Науковий стиль української мови

Офіційно-діловий стиль української мови.

ОДС—функційний різновид мови, який слугує для допомоги спілкування у державно-політичній, економічній сфері, та громадському житті.

Основне призначення — регулювати ділові стосунки у зазначених вище сферах, та обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.

Специфіка:

1. нейтральний тон викладення змісту у прямому значенні.

2. документальність

3. використання слів та виразів, що безпосередньо пов’язані з думкою.

4. вставні речення, застереження.

Мовні засоби:

1. відсутність обов’язкової авторської індивідуальності, та емоційно-експресивної лексики.

2. наявна фразеологія повинна мати специфічний характер.

3. чітка будова тексту.

4. безсполучникове речення.

5. наявність великої кількості від дієслівних іменників.

Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне призначення – викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.

Основні ознаки:

q Ясність і предметність тлумачень;

q Логічна послідовність і доказовість викладу;

q Загальність понять і явищ;

q Об’єктивний аналіз;

q Точність і лаконічність висловлювань;

q Аргументація та переконливість тверджень;

q Докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризується:

- великою кількістю наукової термінології;

- наявністю схем, таблиць, графіків, карт та інших знаків;

- залученням цитат і посилань на першоджерела;

- використанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень;

- монологічним характером текстів;

- переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів

- окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища.

Науковий стиль у наслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підтипів:

1) власне науковий (монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова та дипломна роботи, тези), який у свою чергу поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарний тексти.

2) науково-популярний застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів.

3) науково-навчальний – наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не виключає використання елементів емоційності.

Дата добавления: 2014-01-20