Треті особи в адміністративному судочинстві

Важливу роль в адміністративному судовому процесі відіграють такі його учасники, як треті особи. Відомо, що публічно-правовий спір, що розглядається адміністративним судом, може бути пов'яза­ний з такими правовідносинами, суб'єктами яких є особи, які не беруть участь у спорі. Таким чином, рішення, прийняте судом у справі, може вплинути на правове становище цих осіб. Участь у процесі таких осіб, які визнаються третіми особами, є одним з важ­ливих засобів встановлення об'єктивної істини у справі, засобом реалізації права на захист третіх осіб та сторін, засобом забезпечен­ня винесення судом законних та обґрунтованих судових рішень і т. ін. Третіми особами визнаються учасники адміністративного процесу, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Треті особи мають юридичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Позиція третіх осіб у справі обумовлена тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішен­ня у справі, яке б відповідало їх інтересам, що залежать від існую­чих між ними і сторонами правовідносин. В адміністративному про­цесі беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та треті особи, які не заявля­ють самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спо­ру, — це учасники адміністративного процесу, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу, заявивши позов на предмет спору до сторін, з метою захисту особистих прав, свобод та інте­ресів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері пуб­лічно-правових відносин. Характерними рисами третіх осіб, які заяв­ляють самостійні вимоги, є те, що: вони заявляють самостійні вимо­ги на предмет спору; вони вступають у процес, який вже порушено; їх інтереси є повністю або частково протилежними до інтересів однієї або обох сторін; вони втручаються у спір між сторонами, що вже виник; вони вступають у справу, заявивши адміністративний позов до однієї або до обох сторін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду. Для цього вони пред'явля­ють адміністративний позов до сторін. Законодавець прямо не визна­чив до однієї чи до обох сторін може бути пред'явлено позов третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Уяв­ляється, що це питання може бути вирішене альтернативно, виходячи з обставин справи, тобто адміністративний позов треті особи, які заявляють самостійні вимоги, можуть пред'явити як до однієї, так і до обох сторін. Виходячи з того, що інтерес третьої особи із самостійни­ми вимогами суперечить інтересам сторін, задоволення адміністратив­ного позову таких осіб має повністю або частково виключати задово­лення вимог позивача до відповідача.

Адміністративний позов подається третіми особами, які заявля­ють самостійні вимоги, у формі позовної заяви, яка повинна відпові­дати всім вимогам ст. 106 КАС України. Позовна заява третьої осо­би, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оплачується судовим збором (ст. 89 КАС України). У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністра­тивної справи починається спочатку.

Другим видом третіх осіб є треті особи, які не заявляють само­стійних вимог на предмет спору. Це учасники адміністративного процесу, які вступають у вже порушену в суді адміністративну спра­ву на стороні позивача або відповідача з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Одна й та ж сама особа може брати участь в адміністративному процесі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони. Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її допроцесуальний зв'язок з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає. При розв'язанні питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен пере­вірити існування між цією особою та однією з сторін правових відно­син і можливість впливу рішення суду по справі між сторонами на цю особу. Треба зазначити, що постановлене судом рішення по справі за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може наперед вирішити наслідки взаємовідносин між сторонами та цими третіми особами, тобто вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї з сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу за своєю ініціативою, можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступаючи в адміністративний про­цес, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, не пред'явля­ють адміністративного позову. Вони можуть взяти участь у процесі у будь-який час до закінчення судового розгляду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має на­слідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Треті особи віднесені законодавцем до осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, треті особи, незалежно від їх виду, наділені всіма правами та несуть обов'язки, передбачені ст. 49 КАС України. Вони мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосу­ються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь в дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові заува­ження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів та ін. Треті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм проце­суальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, володіють в адміністративному процесі, крім вищезазначених прав та обов'язків, всіма правами та обов'язками позивача. Виходячи з цього, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмови­тися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (ст. 51 КАС України).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені для всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дата добавления: 2014-01-11