Переваги і недоліки первинної та вторинної маркетингової інформації

Система маркетингової інформації

Маркетингова інформація — це вихідний елемент маркетингових досліджень і найцінніший ринковий продукт. Цінність маркетингової інформації полягає в тому, що вона створює передумови для здобуття конкурентних переваг, допомагає знизити рівень комерційного ризику, визначити й урахувати зміни в навколишньому бізнес-середовищі.

У маркетингу виділяють два основних види інформації:

· первинну;

· вторинну.

Вторинна маркетингова інформація – це інформація, зібрана й оброблена раніше самою фірмою чи іншими організаціями для цілей відмінних від мети досліджень.

Потенційними джерелами вторинної інформації можна визначити:

1) внутрішні джерела:

· база даних про конкурентів

· внутрішні звіти (відділів збуту й маркетингу; бухгалтерії; відділу запчастин і матеріалів; служби сервісу тощо);

2) зовнішні джерела:

· Огляд видань (галузеві довідники й періодика; щоденні газети і журнали);

· Звіти галузевих експертів і НДІ;

· Звіти галузевих органів управління;

· Держкомстат;

· Митний комітет;

· Комерційні бази даних;

· Агентства з аналізу ринку;

· Рекламні компанії.

Але найчастіше під час досліджень доводиться все таки збирати первинну інформацію.

Первинна маркетингова інформація – це інформація, яка збирається безпосередньо під мету дослідження.

При розробці плану збору первинних даних потрібно звернути увагу на методи дослідження, методи контакту, план складання вибірки та інструменти дослідження.

Найціннішою для маркетингових досліджень є первинна інформація (переваги та недоліки первинної і вторинної інформації наведено в табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Види інформації	Переваги	Недоліки
Первинна	Цілеспрямованість, конкретність, відповідність ухваленій методології збирання інформації, надійність	Велика вартість, велика тривалість зби­рання інформації, потреба у висококваліфікованих інтерв’юерах, складність спеціальної підготовки таких
Вторинна	Низька вартість, швидкість отримання, достатня кількість, комплексність	Надто загальний характер, інформація може бути застарілою, невідома методика її збирання та надійність джерела інформації

Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація.

Опитування — ще й досі основний і найпоширеніший метод збирання первинної інформації, хоч останнім часом він поступово здає свої позиції. Опитування — це інтерв’ю, узяте в респондента під час особистої зустрічі, телефоном чи поштою за допомогою опитувального листка (анкети). Переваги і недоліки різних способів опитування наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Дата добавления: 2014-01-15