Хід заняття

Розкриття теми заняття

Примітки

І. Вступна частина. 1.1 Організаційний момент. - Доброго дня, шановні студенти! Зверніть увагу на вислів відомого польського педагога Януша Корчака: «Виховання – це не мила забава, а справа, в яку слід вкласти зусилля безсонних ночей, капітал тяжких переживань і багато думок…» - Як ви думаєте, чому саме так висловився педагог про справу виховання? (студенти висловлюють свої думки) 1.2 Актуалізація знань учнів. -Пригадайте визначення виховання з наукової точки зору. - Назвіть структурні елементи процесу виховання. (мета, завдання, зміст, методи, прийоми, форми, результати, корегування результатів). - Головна мета виховання - це… (виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості.) -Важливу роль у досягненні мети виховання відіграють форми організації виховної роботи, які і являються одним із структурних елементів процесу виховання. ІІ. Основна частина. 2.1 Оголошення теми і мети заняття. -Отже, тема нашого заняття звучить так: «Форми організації виховного процесу в сучасній школі». (На дошці вивішено назву теми заняття. Ознайомившись з нею студенти самостійно і з допомогою викладача визначають мету заняття) 2.2 Ознайомлення з планом заняття. 1. Сутність поняття «форма організації виховного процесу».Функції форм виховної роботи. 2. Підходи до класифікації організаційних форм виховного процесу. 3. Позакласна і позашкільна форми виховної роботи, їх взаємозв’язок. 2.3 Визначення ключових понять теми. -Які ключові поняття теми? (Форма, форма організації виховної роботи, виховний захід, індивідуальні, групові, масові форми організ. вихов. роботи, позакласна, позашкільна виховна робота, функції організаційних форм виховного процесу) 2.4 Ознайомлення студентів з списком основної і додаткової літератури до теми заняття. 1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища школа.,1997. – 304с. 2. Рожков М.И. Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе: Учеб. пособие для студ.висш. учеб.заведений. – М., 2001. – 256с. 3.Зайченко І.В. Педагогіка. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. закладів. – Чернігів, 2003. – 528с. 4. Соловей М.І., Спіцин Є.С., Кудіна В.В. Професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя в кредитно-модульній системі організації навчання: Навч. посіб. – К.,2008. – 377с. 5. Матвієнко О.В. Виховання молодших школярів: теорія і технологія. – К.:, 2006. – 543с. 6. Щербань М.П. Прикладна педагогіка: Навч.- метод. посіб. – К., 2002. 7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка:Навч. посіб. – К., 2007. – 656с. 8. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль.1997. – С.82-89. 9. Яковлева А.М., Афонська Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків,2006. – 672с. 10. Короткий філософський словник-довідник/ За ред.. І.П.Чорного та О.Є. Бродецького. – Чернівці, 2006. – 288 с. 2.5 Розкриття питань лекційного заняття. v Сутність поняття «форма організації виховного процесу».Функції форм виховної роботи. - Перш, ніж приступити до розгляду першого питання нам потрібно з’ясувати, що ж таке «форма» як загальновживане поняття? (студенти відповідають) Відповідно до «Українського тлумачного словника» поняття «форма»трактується як«обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд». Філософський словник дещо доповнює дане визначення і подає таке його значення – «будь-який зовнішній вигляд, обрис предмета, явища, якому відповідає внутрішній зміст».Якщо ж розглядатипоняття «форма» в контексті виховання як педагогічного явища, то за І.В. Зайченком «форми організації виховної роботи» -це варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу, що завжди повязана зі змістом». Н.Є Мойсеюк подає дещо спрощене визначення «форми виховання» - це зовнішнє виявлення про­цесу виховання. Якщо зміст процесу виховання вказує на те, що є, то форма — у якому вигляді проявляється. Звісно, зміст викликає зміну форми і навпаки. Зміст формується, форма наповнюється змістом. Провідна роль належить змісту. Невідповідність між змістом і формою, формою і змістом гальмує розвиток виховного процесу.Розвиток форм і змісту є розвитком двох сторін одного і того ж явища, роздвоєння єдиного, що породжує протиріччя та конфлікти, які призводять до втрати форми і переробки змісту. Зміни форми відбуваються: - відповідно до зміни змісту; - шляхом зміни змісту відповідно до нової форми; - внаслідок підкорення старої форми новому змісту тощо. Форми вихованнятісно повязані з методами виховання.Дані категорії мають спільну мету- розв’язання виховних завдань, тобто реалізація змісту виховання. Отже, метод виховання дає відповідь на запитання як виховувати, яким шляхом досягнути виховної мети, а форма виховного процесу відповідає на запитання яким способом організувати реалізацію змісту виховного процесу, яким способом здійснювати виховний вплив. Відповідно до цього вчені подають таке визначення– «форма організації виховання»,за М.І.Соловей, Є.С. Спіциним, В.