O aayeeo aaeocyo ia.iaiiai ainiiaa.noaa

Iniaeeaino. aeei.enoaiiy o.iiaeo cie.ie. iaaaaaie

Aieea cie.ie ia o.iainiaee noai i.ai.e.inoaa

Основними критеріями орієнтації на той чи інший спосіб мо_

дифікації ціни повинні бути такі: досягнення вигод у довгостроко_

вому плані; отримання запланованого прибутку від конкретної уго_

ди; задоволення запитів споживачів, які, врешті, й вирішують, кому

з постачальників належить місце на даному споживчому ринку.

Роль торгових знижок або надбавок у товарному обігу підпри_

ємства розглядають у такій послідовності:

а) при купівлі товарів:

• вплив на вартість товарних запасів. Метою підприємства при

цьому є зменшення вкладень капіталу в товарні запаси та підви_

щення ліквідності підприємства;

• вплив на дохід (прибуток) від реалізації. Метою підприємс_

тва при цьому є зниження у товарообороті купівельної вартості

товарів, зниження продажної вартості товару та збільшення при_

бутку від реалізації;

б) при продажу товарів:

• вплив на дохід (прибуток) підприємства. Метою підприєм_

ства при цьому є відшкодування вартості товару внаслідок втрати

його кількості та якості;

• вплив на ціну продажу. Метою підприємства є зміцнення

фінансового становища підприємства через стимулювання опла_

ти товарів, зниження заборгованості, збільшення готівки, підви_

щення ліквідності, стимулювання збуту.

Отже, використовуючи знижки при реалізації продукції, су_

б’єкт господарювання покращує показники свого фінансового

стану. Зокрема, найбільший вплив здійснюється на:

Тема 6. Торгові знижки і надбавки 175

• показники ліквідності підприємства1, оскільки низько_

ліквідні активи (запаси готової продукції) перетворюються у ви_

соколіквідні (грошові кошти);

• показники оборотності, знижуючи ціни підприємство при_

скорює строки реалізації своєї продукції, а значить скорочує суму

необхідних для забезпечення одного обороту коштів.

У цілому про вплив знижок на фінансовий стан підприємств

можна робити висновок із рисунка 6.1.

Розглянемо особливості використання цінових знижок і над_

бавок у деяких галузях народного господарства.

Велике значення для системи ціноутворення загалом мають

ціни в сільському господарстві. Вони є вихідними для системи цін

на споживчі товари, що виробляються із сільськогосподарської

сировини.

Загалом політика держави спрямована на забезпечення

інтересів розвитку промисловості та сільського господарства,

зростання матеріальної зацікавленості працівників сільського

господарства у виробництві продукції з урахування потреб дер_

жави та попиту населення. За допомогою базисних цін і систе_

ми знижок та надбавок у сільському господарстві, зокрема, сти_

мулюється підвищення якості продукції для розрахунку кінце_

вої ціни встановлюється базисна ціна та базисна кондиція.

Залежно від цього продукція поділяється за якістю, сортами та

категоріями.

Знижки та надбавки встановлюються як у натуральному, так і

у грошовому вираженні. Так, на зернові та олійні культури вони

нараховуються в натуральних одиницях до базисної кондиції і роз_

раховуються до фізичної маси виробу залежно від ступеня воло_

гості та забруднення. Якщо ці показники нижчі за передбачені

базовою кондицією, нараховується надбавка до фізичної маси ви_

робу, якщо вищі – знижка.__

СХЕМА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Грошові знижки (надбавки) застосовуються тоді, коли спостері_

гається відхилення від базової кондиції інших якісних показників: по_

шкодження зерен, зараженість їх різними хворобами та шкідниками.

При встановленні ціни на картоплю враховуються такі показ_

ники якості, як розмір бульб, харчова цінність, смакова якість,

Рис. 6.1. Вплив знижок на фінансовий стан підприємства

Тема 6. Торгові знижки і надбавки 177

забрудненість. На технічну картоплю ціна встановлюється зале_

жно від вмісту крохмалю та інших чинників.

Ціни на молоко залежать від базисних кондицій за такими

показниками, як жирність і сортність, наявність бактерій, кислот_

ність.

Свої особливості має система цін і методика ціноутворення

на підприємствах легкої та харчової промисловості. Зокрема, на

текстильних підприємствах при визначенні сортності пряжі вста_

новлюється надбавка до ціни пряжі на вищі сорти та знижки на

нижчі сорти. Існують також надбавки за фарбування та інші види

обробки. Для бавовняних тканин встановлюються надбавки до

відпускної ціни, оскільки ці тканини піддаються більшій кількості

видів спеціальної обробки.

Крім надбавок, на бавовняних підприємствах застосовують_

ся знижки на вироби, що мають дефекти.

На підприємствах, що виробляють трикотажні вироби, від_

пускні ціни визначаються з розрахунку ціни на вироби першого

сорту. На вироби нижчих сортів встановлюються знижки. Надбав_

ки на трикотажні вироби застосовуються за складність виготов_

лення, за відмінності в обробці та залежно від вартості витрачено_

го підкладочного матеріалу.

