Методологія педагогіки та її рівні

План

ЛОГІКА І МЕТОДИ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема

Поверки и исследования теодолитов

1.Осмотр

1.1. Внешний

1.2.Ход винтов

1.3.Поле зрения трубы

1.4.Поле зрения отсчетных устройств

2. Поверки

. Уровни

. Коллимационная ошибка

. Место нуля

. Эксцентриситет лимба

. Эксцентриситет алидады

3. Исследования

3.1. Рен отсчетных устройств

3.2. Определение характеристик трубы

3.3. Влияние хода фокусирующей линзы на величину коллимационной ошибки и места нуля

3.4. Эксцентриситет лимба

3.5. Эксцентриситет алидады

1. Методологія педагогіки та її рівні.

2. Наукові дослідження – шлях до вирішення проблем педагогіки ВШ.

3. Основні елементи педагогічного дослідження, його змістовий алгоритм.

4. Методи педагогічного дослідження і їх класифікація. Методика педагогічного дослідження. Документація і оформлення результатів дослідження.

5. Характеристика окремих методів педагогічного дослідження.

Опорні поняття:

Методологія науки, методологічна засада педагогіки, наукове дослідження, проблема дослідження, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета (ціль) дослідження, завдання дослідження, гіпотеза дослідження, методи дослідження.

Методологія науки (від грец. mеthodos i logos) — вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання.

Методологічна засада педагогіки — наукове підґрунтя пояснення основних педагогічних явищ і розкриття їх закономірностей.

Методологічна основа є багаторівневою системою, яку утворюють:

1. Філософська методологія, що виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і методів наукового мислення у відображенні картини світу.

2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, підходи до відображення дійсності (системний підхід, моделювання, статистична картина світу).

3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).

4. Дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика).

5. Методологія міждисциплінарних досліджень.

Розглядаючи перший рівень методології (філософський), українська національна педагогіка передусім спирається на праці українських філософів К. Ставровецького, Г. Сковороди, С. Гогоцького, П. Юркевича, Д. Чижевського, В. Лосевича, О. Потебні, філософські ідеї Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка та ін. Певну цінність мають ідеї української народної філософії: нескінченність світу, вічна змінюваність життя, людина – центр світобудови; природа, як матір – її треба любити; земля – наша годувальниця; хліб – усьому голова; свобода – найбільша цінність для людини; кожна людина має жити по праці та ін. Українська народна філософія утверджує культ людини і природи.

Компонентами методологічних рівнів є: загальні закони філософії, зокрема теорії пізнання; закони логіки, закономірності психології; закони і закономірності педагогіки; методи дослідження; вчення класиків педагогіки. Зазначені рівні методології утворюють систему, в межах якої наявна певна супідрядність, причому філософський рівень є змістовою основою будь-якого методологічного знання, визначаючи світоглядні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності [11;94].

Дата добавления: 2014-01-15