Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передумови утворення Київської Русі

ІІ міні-модуль

 

Економічні передумови Внутрішньополітичні передумови Зовнішньополітичні передумови
Перетворення Подніпров’я в господарчий та економічний центр Руської Землі. Розвиток землеробства, ремесла, поширеня внутрішньої (при зберіганні натурального господарства) і зовнішньої (шлях «із варяг у греки») торгівлі. Виникнення і розбудова міст (Київ, Чернігів, Новгород, Іскоростень). Варяги називали Русь «Гардарикою» - країною міст. Розвиток феодальних відносин, утворення класового суспільства, поширення соціальних протиріч вимагало сильної державної влади, законодавства і військової сили, які б захищали інтереси пануючих верств суспільства. Боротьба з Візантією, кочівниками, варязькими племенами вимагала від князів створення міцної держави (війська, флоту, будівництва фортець та інше).

 

До утворення Київської Русі у східних слов’ян існувало 14 племінних об’єднань (Згадайте, які племінні об’єднання існували до утворення Русі). VI-VIII століття – період еволюції союзів слов’янських племен у протодержавні утворення – племінні князівства, серед яких провідне місце посіли поляни з їхнім центром у місті Києві. [Див. Додаток 2]

 

Чому заснування Києва стало значною подією в процесі політичної консолідації полянського міжплемінного союзу?

1. _____________________________________________________________

2. _____________________________________________________________

3. _____________________________________________________________

 

Внаслідок цього в VІІІ – сер.ІХ століття в Середньому Подніпров’ї сформувалося державне об’єднання – Руська Земля, яке фундатором Київської Русі.

Київсько Русь – ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протягом ІХ – ХІІІ століть влада пережила трансформацію:

І етап – Становлення Київської Русі (від Олега до Володимира) – дружинна форма державності: на грунті княжої дружини утворився примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. Дружина виконує не лише роль війська, а й радників.

ІІ етап – Ррзквіт Київської Русі (від Володимира до Ярослава Мудрого) – формується централізована монархія: уся повнота влади зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та бояр (вихідці із старої племінної аристократії).

ІІІ етап – Феодальна роздрібненість Київської Русі – федеративна монархія або «колективний сюзеренітет».

 

Отже, розвиток державності Київської Русі відбувся у двох напрямках: від системи управління, що випливала з військової організації, - до цивільних форм правління та від посилення централізму – до централізації.

 

Державний устрій в Київській Русі

  Великий князь   Боярська рада Віче (народні збори, на яких обговорювали й вирішували важливі громадські питання)
Здійснював політичне та військове керівництво державою. Призначав урядовців. Представляв державу у міжнародних зносинах. За власним бажанням звертався до боярської ради за порадою. Мала дорадчі функції. У разі відсутності князя або після його смерті рада ставала основним органом влади, у компетенції якої були не тільки питання внутрішньої чи зовнішньої політики, а обрання та встановлення влади наступного князя. Володіла правом «вето». Обговорювали кандидатури на княжий стіл, приймали рішення про війну чи мир, рішення про укладання угод. Проводили розподіл посад. Розпоряджалося фінансовими та земельними ресурсами. Чинило вічовий суд.

 

Княжу владу на місцях представляли:

· Тисяцькі – представники князя в містах, управляли ополченням під час війни

· Соцькі, десятники, тіуни, вірники - представники князя, виконували військово-адміністративні, судові функції та збарали податки

· Дружина – постійне військо князя, яяке він цтримував, забезпечуючи зброєю, кіньми, одягом

 

 

Завдання:

1. Заповніть таблицю «Великі князі Київської Русі та їхня державотворча діяльність».

2. Проаналізуйте зміст додатків 3-11.

3. Складіть історико-психологічний портрет князів: Олега, Ігоря, княгині Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава.

4. На контурній карті визначте територію держави Київська Русь на різних етапах її існування.

5. Зробіть висновки по кожному етапу існування Київської Русі.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
І міні-модуль | Ознаки феодального ладу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1032; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.