Оплата праці при відхиленні від її нормальних умов

При нормальних умовах роботи, коли існують і виконуються норми виробітку, додержується встановлена законом тривалість робочого часу, продукція випускається належної якості, оплата праці здійснюється за існуючими тарифами заробітної плати. Але у деяких випадках робота здійснюється з відхиленням від умов, що передбачені тарифами. Виникають складності у нарахуванні і розмірах оплати праці. Окремі випадки оплати праці при відхиленні від нормальних умов праці регулюються КЗпП України.

Оплата праці на важких і шкідливих роботах, на роботах в особливих географічних і геологічних умовах здійснюється в підвищеному розмірі. Так на важких і шкідливих роботах встановлюється доплата в розмірі до 12% тарифної ставки, а на особливо важких і шкідливих роботах така доплата встановлюється в розмірі до 24% тарифної ставки.

При роботі за сумісництвом (ст. 101-1 КЗпП) заробітна плата виплачується за фактично виконану роботу.

При виконанні робіт різної кваліфікації (ст. 104 КЗпП) праця почасових працівників оплачується за роботою вищої кваліфікації. Тобто при дорученні працівнику роботи більш високого розряду, ніж той, що йому присвоєний, оплата повинна проводитись залежно від виконаної роботи. Якщо ж доручається виконання роботи за розрядом, що є нижчим від присвоєного працівнику, повинна зберігатись його тарифна ставка.

Виконання робіт різної кваліфікації працівниками-відрядниками повинно проводитись за розцінками тієї роботи, яка виконується. Якщо працівнику доручається виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних йому розрядів, то при виконанні норм працівнику виплачується міжрозрядна різниця. Виплата міжрозрядної різниці та умови її виплати встановлюються колективним або трудовим договором. Виплата такої різниці проводиться при виконанні працівником норм виробітку і за наявності різниці в розрядах не менше ніж два розряди.

При суміщені професій і посад (ст. 105 КЗпП) працівникам проводиться доплата. Розмір такої доплати встановлюється в колективному договорі.

При роботі в надурочний час (ст. 106 КЗпП) оплата проводиться у підвищеному розмірі порівняно із звичайними роботами. Оплата за погодинною системою здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою здійснюється доплата в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою – за відпрацьовані надурочні години. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Надурочні роботи повинні бути оплачені в подвійному розмірі незалежно від дотримання роботодавцем правил оформлення надурочних робіт.

При роботі у святкові і неробочі дні (ст. 107 КЗпП) оплата праці здійснюється у подвійному розмірі:

а) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

в) працівникам, праця яких оплачується за місячними окладами – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилась в межах норми робочого часу; і в розмірі подвійної годинної або денної ставки, якщо робота проводилась понад місячну норму робочого часу.

Оплата в подвійному розмірі проводиться за години, фактично відпрацьовані у святковий чи неробочий день. За бажанням працівника йому до того ж може бути надано інший день відпочинку.

Робота у вихідний день відповідно до ст. 72 КЗпП України може компенсуватись, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або грошовою оплатою в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за вказаними вище правилами.

При роботі у нічний час оплата праці здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється в колективному договорі, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Нічним часом вважається робота з 22 до 6 години.

Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом (ст. 109 КЗпП) здійснюється за виконану частину роботи відповідно до існуючих норм, якщо працівник не виконав відрядний наряд з незалежних від нього причин. Розмір цієї оплати визначається шляхом множення кількості фактично виробленої продукції (виконаних операцій) на відрядну розцінку відповідного розряду виконуваної роботи.

Оплата праці при невиконанні норм виробітку (ст. 111 КЗпП) залежить від того, з чиєї вини сталося їх невиконання. Якщо невиконання норм виробітку сталося не з вини працівника, то оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Але місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду.

Невиконання норм виробітку з вини працівника оплачується відповідно до виконаної роботи. Провина працівника у невиконанні норм виробітку може бути визнана за умови, що роботодавець створив працівнику нормальні умови праці. Працівник не може бути визнаний винним, якщо норма не виконана з причин, що залежать від роботодавця (несправність обладнання, несвоєчасне забезпечення технічною документацією, сировиною, матеріалами, інструментами).

Оплата продукції, що виявилась браком (ст. 112 КЗпП) також залежить від провини працівника. Якщо виготовлення бракованої продукції сталося не з вини працівника, то оплата праці по її виготовленню проводиться за зниженими розцінками. При цьому місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки.

Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту сировини, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачується нарівні з придатними виробами.

Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності за зниженими розцінками.

Оплата праці при виконанні обов^’язків тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП) здійснюється шляхом виплати різниці між фактичним окладом працівника і посадовим окладом працівника, який тимчасово відсутній. Така виплата проводиться за умови, що працівник, який заміщає відсутнього, не є штатним заступником або помічником відсутнього. При тимчасовому заступництві працівника з меншим окладом за працівником, який виконує обов^’язки відсутнього зберігається його попередній середній заробіток. Тимчасовим заступництвом є виконання службових обов^’язків за посадою працівника, який тимчасово відсутній. Воно повинно бути оформлено наказом.

