Лекція №5. Д.З. Конспект, підручник підручник І.С

Д.З. Конспект, підручник підручник І.С. Вітенко, Т.І. Вітенко розділ 6 ст. 185-190.

Зони спілкування

Ділове спілкування підсвідомо здійснюється на певній відстані між людьми, причому виділяються такі види зон спілкування:

1. Інтимна зона (15 — 46 см) — спілкування з близькими, батьками, родичами.

2. Особиста зона (46 — 120 см) — відстань для спілкування з друзями і однодумцями.

3. Зона соціального спілкування (120 — 360 см) — відстань для переговорів з приятелями і колегами по роботі.

4. Загальнодоступна або соціальна зона (більше 360 см) – спілкування з великою групою людей.

Сигнальний комплекс при спілкуванні – це жести, міміка, пантоміміка, погляд, які сигналізують співрозмовнику про:

1) Слухає чи не слухає;

2) Розуміє чи не розуміє інформацію;

3) Відношення до інформації.

Службовий етикет – це певні вимоги до зовнішнього вигляду, поведінки та спілкування людини під час виконання професійних обов’язків.

Морально-етичні норми спілкування:

1. «Не нашкодь».

2. Збереження медичної таємниці.

3. Принцип гуманізму.

4. Принцип самопожертвування.

5. Принцип інтернаціоналізму.

6. Принцип колегіальності.

7. Повага до Пацієнта.

8. Повага до вибору Пацієнта.

Питання на наступне заняття:

1. Поняття про мову та мовлення.

2. Види мови.

3. Формування мовлення.

4. Поняття спілкування.

5. Способи та функції спілкування.

6. Культура спілкування.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Психологічні основи спілкування.

Тема: Колектив. Мікроклімат колективу.

План:

1. Поняття про колектив.

2. Поняття про лідера, види лідерів, основні вимоги до лідера.

3. Поняття про мікроклімат, види мікроклімату.

4. Фактори сприятливого мікроклімату.

5. Стосунки медиків між собою.

6. Поняття про конфлікт, класифікація конфліктів.

7. Стилі розв’язання конфліктів.

8. Поняття про ВКХ.

9. Ставлення пацієнта до свого захворювання.

10. Поняття про невроз, причини неврозу, види неврозів.

Колектив – це вищий рівень розвитку і функціонування групи людей, які характеризуються спільними цілями. (група людей, яких об’єднує спільна діяльність)

Діяльність – це специфічно-людська форма активності.

Види діяльності:

1) Гра;

2) Навчання;

3) Праця;

4) Творчість.

Лідер – це член групи, якому група надає право приймати найвідповідальніші рішення, що стосуються інтересів усієї групи. (людина, яка здатна організувати навколо себе інших людей, повести їх за собою та відповідати за них)

Лідерство -це вплив стосунків у процесі взаємодії, що ґрунтуються на особистісних характеристиках, де простежується факт домінування і підкорення.

Види лідерів:

1) Формальній (має офіційні права) і неформальний (не має офіційних прав);

2) Позитивні та негативні (по відношенню до соціуму).

Основні вимоги до лідера:

1) Організаторські здібності;

2) Високий рівень загальної культури;

3) Позитивні моральні якості:

а) чесність;

б) принциповість;

в) справедливість.

4) Певний рівень галузевих знань;

5) Вміння керувати.

Мікроклімат колективу – це стосунки між людьми в колективі.

Види мікроклімату:

1) Сприятливий – сприяє росту працездатності та продуктивності праці, створює умови самореалізації для особистості, зміцнює колектив.

2) Несприятливий – знижує працездатність, негативно впливає на членів колективу, часто веде до розпаду колективу.

Фактори сприятливого мікроклімату:

1. Наявність позитивного формального лідера;

2. Відсутність неформальних лідерів;

3. Високий рівень загальної культури;

4. Високий рівень моральної культури;

5. Високий професійний рівень;

6. Матеріальна захищеність;

7. Психологічна захищеність;

8. Вік;

9. Стать;

10. Відсутність пліток;

11. Психологічна сумісність (за темпераментом та характером);

12. Толерантність;

13. Відсутність психопатичних та конфліктогенних особистостей;

14. Високий рівень емпатії. Емпатія – це здатність людини до співпереживання, до розуміння проблем іншої людини.

15. Відсутність антипатії. Антипатія – це неприязнь однієї людини до іншої.

16. Відсутність симпатій у лідера. Симпатія – це прихильність однієї людини до іншої.

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, поглядів або думок опонентів чи суб’єктів взаємодії.

Класифікація конфліктів:

1) Справжні та хибні;

2) Спонтанні та заплановані;

3) Короткочасні, тривалі, затяжні;

4) Локальні та глобальні;

5) Вертикальні та горизонтальні (в залежності від соціального статусу конфліктуючих сторін або посад);

6) Публічні, соціальні і т.д.

