Мета і завдання сімейного виховання

Сімейне виховання (те ж саме – виховання дітей у сім’ї) – загальна назва для процесів впливу на дітей з боку батьків та інших членів сім’ї з метою досягнення бажаних результатів. Соціальне, сімейне та шкільне виховання здійснюються у нерозривній єдності. Проблеми сімейного виховання в тій частині, де вони стикаються зі школою, вивчаються загальною педагогікою, в інших аспектах – соціальною.

Метою сімейного виховання є формування таких рис і якостей особистості, які допоможуть гідно подолати життєві труднощі, перешкоди й негаразди. Розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальних сил і початкового досвіду трудової діяльності, морального та естетичного формування, емоційної культури і фізичного здоров’я дітей – все це залежить від сім’ї, від батьків і все це є завданнями сімейного виховання.

У нашому сучасному суспільстві все помітнішою стає криза сім’ї, шляхи виходу з якої поки не зрозумілі. Криза полягає в тому, що сім’я все гірше реалізує свою головну функцію – виховання дітей. Причини такої кризи лише частково пов’язані з погіршенням економічної ситуації в країні, вони мають більш загальний характер. Більшість фахівців приходять до дуже песимістичного висновку: ми починаємо розплачуватися за індустріальну цивілізацію, яка неминуче веде до руйнування підвалин, погіршенню моралі й людських відносин і в кінцевому результаті до загибелі суспільства. Якщо це дійсно так, то у нас примарні шанси на краще майбутнє. Будемо сподіватися, що людська мудрість все ж знайде вихід, і ситуація в сімейному вихованні зміниться на краще.

Не будемо наводити страхітливі порівняння, що характеризують погіршення сімейного виховання в порівнянні з недавнім минулим. Відзначимо лише, що легковажне ставлення до шлюбу і сім’ї, забуття традицій, моральних принципів, цинізм і пияцтво, відсутність самодисципліни і статева розбещеність, високий відсоток розлучень самим пагубним чином відбиваються на вихованні дітей.

Що може взяти дитина в напівзруйнованій родині? Адже добре відомо, що саме в сім’ї і через сім’ю формуються її первинні уявлення, ціннісні орієнтації та соціальні установки. Сім’я стоїть біля колиски формування особистості в самому прямому сенсі, закладає основи відносин між людьми, формує орієнтації на все трудове й соціальне життя людини. У зрілому віці багато проблем, які природно і просто вирішуються в сім’ї, стають нездоланними.

Підсумовуючи ці загалом добре відомі виховні функції сім’ї, приходимо до висновку:

• вплив сім’ї на дитину сильніший за всі інші виховні впливи. З віком він слабшає, але ніколи не втрачається повністю;

• у сім’ї формуються ті якості, які ніде, крім як у сім’ї, сформовані бути не можуть;

• сім’я здійснює соціалізацію особистості, є концентрованим вираженням її зусиль по фізичному, моральному і трудовому вихованню. З сім’ї виходять члени суспільства: яка сім’я – таке суспільство;

• сім’я забезпечує спадкоємність традицій;

• найважливішою соціальною функцією сім’ї є виховання громадянина, патріота, майбутнього сім’янина, законослухняного члена суспільства;

• істотний вплив робить сім’я на вибір професії.

Дата добавления: 2014-01-20