В. Кудіною, - організаційна структура, педагогічна дія, захід, в якому реалізуються завдання, зміст і методи конкретного виховного процесу. Таким чином, форми виховання є одним із структурних елементів процесу виховання, зовнішнім вираженням реалізації змісту виховання та охоплює систему методів здійснення виховного впливу.Для кращого розуміння значення і місця організаційних форм виховання в педагогічному процесі, розглянемо їх функції.   - Що таке функція? Як ви розумієте це поняття? (Функція – це певна можливості якогось предмета, речі, явища) Функції форм організації виховного процесу (за Рожковим М.І. та Байбородовою Л.В.) · організаційна –будь-яка форма виховної роботи пропонує вирішення організаційних проблем; · регуляційна –використання тієї чи іншої форм виховної роботи дозволяє регулювати як відносини між педагогами і учнями, так і між дітьми; · інформаційна –передбачає ознайомлення учнів з новою інформацією, використання уже засвоєних ними знань, актуалізацію знань, опору на їх досвід. Зайченко І.В. виділяє ще такі функції організаційних форм: · розвивальна –багатогранність і різноманітність форм породжує багатство умов для розумової, трудової, ігрової діяльності, що дозволяє залучити до діяльності увесь комплекс психічних процесів. · стимулююча –серед різноманітних форм організації виховного процесу є такі, що заохочують, спонукають дитину до самовиховання. Головним завданням вихователя є вміння правильно підбирати форми виховання відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Поняття «форми» використовується в педагогіці щодо виховання в таких варіантах: «форми виховання», «форми організації виховної роботи», «виховні справи», «виховний захід». Як відзначає І.П.Підласий: «Виховний захід – це сукупність різноманітних виховних впливів з відповідними матеріальними і духовними умовами, що підпорядковані єдиній комплексній виховній меті, таких, що взаємодіють між собою і утворюють єдине ціле». Система виховних заходів утворює виховний процес, тобто, виховний захід – це відрізок виховного процесу. Однак, останнім часом багато педагогів відзначають невідповідність цього поняття фактичній сутності виховної роботи: системності, комплексності, неперервності, послідовності. Адже «захід» - передбачає певну фрагментність, розрізненість педагогічних дій. На сучасному етапі теоретики надають перевагу поняттю «виховна справа». Підласий І.П. трактує його так: «вид (форма) організації і здійснення конкретної діяльності вихованців».Виховний процес складається з ланок неперервних виховних справ. Виховні справи мають колективний і творчий характер і називаються колективними виховними справами (КТС) або колективними творчими справами (КТС). На думку одного із засновників КТС, Іванова І.П. – це спосіб організації яскравого, сповненого працею і грою, творчістю і товариськістю, мрією і радістю життя, разом з тим, найважливіший виховний захід. Кожна з форм виховної роботи вирішує якісь певні виховні завдання. Використовуючи при цьому, ті чи інші важелі розвитку особистості, інтереси та потреби школяра, формує на цій основі ті чи інші якості та вміння. У процесі виховання форми виховної роботи повинні функціонувати в міцній взаємодії і забезпечувати досягнення єдиної мети. При цьому кожна з форм виховання передбачає єдність загального, особливого і одиничного. Загальне обумовлене тим, що всі форми виховної роботи спрямовані на досягнення загальної мети - виховання та розвиток школярів. Спільність умов і мети визначає і спільність різноманітних форм виховної роботи - всі вони ґрунтуються на основі поваги до особистості, що виховується, визнання її індивідуальності, прав і свобод; спираються на потенційні індивідуальні можливості, внутрішню активність школяра в процесі його формування. Особливе полягає в тому, що ті чи інші форми виховної роботи, як правило, здійснюються переважно в певному середовищі життєдіяльності школяра (навчальний процес, позакласна робота, краєзнавство, туризм). Специфічне, неповторне в організації і здійсненні виховної діяльності передбачає одиничне у змісті конкретної форми виховної роботи. Складні й багатогранні завдання виховання можна вирішити тільки шляхом комплексного використання різноманітних форм організації виховного процесу. Чим різноманітніші за змістом форми організації виховного процесу, тим він ефективніший. Цю позицію чітко охарактеризував А.С.Макаренко. Він радив учителям пам'ятати, що організаційна форма сама собою не може бути ні хорошою, ні поганою. v Підходи до класифікації організаційних форм виховного процесу. З розвитком педагогічної науки з’являлися все нові й нові форми. Вчені обґрунтовували їх значення, визначали мету, особливості реалізації та класифікували за різними критеріями. Класифікація організаційних форм виховання – це розподіл форм виховання за спільними ознаками чи певного критерію з утворенням певної системи класів. На сучасному етапі існують такі класифікації форм організації виховної роботи. (Пропоную студентам розглянути таблицю на дошці, в процесі чого здійснювати коментований запис) Класифікації форм організації виховної роботи

Критерій класифікації організаційних форм	Автори	Назви організаційних форм
За кількістю учасників	Фіцула М.М., Матвієнко О.В., Карпенчук С.Г., Мойсеюк Н.Є. та ін.	· індивідуальні: · мікрогрупові; · групові; · масові (колективні).
За видом діяльності	Щуркова Н.Е.	· форми пізнавальної діяльності; · форми трудової діяльності; · форми суспільно корисної діяльності; · форми естетичної діяльності; · форми фізкультурно-оздоровчої діяльності; · форми ціннісно-орієнтаційної діяльності;
Залежно від методу виховання	Болдирєв М.І.	· словесні; · практичні; · наочні.
За виховним завданням	Селіванова В.С.	· форми управління і самоуправління життям школи (збори, лінійки, усні газети тощо) · пізнавальні форми (екскурсії, походи, фестивалі, виставки тощо); · розважальні форми (вечори, ранки, дискотеки);
За переважаючим компонентом виховного впливу	Воронов В.В.	· словесно-логічні (класні дискусії, збори, конференції); · образно-художні (культпоходи, фестивалі, свята); · ігрові форми (конкурси, змагання); · психологічні форми (лекції, бесіди, дискусії).
За часом проведення	Рожков М.Й, Байбородова Л. В.	· короткочасні; · довготривалі; · періодичні (традиційні).
За часом підготовки	Рожков М.Й, Байбородова Л. В	· експромтні; · з попередньою підготовкою.
За способом здійснення виховного впливу педагогом	Рожков М.Й, Байбородова Л.В.	· безпосередні; · опосередковані.
Залежно від суб’єкту організації виховної роботи	Рожков М.Й, Байбородова Л.В.	· організаторами учнів виступають вчителі, батьки, інші дорослі; · діяльність організовується на основі співпраці; · ініціатива і її реалізація належить учнівському колективу.
За результатом виховної діяльності	Рожков М.Й, Байбородова Л.В.	· результатом являється інформаційний обмін; · результатом являється вироблення спільного рішення (думки); · результатом являється суспільно значимий продукт.

Найпоширенішою класифікацією форм організації виховної роботи є класифікація за кількістю учасників: індивідуальні, групові, масові.

Індивідуальні форми – передбачають здійснення виховного впливу при взаємодії вчителя з одним конкретним учнем.

Групові форми -це всі види групової навчально-пізнавальної діяльності учнів, нау­кових об'єднань, діяльність гуртків різного спрямування, групові бесіди, зустрічі, диспути тощо.

Масові форми:

Прості — це ті, в яких зміст розкривається, в основному, за допомогою одного засобу, методу (виступ, лекція, зустріч, розповідь та ін.)

Ко­мплексні масові форми характеризуються складністю струк­тури, різноманітністю використаних засобів та методів (літе­ратурний вечір, учнівські вечорниці, КВК, тематичний ранок тощо).

Число вихованців у групі (колективі) коливається від 5 —7 до 25 —40, у масових формах верхня ме­жа числа не обмежена.

- Щоб детальніше ознайомитись з індивідуальними, груповими і масовими формами розглянемо таблицю.

Форми організації виховної роботи
Масові тематичні вечори; вечори запитань та відповідей; конференції; тижні з різних предметів; зустрічі; огляди; конкурси; олімпіади; туризм; фестивалі тощо	Групові гуртки; екскурсії; походи; класні години тощо	Індивідуальні колекціонування; гра на музичних інструментах; малювання; читання художньої літератури

Важливою проблемою сучасної педагогіки є вибір ефективних форм організації виховної роботи, за допомогою яких може реалізуватись мета, зміст, завдання національного виховання і які б відповідали науковим принципам виховання. За словами І.В. Зайченка, «вибір форм організації виховної діяльності залежить від багатьох компонентів: змісту і спрямованості виховних завдань, віку учнів, рівня їх вихованості та особистого суспільного досвіду, особливостей дитячого колективу та його традицій, особливостей та традицій регіону, технічних та матеріальних можливостей школи, рівня професійності вчителя».

