Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальна будова півкуль великого мозку

ФУНКЦІЇ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ЛЮДИНИ. ФІЗІОЛОГІЯ ВНД ЛЮДИНИ.

Лекция №2 Фізіологія ВНД.

 

 

1. Загальна будова півкуль великого мозку.

2. Схематична будова і функції білої речовини і базальних ядер півкуль великого мозку.

3. Схематична і мікроскопічна будова кори великого мозку, її функції та значення.

4. Лімбічна система головного мозку, її функції та значення.

5. Ріст і розвиток головного мозку.

6. Значення вегетативної нервової системи.

7. Схематична будова центральної і периферичної частини вегетативної нервової системи.

8. Особливості будови симпатичних і парасимпатичних відділів вегетативної нервової системи.

9. Функції вегетативної нервової системи.

10. Фізіологія ВНД людини як наука і навчальний предмет, її значення для психології.

11. Історія розвитку фізіології ВНД.

12. Розділи курсу. Методи вивчення фізіології ВНД людини.

 

Півкулі великого мозку складаються з кори, підкоркових гангліїв і маси нервових волокон. Всередині кожної півкулі є мозковий шлуночок. У дорослої людини маса великого мозку становить близько 80% маси головного мозку. Права і ліва півкулі розділені глибокою борозною. В глибині цієї борозни міститься мозолисте тіло утворене нервовими волокнами. Воно з’єднує праву і ліву півкулі.

Кора великого мозку складається із сірої речовини, тобто нервових клітин і клітин нейроглії. Вона покриває всю поверхню півкуль шаром завтовшки від 1,5 до 3,0 мм. Загальна поверхня кори півкуль у дорослої людини 1700–2000см 2. В корі нараховується від 12 до 18 млрд. нейронів. Загальна поверхня кори великого мозку збільшується за рахунок численних борозен, які ділять всю поверхню півкулі на опуклі закрутки і частки.

Три головні борозни – центральна, бокова і тім’яно-потилична-ділять кожну півкулю на чотири частки: лобову, тім’яну, потиличну і скроневу. Кожна частка півкулі великого мозку ділиться борознами на ряд закруток

 

5.2. Схематична будова і функції білої речовини і базальних ядер півкуль великого мозку

Всередині великого мозку, між лобними частками і проміжним мозком, містом скупчення сірої речовини. Це базальні, або підкоркові ганглії. До них належать троє парних утворень: хвостате ядро, лушпина та бліда куля.

Хвостате ядро і лушпина мають подібну клітинну будову і ембріональний розвиток. Їх часто об’єднують в єдину структуру-смугасте тіло.

Базальні ядра зв’язані доцентровими шляхами з корою великого мозку, мозочком, згір’ям. Їх функції вивчені погано з причини утруднення анатомічних доступів до них, а також тому, що у різних видів тварин вони виконують різні функції.

Маса нервових волокон великого мозку складає його білу речовину, яка розташована під корою у складі білої речовини розрізняють асоціативні, комісуральні і проекційні волокна.

Асоціативні волокна зв’язують між собою окремі ділянки однієї і тієї ж півкулі. Короткі асоціативні волокна зв’язують між собою окремі закрутки і близькі поля. Довгі волокна-закрутки різних часток у межах однієї півкулі.

Комісуральні волокна зв’язують симетричні частини обох півкуль. Більша частина їх проходить через мозолисте тіло.

Проекційні волокна виходять за межі півкуль. Вони входять до складу низхідних і висхідних шляхів, по яких здійснюється двобічний зв’язок кори з відділами ЦНС, що лежать нижче.

 

5.3. Схематична і мікроскопічна будова кори великого мозку, її функції та значення

Нервові клітини і волокна, які утворюють кору великого мозку, розташовані в сім шарів. У різних шарах кори нервові клітини відрізняються за формою, розмірами, характером розташування.

Шар I – молекулярний, має мало нервових клітин. До того ж вони дрібні. Основну масу шару складають нервові волокна.

Шар II – зовнішній зернистий, складається з дрібних нервових клітин, схожих на зернини, і клітин у вигляді дрібних пірамід.

Шар III – пірамідний, утворений середніми і великими пірамідальними клітинами. Він товстіший за два перших шари.

Шар IV – внутрішній зернистий, складається, як і II шар, із дрібних зернистих клітин різної форми. Деякі області кори (наприклад, моторна) цього шару можуть і не мати.

Шар V – гангліозний, складається з великих пірамідальних клітин. У руховій області кори пірамідні клітини досягають найбільшої величини.

Шар VI – поліморфний, належить до білої речовини мозку і містить клітини трикутної і веретеноподібної форми.

У деяких областях кори розрізняють і VII шар із веретеноподібних нейронів. Він значно бідніший на клітини і багатий на волокна.

Між нервовими клітинами всіх шарів кори в процесі їхньої діяльності виникають як постійні, так і тимчасові зв’язки.

За особливостями клітинного складу і будови кору великого мозку поділяють на ряд ділянок,які називаються кірковими полями.

Функції окремих ділянок кори неоднакові, хоч кора великого мозку функціонує як єдине ціле. Правда, суворої локалізації функції не існує. В дослідах на тваринах після руйнування певних ділянок кори через деякий час сусідні ділянки брали на себе функції зруйнованої ділянки.

У кору великого мозку надходять доцентрові імпульси від рецепторів. Кожному рецепторові відповідає в корі певна зона (кіркове ядро аналізатора). Області кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, називаються сенсорними зонами кори великого мозку.

Ядерна зона рухового аналізатора, куди надходять збудження від рецепторів суглобів, скелетних м’язів і сухожиль, розташовано в передньоцентральній і задньоцентральній областях кори. Зона шкірного аналізатора, зв’язаного з температурною, больовою і тактильною чутливістю, займає задньоцентральну область (позаду центральної борозни). Найбільшу площу займає кіркове представництво рецепторів кисті руки, голосового аналізатора і обличчя; найменшу – тулуба,стегна і гомілки. Ядерна зона зорового аналізатора розташована в потиличній зоні. В скроневій зоні розташована кіркова частина слухового аналізатора, а поблизу від бокової борозни-ядерна зона смакового аналізатора.

Із сенсорними зонами взаємодіє моторна зона кори великого мозку, при подразненні якої виникає рух. Ця зона розташована наперед від центральної борозни.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Синтетический учет реализации товаров и торговых нало­жений | Значення вегетативної нервової системи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 1304; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.