Жива речовина

Техногенні матеріальні системи формуються при переважаючому значенні техногенної міграції, але тут мають місце і інші її види - механічна, фізико-хімічна, біогенна. До них відносять промислові підприємства, міста, транспортні артерії, агроценози.

Вид міграції.

Закон Кларка-Вернадського про всезагальне розсіювання.

Н.І.Сафонов у 50-ті роки сформулював закон Кларка–Вернадського – закон загального розсіювання хімічних елементів: всі елементи є всюди: у кожному грамі гірської породи, у кожній краплі природної води. При їх визначенні мова може йти лише про чутливість сучасних методів аналізу.

Вид міграції – це форма перерозподілу елементів у земній корі.

Виділяють механічний (міграція без зміни хімічного складу, порівняно у мінеральній формі), фізико-хімічний (за законами дифузії, розчинення, осадження, сорбції), біогенний (міграція під дією живих організмів, утворюючих біологічний кругообіг атомів, розглядається біогеохімією) та техногенний вид міграції – під дією антропогенного впливу.

Види міграціїє узагальненням форм руху матерії.

Всі матеріальні системи узагальнюють у 3 головних типи (в залежності від переважаючого виду міграції) – абіогенні, техногенні та біогенні системи.

Абіогенні матеріальні системи – це системи, в яких проходять лише процеси механічної та фізико-хімічної міграції, такі як магматичні джерела земної кори та мантії, багатолітні мерзлотні породи Півночі, окремі мінерали гірських порід.

Біокосні матеріальні системи існують в умовах, де біогенна міграція має визначальне або суттєве значення; тут відбувається взаємопроникнення органічної та неорганічної матерії. До них включають ґрунти, кору вивітрювання гірських порід та глобальну біокосну систему Землі – біосферу.

Отже, предметом біогеохімії є процеси міграції та масообміну хімічних елементів між живими організмами та оточуючим їх середовищем, що відбуваються в межах Землі, як у сучасний період, так і відбувалися в минулі геологічні епохи.

Теоретична основа біогеохімії – вчення В.І.Вернадського про біосферу та живу речовину, взаємодію живої та косної речовини, проходження бгх циклів.

Головними фундаментальними поняттями (концепціями) біогеохімії є наступні.

Жива речовина – це сукупність живих організмів, що населяють планету в той або інший момент.

Жива речовина суходолу поділяється (за Ковдою):

- фітобіомаса: лісу n х - 10¹¹- 10¹²т; трави- n х 10¹⁰- 10¹¹ т

- зообіомаса: n х 10⁹ т

- мікробіомаса: n х 10⁸ – n х 10⁹ т

При великому різноманітті розмірів, морфології й фізіології живих організмів загальною умовою існування живої речовини є обмін речовин із середовищем існування.

Хоча живі організми становлять незначну частину маси зовнішніх оболонок Землі, сумарний ефект їхньої геохімічної діяльності з урахуванням фактора часу має важливе планетарне значення.

1.- Організми, поглинаючи хімічні елементи селективно, відповідно до фізіологічних потреб, викликають у навколишньому середовищі біогенну диференціацію елементів.

2.- Значення має і геохімія метаболізму:

- газоподібні метаболіти, надходячи в газову оболонку, поступово змінюють її склад (до появи фотоавтотрофів в атмосфері вільного О₂ не було) ;

Дата добавления: 2014-01-20