Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підсумки

Промисловий переворот у США

Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.

1790 р. англієць С. Слейтер збудував першу текстильну фабрику. На 1808 р. налічувалося 15 фабрик, а на 1832 р. – 635 фабрик із 12 млн веретен. Замість парової машини у цей період широко використовується водяне колесо.

Економічному зростанню сприяла протекціоністська політика уряду країни. 2 грудня 1823 року в Маніфесті ”Америка для американців” п’ятим президентом Джеймсом Монро було проголошено т. з. ”доктрину Монро”, що сприяло консолідації нації. Дж. Монро прого­лосив: “...Американські континенти в результаті віль­ного і незалежного становища, що вони в себе встано­вили і підтримують, відтепер не повинні вважатися об’єктами дальшої колонізації європейськими держава­ми...усіляку спробу з їхнього боку поширити свою по­літичну систему на яку-небудь частину нашої півкулі ми розглядатимемо як погрозу нашому спокою і безпеці”. Утворення Панамериканського союзу 1889 р. закріпило пріоритетне становище США в Латинській Америці. Активно залучалися європейські капітали, кваліфікована робоча сила іммігрантів, найновіша техніка та технологія.

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграв демографічний фактор. До середини ХІХ ст. кількість жителів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок переселенців-єропейців – людей заповзятливих, раціональних.

Найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830–1850 рр.) довжина залізниць зросла у 300 разів. Це сприяло прискореному зростанню гірничо-добувної та металургійної галузей промисловості. Почали застосовуватися для виплавки чавуну пудлінгові печі, що підвищило продуктивність металургії у три рази.

У 40–50 рр. ХІХ ст. розгортається машинобудування, зокре­ма виробництво парової техніки, сільськогосподарських машин, швейне виробництво. Упроваджено у виробництво револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати. Обсяг фабричної продукції зростає у 8 разів. Капітал у промисловості зріс із 50 млн до 1 млрд дол. США посіли 2-ге місце за обсягами виробництва промислової продукції у 60-х рр. у світі (15 % світової частки).

У зв’язку з об’єднанням США в ході громадянської війни 1861–1865 рр. промисловий переворот трансформується у процес індустріалізації.

Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та механізмів, здійснюючи найпростіші операції. Випускається, як правило, однорідна продукція. Визначальна роль належить таким галузям промисловості, як гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, текстильна.

Промисловий переворот, як світовий економічний процес, зумовив існування у період з 1815 до 1875 року так званої системи вільної конкуренції. До основних ознак цієї системи належать:

– відсутність можливостей впливу на ціну товару; покупці та продавці на ринку визнають ціну товару як початкову;

– відсутність товарного знака; єдиним критерієм вартості товару є ціна;

– відсутність економічних та юридичних привілеїв; рівні стартові права та можливості;

– основним чинником мобільності виробництва є попит та пропозиція на ринку промислових товарів;

– однакові можливості доступу до різних видів інформації та її використання у процесі відтворення;

– виробник не може покинути ринок без втрат.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Промисловий переворот у Німеччині | А. Сміт (1723–1790 рр.)
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 396; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.