Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Іншомовна журналістика в Галичині

Суспільно-політичні умови в Західній Україні

ТЕМА: ЖУРНАЛІСТИКА НА ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

(1840-1860 рр)

ПЛАН

1. Суспільно-політичні умови в Західній Україні.

2. Іншомовна журналістика в Галичині.

3. Міжслов'янські взаємини: зв'язки зі Східною Україною.

4. Рукописні збірники „Руської трійці” („Син Русі”, „Зоря”).

5. Альманах „Русалка Дністровая”.

6. Альманах „Вінок русинам на обжинки” – спроба відновити видавничу діяльність „Руської трійці”.

7. Перший український політичний часопис „Зоря Галицька”.

8. Поява нового типу інформаційно-політичних та літературних видань.

9. Преса 50-х років ХІХ ст.

 

Українська журналістика в Галичині, на Буковині та Закарпатті виникла значно пізніше, ніж на Східній Україні.

Після так званого першого поділу Польщі (1772 р.) Галичина потрапила під владу Польщі, а після її поділу – під владу Австрії, а потім Автро-Угорщини. На Буковині господарювали румунські барони. Закарпаття опинилося в руках угорських магнатів.

Уся система австрійського державного управління була спрямована на підтримку панівних класів і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

В силу цих історичних суспільно-політичних умов національно-культурне життя на західноукраїнських землях ледь животіло. На Східній Україні здобутки літератури, науки, мистецтва на той час досягли високого рівня, Галичина ж за 30 років (від 1848 до кінця 70-х років) помітно культурно відставала від Східної України.

У 1830-1831 роках відбулося польське антифеодальне повстання. Ця подія розбурхала національні почуття західних українців і пробудила їх до активної суспільної і літературно-наукової діяльності. Засновуються таємні товариства, ведеться широка пропагандистська робота серед польського люду, множиться пропагандистська література, яка доходить і до українського читача. Так, у 1832 році в Перемишлі діяв нелегальний польсько-український гурток „Товариство вчених”, у Львівському університеті – „Товариство академічне”.

У 1837 році активну діяльність у Галичині розгорнув просвітительський гурток „Руська трійця”, заснований Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем – зачинателями демократичної журналістики на західноукраїнських землях.

 

В останній чверті ХVІІІ і на початку ХІХ ст. на західноукраїнських землях видавалась преса французькою, німецькою, польською й угорською мовами. Вона призначалась для верхівки панівних класів.

Буржуазні історики первістком української журналістики вважали французький тижневик „Львівська газета” (1776 р., Львів). Цей інформаційний орган подавав вісті з усієї Європи, з усіх столиць.

В ньому існувала окрема рубрика, містилися повідомлення про місцеві події у Львові та на Східній Україні. Проблеми внутрішнього життя галицького краю в ній майже не порушувались. Отже, до української журналістики ця газета не має ніякого відношення.

До появи перших рукописних видань „Руської трійці” в Галичині розвивалась переважно польська журналістика („Галицькі повідомлення” (1783 р), 2 газети під одною назвою – „Львівські тижневі вісті” (1786 р., Львів), „Щоденна газета” (1792-1793, 1794-1798, Львів).

У 1795 році з’являється перший літературно-науковий місячник у Галичині „Зібрання цікавих творів, що служать пізнанню різних народів і країв”. З 1811 року виходить польською і німецькою мовами одна з найстаріших, що проіснувала до 1939 року – „Львівська газета”.

Отже, іншомовна преса на Галичині закладала певні основи для журнальної справи, але це не було головним. Значно важливішим було посилення міжслов’янських взаємин, передусім літературно-наукові та громадські зв’язки зі Східною Україною та Росією.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Франческо петрарка– перший гуманіст доби Відродження | Міжслов'янські взаємини: зв'язки зі Східною Україною
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1448; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.