Визначення найбільш доцільної форми організації виховної діяльності - це тільки перший крок вчителя до досягнення виховного завдання. Ефективність використання тієї чи іншої форми багато в чому залежить від науково обгрунтованої реалізації цих завдань. До них можна віднести: максимальне залучення великої кількості учнів до підготовки та проведення заходу; поєднання емоційних та

раціональних факторів, що сприяють самостійній, активній діяльності учнів у підготовці та проведенні заходу; формування в учнів значимих мотивів діяльності.

Вчені вважають, що ефективність виховної роботи в значній мірі залежить від цілеспрямованого поєднання масових, групових та індивідуальних форм виховання.

Практика свідчить, що часто повторювані форми організації виховної діяльності, як правило, втрачають свою новизну, стають трафаретними і тому не дають очікуваної ефективності. Досвідчені педагоги намагаються використовувати різноманітність форм виховання.

v Позакласна і позашкільна форми виховної роботи, їх взаємозв’язок.

Загальновідомим є таке твердження, що виховання дитини має відбуватися під час навчання, у поза навчальний час, вдома, на вулиці, в громадських місцях, всюди де б не перебувала дитина. Але все ж таки головне місце відводиться школі як осередку науки і культури. Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гумані­зації стосунків між учнями і педагогами, школою і роди­ною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демокра­тичного діалогу між поколіннями. Поза навчальна виховна робота, яка включає в себе позакласну і позашкільну виховну діяльність.

- Увага на дошку!

Позанавчальна виховна робота

Позакласна виховна робота— різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в поза-урочний час.  

Позашкільна виховна робота – освітньо-виховна діяльність позашкільних навчальних закладів для дітей та юнацтва.  

Позанавчальна виховна робота ґрунтується на таких принципах:

- добровільності і доступності:

- самостійність і активність особистості;

- практична спрямованість роботи;

- гуманізація;

- демократизація;безперервність, наступність та інтеграція;

- науковість і системність;

- багатоукладність та варіативність;

- використання ігрових форм, цікавість, емоційність;

- гармонізація сімейної й суспільної освіти і виховання;

- єдність загальнолюдських і національних цінностей.

Мета позакласної роботи - полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування.

Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є пе­редусім організатором позакласних виховних заходів (ор­ганізованої діяльності колективу, спрямованої на досяг­нення певної виховної мети), діє у співдружності з інши­ми педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гурт­ків, секцій у позашкільних закладах.

Позакласна виховна робота спрямована на закріплен­ня, поглиблення знань, застосування їх на практиці, роз­ширення кругозору учнів, формування наукового світогля­ду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок само­освіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Форми позакласної виховної роботи – класні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ран­ки, свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, кон­курси, колективні творчі справи та ін.

- Додатково до сказаного розглянемо у таблиці.

Матвієнко О. В. виділяє такі вимоги до позакласної роботи:

1. Цілеспрямованість – методи і форми організації позакласної виховної роботи мають забезпечувати реалізацію головної мети та завдань виховання.

2. Зв'язок із життям, з практичною діяльністю – виховна робота має здійснюватись з метою підготовки вихованців для життя, праці в суспільстві.

3. Системність, регулярність – передбачає створення системи виховних заходів у навчально-виховному закладі, регулярне проведення різноманітних пізнавальних, творчих, розважальних заходів, забезпечення цікавого і різноманітного культурного життя школи.

4. Доступність, посильність – організація виховної роботи має здійснюватися в межах форм, які б відповідали особливостям навчально-виховного закладу та особливостям учнівського колективу.

5. 5. Різноплановість і новизна – педагогічний колектив повинен застосовувати форми інноваційних технологій, вивчати і впроваджувати передовий педагогічний досвід..

- Переходимо до розгляду другої складової позанавчальної виховної роботи – позашкільної.

Основними завданнями позашкільної виховної роботи є:

Ø виховання громадянина України;

Ø вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;

Ø задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, учнів та слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;

Ø задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

Ø організація дозвілля учнів, вихованців і слухачів, пошук його нових норм;

Ø профілактика бездоглядності, правопорушень;

Ø формування здорового способу життя вихованців, учнів і слухачів;

Ø здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.

Осередками здійснення позашкільної виховний роботи є позашкільні навчально-виховні заклад и – складова система позашкільної освіти та виховання, яка надає знання, формує вміння та навички за інтересами; забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток; забезпечує підготовку до активної професійної й громадської діяльності; створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля особистості.

Дата добавления: 2014-01-11