності. Якщо валовий прибуток підприємства має знак «мінус» – це перша ознака того, що даний суб’єкт господарювання є кандидатом у банкрути. Якщо ж величина чистого прибутку підприємства є від’ємною, але при цьому валовий прибуток є значною позитивною величиною, то це може означати, що підприємство має тимчасові труднощі. З точки зору ціно&
утворення це означає, що в ціну реалізації включено лише витрати на виробництво продукції (собівартість) та її збут, витрати ж, пов’язані із управлінням підприємством, в склад ціни не включені (із ціни не покриваються), чим і визнача& ється загальна збитковість підприємства. Для потреб ціноутворення використовуються ще принаймні дві категорії, пов’язані із витратами. Це: • поріг рентабельності підприємства (продукції) – це така ви& ручка від реалізації, якої вистачає на покриття всіх поточних ви& трат, пов’язаних із виробництвом і реалізацією даного товару (як змінних, так і постійних). Тобто ціна товару встановлена виключ& но на основі величини витрат, при цьому прибуток дорівнює нулю. Тому кажуть, що поріг рентабельності – це така виручка від реалі& зації, при якій підприємство не має ні прибутків, ні збитків; • поріг беззбитковості даного товару – це така виручка від реалізації, яка покриває змінні витрати і прямі постійні. Ціна на товар встановлюється в цьому випадку як сума змінних та прямих постійних витрат. Валовий прибуток підприємства при цьому є позитивним, але чистий прибуток – негативний. Тобто поріг рен& табельності продукції є більшим від порогу беззбитковості на ве& личину непрямих постійних витрат. 156 Шкварчук Л.О. Ціноутворення
Дата добавления: 2014-01-15; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |