Еволюція автоматизованих банківських систем

Однією з проблем, яка стоїть нині перед розробниками АБС, є проблема вибору підходів і технологічної платформи щодо її розроблення. Аналіз розвитку АБС дає змогу виокремити кілька поколінь таких систем і певним чином їх класифікувати. В основу розбив­ки систем на покоління покладено апаратну платформу, інструментальні засоби, технологію функціонування системи, базовий елемент системи та її структуру.

Перше покоління. До систем першого покоління належать системи, орієнтовані на використання ПК типу IBM PC, що працюють під управлінням MS-DOS. Програмне забезпечення виконано з використанням мов СКБД типу Clipper, FoxPro, Clarion та ін. Структурно системи побудовані у вигляді не зв’язаних між собою АРМ. Тому характерна особливість АРМ є їх інформаційна відокремленість, тобто кожне робоче місце працює локально зі своєю базою даних на окремому комп’ютері. Обмін у таких системах виконується у вигляді файлів, часто за допомогою фізичного їх перенесення на гнучких дискетах. Проте іноді такий інформаційний обмін ускладнюється тому, що АРМ мають різні структури збереження даних. Основним базовим елементом системи є не документ, а проведення, тобто інформація одного документа розпорошена в системі, що не дозволяє працювати з банківським документом як з одним цілим.

Такі системи мають низку істотних вад:

— інформаційна відокремленість кожної банківської підсис­теми призводить до складності отримання консолідованих даних;

— не завжди в таких системах передбачається санкціонованість доступу та захист інформації (у багатьох системах цього покоління можливий перегляд клієнтських рахунків, кредитних угод та інших конфіденційних даних за допомогою утиліти dbView пакета Norton Commander), тобто системи практично не захищені;

— у таких системах відсутній і практично неможливий механізм підтримки транзакцій і, як наслідок, немає змоги підтримувати цілісність даних.

Системи першого покоління були дуже поширеними, і це пояснювалося їхньою низькою вартістю й можливістю швидкої розробки. Зараз такі системи майже не експлуатуються, тому що Національний банк України ввів вимоги до програм автоматизації банківської діяльності та поставив перед собою завдання їх сертифікації. Системи першого покоління не відповідають вимогам НБУ. НБУ вже провів сертифікації такого програмного комп­лексу, як «Операційний день банку» (ОДБ), а також систем «Клієнт — банк». Комерційні банки не мають права використовувати не сертифіковані системи.

Друге покоління. Системи другого покоління АБС зорієнтовані на такі самі технічні засоби, що й системи першого покоління. Відмінність полягає в тому, що персональні комп’ютери працюють у локальній обчислювальній мережі Novell NetWare. Це дає змогу підтримувати різні блокування і базу даних, яка розміщена на сервері. Системи другого покоління реалізують файл-серверну тех­нологію і здебільшого реалізовані мовами СКБД Clipper, FoxPro. Деякі системи реалізовані мовами С і Pascal. Базовим елементом системи є проведення, рідше документ.

Ці системи дуже поширені в банках України, але вони також мають низку вад. Структурно в більшості випадків АБС побудовані у вигляді окремих АРМ, які в кращому разі пов’язані між собою інформаційно і зовсім не пов’язані функціонально.

Основні вади АБС другого покоління — відсутність повноцінного механізму підтримки транзакцій, що може призвести до порушення посилкової цілісності бази даних, та складність забезпечення захисту інформації.

Третє покоління. Це системи, апаратною платформою яких є ПК, що працюють під управлінням MS-DOS (MS Windows) і об’єднані локальною мережею Novell NetWare чи Windows NT. СКБД — власна розробка на базі менеджера записів Btrieve. Системи такого типу є перехідними від технології «файл — сервер» до технології «клієнт — сервер». Структурно вони побудовані, як система АРМ, що працює зі спільною базою даних, але слабо пов’язані між собою функціонально. Вадою систем третього покоління є те, що менеджер записів Btrieve — це механізм нижчого рівня, а тому значною є частка операцій, пов’язаних з підтрим­кою цілісності й узгодженості даних, які потрібно виконувати на робочій станції. Необхідно розв’язувати дуже багато проблем, які в інструментальних засобах наступного покоління реалізовані за умовчанням, унаслідок чого в такій реалізації механізм підтримки посилкової цілісності не завжди надійний.

Четверте покоління. Системи побудовані на базі персональних комп’ютерів під управлінням MS-DOS чи MS Windows і працюють у локальній мережі або є Host-комп’ютер з терміналами, СКБД професійна реляційна (може бути постреляційна чи сіткова). Структурно система побудована у вигляді АРМ, які пов’язані інформаційно й рідше функціонально спільним ядром. Технологія — «хост-термінал» чи дворівнева «клієнт — сервер». АБС, що можна віднести до цього покоління, дуже поширені.

П’яте покоління. Апаратна платформа — персональні комп’ю­тери під управлінням MS-DOS чи MS Windows, іноді UNIX, які працюють у розподіленій мережі з кількома серверами додатків за технологією трирівневий «клієнт — сервер». Базовим елементом таких систем є документ чи угода (іноді бухгалтерське проведення). Структурно система складається з інформаційно й функціонально пов’язаних АРМ.

Перевага таких систем полягає у використанні професійних реляційних СКБД і непроцедурних мов програмування типу SQL. У таких СКБД транзакційний механізм і засоби підтримки посилкової цілісності є їх невід’ємною частиною, завдяки чому під час розроб­лення прикладних програм не потрібно розв’язувати ці проблеми.

Усе це підвищує надійність і захищеність АБС, а використання виділеного сервера додатків дає змогу збільшити продуктивність. Проте розробка чи придбання таких систем під силу лише потужним банкам, тому що інструментальні засоби розробки таких систем коштують дуже дорого і спеціалістів, які володіють ними, небагато.

Шосте покоління. Апаратна платформа — гетерогенне мережеве середовище, професійні реляційні СКБД з відкритим інтерфейсом (можливе використання кількох СКБД); базовий елемент — документ чи угода. Структурно система представлена сукупністю логічних АРМ, тісно пов’язаних між собою щодо даних і функцій у межах усієї мережі Intranet, які динамічно формуються згідно з компо­нентною технологією. Це перспективна технологія розвитку АБС. Переваги такої технології полягають у тому, що для СКБД не має значення, де фізично знаходяться дані — на сервері головної контори чи на сервері філіалу, який може бути територіально віддалений на кількасот кілометрів. Для розроблення й упровадження систем шостого покоління необхідні наявність відповідних каналів зв’язку та масове використання систем, побудованих за Інтернет-технологією.

З’ясуємо деякі класифікаційні ознаки розбивки АБС на покоління. Базовий елемент — це структурна одиниця, обрана за основу системи. У ранніх версіях АБС таким елементом було бухгалтерське проведення. Під час виконання банківської операції може здійснюватися кілька проведень, які операціоніст виконував вручну занесенням їх в екранну форму. У нових АБС базовим елементом стає документ (як правило, певна сукупність проведень) чи банківська угода, тобто сукупність документів, що формують закінчену банківську операцію (наприклад, видача — супровід — погашення кредиту).

Технологічний аспект розробки системи характеризує, який з варіантів вибрано для реалізації системи: «файл-серверна» технологія, дворівнева чи трирівнева «клієнт-серверна» технологія.

Прогресивнішою є технологія «клієнт — сервер». Нині відомі й використовуються в АБС дві архітектури технології «клієнт—сервер»: дворівнева та трирівнева. Дворівнева архітектура включає сервер БД і робочі станції клієнтів. Усе оброблення інформації за нею виконується на робочій станції, а сервер використовується лише для зберігання та пошуку даних. Проте за складної логіки прикладних програм така технологія висуває досить високі вимоги до комп’ютерів клієнтського робочого місця. З метою реалізації складної прикладної логіки для робочих станцій необхідно виділяти дуже потужні машини, що призводить до виникнення явища, яке дістало назву «товстого» клієнта. Усунення цієї вади досягається трирівневою архітектурою, коли виділяється вся прикладна логіка. Цей рівень має назву сервер-прикладного програмного забезпечення, або сервер додатків. Отже, архітектура цієї технології складається із сервера бази даних, сервера додатків і робочої станції. Така технологія усуває елементи дублювання, пов’язані з реалізацією подібної логіки на різних робочих станціях, а також проблему «товстого» клієнта. За трирівневої архітектури комп’ютер користувача використовується як інтерфейсний засіб.

Дата добавления: 2014-01-11