Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стан охорони праці в Україні та інших країнах

Світова статистика показує, що кількість нещасних випадків на виробництві постійно зростає. За даними Міжнародної організації праці, щорічно у світі нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання забирають життя більш як 2 млн. працівників, а ще близько 270 млн. отримують травми. Крім того, ще майже 160 млн. працівників страждає від професійно обумовлених захворювань. Економічні збитки, пов’язані з виплатою компенсацій, втратами робочого часу, перервами у виробничій діяльності, медичними видатками та іншими витратами, наприклад, тільки у 2007 році склали 1,25 трильйони доларів, або 4% від глобального ВВП. Саме тому зрозуміло, чому пошук нових шляхів збереження трудового потенціалу набуває особливого значення та хвилює весь світ.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), на травматизм припадає 9% світової смертності та 16% світової інвалідності. Відповідно до статистичних даних в Україні з 1991 року від нещасних випадків на виробництві та у побуті загинуло майже 1,2 млн. і травмовано понад 12 млн. громадян України, з них близько 75% - це особи працездатного віку.

Як правило, рівень травматизму та профзахворюваності значно вищій у країнах що розвиваються, а ніж у промислово розвинених державах. Так, в країнах Європейського союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. працівників, з яких майже 8 тис. гине [ ]. Як видно з таблиці 1.2 в Україні на виробництві в середньому щорічно травмується біля 20 тис. працівників, з яких біля 1100 – смертельно.

За даними науковців в нашій країні у виробничій сфері та в побуті зазнає травмування понад 1 млн. осіб, однак офіційно розслідується і реєструється приблизно в 20 разів менше випадків. Майже на всіх підприємствах факти нещасних випадків приховуються від розслідування. Щорічно біля 13 тис. працівників стають інвалідами, а загальна чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тисяч. Нещасні випадки зі смертельними наслідками по Україні становили в середньому приблизно 3%, причому на державних підприємствах – 2%, колективних – 5%, а на приватних – 14% від загальної кількості нещасних випадків. Сьогодні на Україні нараховується понад 500 тис. суб’єктів підприємницької діяльності з яких майже половина не має профспілок і не укладає колективних договорів. Найбільша кількість працівників гине в АПК та у вугільній промисловості. Так, на кожний мільйон тон видобутого в Україні вугілля гине біля 4 шахтарів, в той час, як цей показник в США майже у 100 разів нижчий.

За даними журналу “Охорона праці” за останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до зниження абсолютного рівня виробничого травматизму та профзахворювання (див. табл. 1.2). Але зумовлено це в першу чергу зниженням обсягів виробництва, неповною зайнятістю працюючих, перетіканням робочої сили з травмонебезпечних виробництв у комерційні та інші невиробничі структури.

На сьогодні ми маємо найвищий показник за ризиком загибелі на кожен 1 млн. працюючих. Наприклад, порівняно з Англією — у 8,5 разу, Японією — у 3 рази, Німеччиною — більше ніж у 2 рази. Серед країн колишнього соціалістичного табору він нижчий, ніж у Росії, але вищий, ніж в інших країнах. Наприклад, на кожен 1 млрд. доларів виробництва внутрішнього валового продукту в Україні втрачають життя 23 особи, в Росії — 24, а в країнах Західної Європи — 1. Аналіз свідчить, що середній вік загиблих на виробництві — від 30 до 40 років. Тобто, як правило, гинуть найбільш працездатні та перспективні працівники.

 

Таблиця1.2 Статистика травматизму в Україні

Рік Постраждало, осіб
Всього Зі смертельними наслідками Загиблих від загальної кількості травмованих, %
      5,13
      5,23
      5,67
      6,46
  16 200   6,22

 

На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється наступними основними причинами:

- незадовільною підготовкою як працівників так і роботодавців з питань охорони праці;

- відсутністю належного контролю за станом безпеки праці на робочих місцях та виконанням встановлених охороною праці норм;

- недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту та повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки та підприємствах;

- значною спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

Витрати, пов’язані з нещасними випадками складають значні суми. Так, кожен випадок виробничого травматизму, наприклад, у Швейцарії обходиться приблизно в 100-200 євро на добу. У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні - поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення), але якщо поділити суму середньомісячної страхової виплати, яку здійснив Фонд соціального страхування у 2006 році на кожного потерпілого (497,73 грн.) на 30 днів місяця, то щоденні виплати по Україні складуть приблизно 17 грн.

Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає не тільки на економіку підприємств, установ і організацій, а й всієї держави. Щорічно майже 17 тис. працівників стають інвалідами внаслідок травм і професійних захворювань. Загальна чисельність пенсіонерів з трудового каліцтва перевищує 150 тис., а пенсіонерів у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку – 50 тис. осіб. Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсій по трудовому каліцтву, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язаних з цим, становить 10-15 % фонду оплати праці в промисловості, а в деяких галузях і регіонах досягають 30%. Найбільш гостро ці проблеми відчуваються на підприємствах галузей з високим рівнем професійного ризику.

Особливе занепокоєння викликає стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій працюючих на підприємствах недержавного сектору. Саме тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховування нещасних випадків і профзахворювань, свавілля роботодавців в додержанні норм тривалості робочого часу і відпочинку, ухиляння від виплат і компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці та за заподіяну здоров’ю працівника шкоду.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Охорона праці, її соціальне та економічне значення | Охрана продуктов питания от чужеродных веществ
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 727; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.