Структура, функції і завдання вікової психології

Методи вікової психології

Виділяють загальнонаукові, загальнопсихологічні, а також методи власне вікової психології.

До загальнонаукових методів належать:

а) теоретичний аналіз і синтез. Аналіз забезпечує розчленування явища, розкрит­тя його структури і специфіки. Синтез дає змогу відтворити психічне явище в цілісності;

б) порівняння і класифікація. Порівнян­ня полягає у зіставленні одних понять, явищ, фактів з іншими для встановлення їх подібності чи відмінності. Класифікація дає змогу на основі виокремлених головних і другорядних ознак визначити групи чи класи явищ;

в) систематизація, узагальнення і типологізація. Систематизація передбачає приведення в систе­му певних особливостей за конкретними ознаками. Узагальнення має на меті об'єднання різних фактів та виокремлення на цій основі головних із них. Типологізація поля­гає в розподілі систем об'єктів на групи та виявленні подібних і відмінних ознак в об'єктах, що вивчаються;

г) абстрагування і конкретизація. Абстрагування полягає в уявному відокремленні певної ознаки чи властивості предмета від самого предмета з метою глибшого вивчення складних психічних явищ; конкретизація – у застосуванні теоретичних знань до конкретної ситуації задля її розуміння;

ґ) моделювання – полягає у встанов­ленні схожості явищ, адекватності одного об'єк­та іншому і у створенні на цій основі простого об'єкта, що відображає складнішу модель (оригінал). Модель є допоміж­ним засобом, який у процесі пізнання дає нову інформацію про об'єкт вивчення.

До загальнопсихологічних методів вчені відносять:а) спостереження; б) бесіду; в) інтерв'ю; г) анкетування; ґ) психологічне тестування; д) аналіз продуктів діяльності; е) метод експерименту.

Методами власне вікової психології є:

а) близнюковий метод – придатний для порівняльного вивчення впливу зовнішніх умов на розвиток монозиготних близнюків;

б) лонгітюдний метод – полягає у вивченні одних і тих самих досліджуваних у різні моменти їхнього життя. Його повторюють через значні проміжки часу і порівнюють отримані дані з попередніми;

в) метод поперечних зрізів. При використанні цього методу порівнюють одночасно різні вікові групи досліджуваних;

г) комбіновані плани полягають в об'єднанні методів лонгітюдного і поперечного зрізів.

В загальній структурі вікової психології виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, не­мовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості, а також геронтопсихологію — психологію старості.

Функції вікової психології: теоретико-пізнавальна – передбачає пізнання психічної реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування з по­зиції інтересів дитини, дорослої і старої людини, а також з'ясування закономірностей і чинників вікового розвит­ку; прогностична функція реалізується у формуванні психологічних прогнозів щодо співвідношення вікового та індивідуального розвитку; прикладна функція полягає у з'ясуванні закономірностей становлення психічної реаль­ності, виробленні практичних рекомендацій щодо враху­вання особливостей вікового розвитку.

Завданнями вікової психології є дослідження особли­востей розвитку особистості на кожному віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо подолання вікових криз, а також ство­рення фундаментальної концепції вікового розвитку осо­бистості в нових соціально-економічних умовах.

Також вікова психологія розв'язує такі теоретич­ні й практичні завдання:

— вивчення особливостей розвитку людини на етапах ранньої та зрілої дорослості;

— розвиток психічно здорової особистості та дослідження особливостей відхилень у психічному здоров'ї лю­дини;

— дослідження психології старих людей та особливостей їхньої життєдіяльності;

— розвиток обдарованих дітей;

— з'ясування індивідуальних відмінностей дітей, відкриття їхніх творчих здібностей;

— дослідження сенситивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;

— створення психологічних умов для забезпечення саморозвитку;

— вивчення відхилень у психічному та особистісному розвитку;

— дослідження взаємин дітей і дорослих;

— з'ясування особливостей впливу масової культури та засобів масової інформації на психічний та особистісний розвиток дітей;

— забезпечення психологічних умов розвитку цілісної та гармонійної особистості дитини, підлітка та юнака.

Дата добавления: 2014-01-11