Роль фразеології для збагачення української мови

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Це уставлені в мові вислови, прислів’ я й приказки, різні жартівливі й анектодичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу,його вікова культура, боротьба проти неправди, кривди; виражено ставлення до праці, науки; засуджується негативні риси людини. Наприклад:Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами;У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша сама себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Вірний приятель – то найбільший скарб; сила то розум – краса людини; Лінь гірше хвороби; Де відвага, там і щастя; Людина світлого розуму. Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:

Вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); Самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);

Переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик);

Крилаті вирази українських письменників: Убий -- не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам’ять серця

(О. Корнійчук);

переклади крилатих виразів російських письменників: Народжений плазувати літати не здатний (М. Горький); Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться

(М. Гоголь); У глибині сибірських руд (О Пушкін); А судді хто? (О. Грибоєдов);

переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір); Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер); Спляча царівна (Шарль Перро);

біблійні й євангельські вислови: Повертатися на круги своя; Прощай ворогам вашим; Маслинова гілка; Ловці душ Кожний камінь кричить; Кари єгипетські.

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення. У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше – як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення.

Дата добавления: 2014-01-20