Оплата часу простою (ст. 113 КЗпП) залежить від наявності провини працівника. Якщо простій стався не з вини працівника і він попередив роботодавця про початок простою, то час простою оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров^’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, а в разі виникнення конфлікту – відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.

За працівниками, які не брали участь у страйку, але у зв^’язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов^’язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від встановлених законодавством та колективним договором, укладеним на конкретному підприємстві, як за час простою не з вини працівника.

Час простою з вини працівника не оплачується. Не оплачується також час страйку працівників, які беруть у ньому участь.

Оплата при переведенні на іншу роботу залежить від виду переведення та його підстав. При постійному переведенні працівника на нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.

Якщо при переміщенні працівника зменшується заробіток з незалежних від нього причин, проводиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.

Вказані правила поширюються на випадки, коли переведення чи переміщення відбулося за ініціативою роботодавця. Якщо ж ініціативу виявив працівник, то доплати не проводяться.

При переведенні у разі виробничої потреби оплата праці проводиться за фактично виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

При переведенні у разі простою за працівником, якщо робота є нижче оплачуваною, зберігається середній заробіток за попередньою роботою за умови, що він виконує норми виробітку.

При переведенні вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років на легшу роботу за ними зберігається середній заробіток за попередньою роботою на весь час переведення.

При проведенні розрахунку з працівником по заробітній платі досить часто виникає необхідність визначити середній заробіток працівника. Обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

- надання працівникам творчої відпустки;

- виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

- переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров’я;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлення чинним законодавством період їх працевлаштування;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу;

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

- звільнення працівників-донорів від роботи;

- залучення працівників до виконання військових обов’язків;

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;

- забезпечення допомогою по вагітності та пологах;

- інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Період, за яким обчислюється середня заробітна плата.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати для забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності та пологах, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватись виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності та пологах включаються:

- основна заробітна плата;

- доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівникам-почасовикам, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та ін.);

- виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

- винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключання сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, а також для забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності та пологах не враховуються:

а) виплати за невиконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію. вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо перед настанням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат за час щорічної і додаткової відпусток або компенсації за невикористану відпустку, що надається у робочих днях, провадиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за меншу, фактично відпрацьовану кількість місяців (з першого по перше число), на відповідну кількість місяців. Одержаний результат ділиться на 25,2 (середньомісячну кількість робочих днів за рік). Визначений таким чином середньоденний заробіток перемножується на число днів відпустки (робочі дні з урахуванням субот).

Якщо протягом останніх 12 календарних місяців або меншого фактично відпрацьованого часу перед наданням відпустки у працівника не виявиться ні одного повного місяця, середньоденний заробіток обчислюється шляхом ділення суми виплат за фактично відпрацьований час, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, на кількість робочих днів за календарем шестиденного робочого тижня, що припадають на період фактично відпрацьованого часу.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відпрацьовану кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. У тих випадках, коли святкові і неробочі дні збігаються з недільними днями, ці дні оплачуються, а тривалість відпустки за рахунок святкових і неробочих днів не збільшується.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності та пологах виплати, зазначені в п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати враховуються у розмірі, з якого справляються збори (внески) на обов’язкове державне соціальне страхування. Середньоденний (годинний) заробіток, виходячи з якого нараховується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, не може перевищувати в розрахунку на день (годину) подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу з доплатами і надбавками в одинарному розмірі, які мають постійний характер і встановлені КМУ (крім надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатності у разі виробничого травматизму, професійного захворювання, захворювання осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені до І чи ІІ категорії, а також допомоги по вагітності та пологах).

Для розрахунків застосовуються тарифна ставка, посадовий оклад, доплати і надбавки працівника на день настання непрацездатності.

Подвійна тарифна ставка, подвійний посадовий оклад з доплатами і надбавками у розрахунку на день (годину) розраховується як сума двох складових, отриманих від ділення місячної тарифної ставки, посадового окладу на число робочих днів (годин) за графіком роботи у місяці, в якому настала непрацездатність, помножена на 2, та суми доплат і надбавок в одинарному розмірі в розрахунку на день (годину).

У разі встановлення на підприємстві, в установі, організації скороченого робочого тижня (робочого дня) місячна тарифна ставка, посадовий оклад з доплатами та надбавками беруться для розрахунків у пропорційному розмірі, залежно від графіка роботи.

Сума допомоги за один день (годину) непрацездатності визначається виходячи із середньоденного (годинного) заробітку, обчисленого у відсотках залежно від загального трудового стажу роботи.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день на число робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, на число календарних днів, що припадають на період непрацездатності.

Для працівників, яким встановлено підсумований облік робочого часу, загальна сума допомоги визначається множенням допомоги за одну годину на число робочих годин, що припадають на період непрацездатності.

Кіровоградський кооперативний коледж

економіки і права ім. М.П. Сая

Циклова комісія правознавчих дисциплін

Дата добавления: 2014-01-20