Права та обов’язки профспілок, гарантії їх діяльності

Права та обов’язки профспілок закріплені в розділі ІІ ЗУ «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності».

Права профспілок поділяють на такі групи:

1) Права щодо встановлення на виробничому, регіональному, галузевому, державному рівнях колективних умов праці. Сюди можна включити:

а) укладення та контроль за виконанням колективного договору;

б) вирішення питання про запровадження, перегляд та зміну норм праці (разом з роботодавцем);

в) вирішення питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників (разом з власником);

г) участь у розробленні правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

2) Права в галузі застосування чинного законодавства про працю. До цієї групи прав можна віднести:

а) вирішення питань оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат (разом з роботодавцем);

б) вирішення питань робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу (разом з власником); дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні;

в) участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг;

г) представництво інтересів працівників за їх дорученням під час розгляду індивідуальних трудових спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

д) прийняття рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо той порушує законодавство про працю;

е) надання згоди або відмова в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом професійної спілки, у випадках передбачених законом;

є) участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, у роботі комісії з питань охорони праці;

ж) представництво інтересів застрахованих осіб у комісії із соціального страхування, направлення працівників до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів на умовах, передбачених колективним договором або угодою;

з) визначення відповідно до колективного договору розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла, веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіляє в установленому законодавством порядку житлову площу в будинках, споруджених за кошти або за участю підприємства, установи, організації (разом з роботодавцем);

і) представництво інтересів працівників підприємства-боржника в ході процедури банкрутства;

3) Права щодо контролю за додержанням трудового законодавства. Дана група включає такі права:

а) здійснення громадського контролю за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі, організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням встановлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків;

б) здійснення контролю за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей;

в) здійснення контролю за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства та колективним договором;

г) перевірка стану організації медичного обслуговування працівників та членів їх сімей;

д) здійснення контролю за житлово-побутовим обслуговуванням працівників.

Зазначений перелік прав не є вичерпним. Законодавством можуть передбачатися і інші права профспілок.

Держава повинна всіляко сприяти профспілкам у їх діяльності. Зокрема:

- держава забезпечує реалізацію права громадян на об’єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілки за умови, що вони легалізовані в установленому порядку;

- держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками, сприяє їм у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями;

- держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового та соціального захисту працівників.

Також законодавством передбачено ряд обов’язків роботодавців по забезпеченню належної діяльності профспілкових організацій. Так, відповідно до ст. 249 КЗпП роботодавець зобов’язаний сприяти створенню належних умов для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації. Роботодавець зобов’язаний, у порядку передбаченому колективним договором, надати приміщення для роботи профспілкового органу та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки з усім необхідним обладнанням, засобами зв’язку, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом та охороною. За наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, роботодавець щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. При цьому роботодавець не вправі затримувати перерахування зазначених коштів. Спори, пов’язані з невиконанням роботодавцем цих обов’язків, вирішуються в судовому порядку.

Будинки, приміщення, споруди, в тому числі орендовані, призначені для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства, установи, організації та членів їх сімей, а також оздоровчі табори можуть передаватися на договірних засадах у користування профспілковим організаціям цього підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 250 КЗпП роботодавці зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову роботу, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3% фонду оплати праці відповідно до ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Згідно зі ст. 251 КЗпП, роботодавець зобов’язаний в тижневий строк надавати на запити профспілок, їх об’єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод. А в разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи самостійно отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу. У разі відмови роботодавця надати таку інформацію чи дозвіл на отримання інформації його дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до суду.

В умовах демократії, плюралізму актуальним є питання недопущення монополізації профспілок, закріплення за ними права бути єдиними представниками інтересів працівників. Тут необхідно поставити крапки над «і», все ж потрібно визнати, що якими б важливими не були профспілки, вони лише – посередники. Головними фігурами в економіці, у виробничих відносинах залишаються роботодавці (власники, підприємці) і наймані працівники (трудовий колектив).

Кіровоградський кооперативний коледж

економіки і права ім. М.П. Сая

Циклова комісія правознавчих дисциплін

Дата добавления: 2014-01-20