Цікава надбавка існує у взуттєвому виробництві. Це – так

звана надбавка за розмір. Так, на великі розміри взуття або

підвищеної повноти може бути встановлена надбавка за розмір до

20 % ціни.

На підприємствах харчової промисловості свої особливості.

Наприклад, відпускна ціна на цукор залежить від його виду. Так,

на цукор_рафінад ціна вища, ніж на цукор_пісок. Ціна також під_

вищується, якщо цукор відпускається у розфасованому вигляді.

На окремі види продукції відпускні ціни диференційовані залеж_

но від питомої ваги цукру у готовому виробі. Якщо вміст цукру

збільшується, надається спеціальна надбавка.

На кондитерських підприємствах також існує надбавка за роз_

фасовку, і диференціюється вона залежно від місткості та виду тари,

причому надбавка за дрібну тару вища, ніж за велику.

На підприємствах соляної переробки відпускна ціна на сіль

залежить від виду солі та номера помелу. Надбавка надається

залежно від розміру упаковки, виду тари, а також на йодовану

сіль.

178 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

Для підприємств, що виробляють плодово_овочеву продук_

цію, м’ясо_ і молокопереробних підприємств характерний наси_

чений конкурентний ринок, тому на їх продукцію, в основному,

встановлюються вільні відпускні ціни. Загострення конкуренції

на ринках України змушує вищезгадані підприємства надавати

знижки посередникам, які купують цю продукцію.

Для перевезення вантажів і розрахунку за послуги транспортні

підприємства встановлюють вантажні тарифи.

На залізничному транспорті тарифи поділяються залежно від

виду вантажів:

• загальні тарифи;

• виняткові тарифи;

• пільгові тарифи;

• місцеві тарифи;

• тарифи за видами відправлень.

Тариф розраховується на 1 ткм (тоннокілометр), тобто за оди_

ницю маси. Ці тарифи диференціюються залежно від маси ванта_

жу із застосуванням різних надбавок і знижок. При збільшенні

маси перевезень вантажів надбавки зменшуються. На окремих за_

лізницях застосовуються надбавки до діючих середніх тарифів за

швидкість перевезення вантажів.

На автомобільному транспорті застосовуються відрядні та

погодинні тарифи. Залежно від різних умов до них встановлюються

надбавки та знижки. Надбавки до тарифів додаються при переве_

зенні вантажів у спеціалізованому рухомому складі, при міжнарод_

них перевезеннях. Знижки застосовуються тоді, коли завантажу_

ється автомобіль, що рухається у зворотному напрямку порожнім,

для масових перевезень навалом або коли зниження тарифів сти_

мулюється державою чи регулюється державними органами.

Ставки тарифів рухомих операцій на водному транспорті вста_

новлюються так, щоб стимулювати найбільше навантаження суд_

на. Якщо вантаж несумісний з іншими вантажами (хімічні речо_

вини, отрута, вогне_ та вибухонебезпечні вироби), то здійснюєть_

ся надбавка до ставки. Ставки тарифів стоянкових операцій

розраховуються залежно від транспортабельності вантажів, витрат

часу та трудомісткості навантаження їх у портах. Що більше ван_

тажу завантажено чи розвантажено, тим нижча ставка. Надбавка

також встановлюється за перевезення вантажів у рефрижераторах

з особливими умовами зберігання та перевезення.

Тема 6. Торгові знижки і надбавки 179

Ціноутворення у сфері послуг має особливості, пов’язані зі

специфікою їх надання та діяльністю підприємств цієї сфери. Од_

нією з них є миттєвість надання послуг. На відміну від споживчих

товарів вони не нагромаджуються в запасах. Попит на послуги

може коливатися без можливості регулювання пропозиції. Тому

попит та його інтенсивність може регулюватися завдяки системі

знижок до ціни послуги. Знижки можуть бути як постійні, так і

тимчасові. Наприклад, підприємства зв’язку застосовують знижені

тарифи для розмов з 21.00 до 6.00 або у вихідні дні. Якщо надаєть_

ся термінова послуга, то до ціни додається надбавка за терміно_

вість.

До тарифів на послуги підприємств комунального господарс_

тва також існує диференційований підхід. Наприклад, якщо якість

послуги не відповідає умовам угоди, плата за неї зменшується.

Таким чином, можна із впевненістю говорити, що системи

застосування цінових знижок і надбавок у різних галузях народ_

ного господарства України має свою специфіку. Надбавки і зниж_

ки як важливі елементи ціни суттєво впливають на політику ціно_

утворення в цілому, адже саме через ціну формується переважна

більшість економічних відносин у сучасному суспільстві.

Узагальнюючи практику застосування знижок, можна зроби_

ти висновок, що вони сприяють виконанню ціною її стимулюю_

чих функцій, допомагають маркетинговим дослідженням, а саме:

сприяють зниженню витрат виробництва, зберігання, реалізації

внаслідок збільшення збуту, полегшують завоювання постійних

клієнтів і перспективне планування діяльності фірми, стимулю_

ють замовлення у великих обсягах.

Дата добавления: 2014-01-15