При виникненні конфлікту в обох конфліктуючих сторін зростає психоемоційне напруження. Під час конфлікту в колективі люди поводять себе по-різному:

1) Спостерігачі;

2) Вболівальники;

3) Конфліктуючі.

Причини конфліктів:

1) Низький рівень загальної культури;

2) Низький професійний рівень;

3) Недостатня організація праці (розподіл обов’язків);

4) Керівник, який не відповідає основним вимогам;

5) Непрозоре матеріальне стимулювання праці;

6) Наявність конфліктуючих особистостей;

7) Плітки;

8) Реорганізація конфлікту.

Поведінка людини під час конфлікту:

1) Витримка;

2) Дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки;

3) Повага до опонента;

4) Вислухати протилежну сторону.

Конструктивний конфлікт – це такий конфлікт, який знімає психоемоційне напруження, вирішує проблему, підвищує працездатність колективу, згуртовує колектив.

Деструктивний конфлікт – призводить до негативних, часто руйнівних дій, що іноді переростають у негативні явища, які призводять до різкого зниження ефективності роботи групи чи організації.

Стилі розв’язання конфліктів:

1) Уникнення конфлікту;

2) Взяти провину на себе;

3) Компроміс – обидві сторони ідуть на певні поступки;

4) Мирні переговори для повного вирішення проблеми;

5) «Третейський суддя» - знаходження третьої сторони (особи), яка є нейтральною по відношенню до конфліктуючих та користується авторитетом для них.

Сумісність – це оптимальне поєднання якостей людей у процесі взаємодії, що сприяє успішному виконанню спільної діяльності

Види сумісності:

1) Фізична – виявляється в гармонійному поєднанні фізичних якостей двох або кількох людей, що разом виконують певну спільну діяльність.

2) Психофізіологічна – передбачає успішність візаємодії людей у тих видах діяльності, де чутливість є вирішальною. Саме в цій сімісності важливу роль відіграє темперамент. (найуспішніше взаємодіяти можуть два неоднакові темпераменти холерик і флегматик, сангвінік і меланхолік, гірше люди з однаковими темпераментами).

3) Соціально-психологічна – передбачає взаємини людей з такими особистісними властивостями, які сприяють успішному виконанню соціальних ролей. (Гармонія, коли люди доповнюють один одного)

4) Психологічна – передбачає спільність поглядів, переконань, соціальних і моральних установок, цінностей, ставлень. Психологічна сумісність – це вищий рівень сумісності людей.

Відсутність сумісності у групі людей, включених у виконання суспільно чи особистісно значущої діяльності, за певних умов може спричинитися до конфлікту.

Стосунки медиків між собою:

1) Медична сестра - лікар:

а) Субординація – підпорядкованість;

б) Дисциплінованість;

в) Повага до лікаря як до людини і фахівця (під час виконання професійних обов’язків);

г) Чесність.

2) Медична сестра - медична сестра:

а) Взаємоповага;

б) Дисциплінованість – передача чергувань;

в) Взаємодопомога.

3) Медична сестра – молодший медичний персонал:

а) повага;

б) педагогічна діяльність.

ВКХ – це внутрішня картина хвороби – сукупність переживань та проблем пацієнта, які виникають при захворюванні.

Ставлення до захворювання:

1) Адекватне – людина розуміє, що вона хвора і починає лікуватися;

2) Неадекватне:

а) ігноруюче – людина вважає себе здоровою;

б) зверхнє – людина недооцінює важкість свого захворювання;

в) іпохондричне – людина перебільшує важкість свого захворювання;

г) занурення у хворобу - людина живе лише своєю хворобою;

д) утилітарне – хочу отримати вигоду від свого захворювання.

Невроз – це функціональний розлад вищої нервової діяльності в результаті перенапруження основних процесів в корі ЦНС.

Причини неврозу:

1) Перевтома;

2) Травми та хвороби мозку;

3) Важкі та тривалі хвороби;

4) Алкоголь та наркотики;

5) Психічні травми;

6) Часті стреси;

7) Неповноцінне харчування.

Види неврозів:

1) Істерія – характеризується появою різноманітних нападів, які не пов’язані з бажанням (сльози, сміх, нудота, блювання, задуха, обморок і т.д.)

2) Неврастенія – різке ослаблення регуляції головним мозком роботи органів та систем. Характеризується появою різноманітних скарг з боку різних органів.

3) Психостенія – ослаблення психічної діяльності. Характеризується різкою зміною особистості (характеру), пізнавальної діяльності (уваги та пам’яті, емоційно-вольової сфери).

Питання для самостійного опрацювання:

1. Колектив.

2. Мікроклімат колективу.

3. Лідер. Основні вимоги до лідера.

4. Конфлікт. Способи розв’язання конфлікту.

Дата добавления: 2014-01-20