Водних маршрутів

Забезпечення безпеки пасажирів під час

На туристичних круїзних суднах проводиться ознайомлення туристів з правилами техніки безпеки та поведінки на судні, на березі, під час купання. Для цього проводять спеціальні бесіди або використовують радіомережу.

При знайомстві туристів із Правилами поводження на судні потрібно підкреслити, що пасажирам на судні не рекомендується:

- починати посадку та висадку до закінчення повної швартовки судна та подачі трапу;

- входити до службових приміщень та місць, де розташовані суднові устрої та механізми;

- перевозити зброю, речі, що є вогненебезпечними, отруйними, вибуховими, з різким запахом;

- палити у місцях, що не пристосовані для цього;

- залишати при виході з каюти включеними світло та відкриті вікна та двері;

- кидати за борт сміття;

- виходити на робочу палубу судна під час швартування.

При виході на берег пасажири отримують візитки та здають їх назад, коли повертаються на судно. Таким чином, адміністрація круїзу контролює наявність туристів на борту.

При підході судна до “зеленої” стоянки необхідно звернути увагу туристів на суворе виконання правил поведінки на воді під час купання:

- купатися лише у місцях, що відповідно обладнані;

- не рекомендується запливати за обмежувальні буї та купатися у нічний час;

- батьки не повинні залишати дітей без нагляду у воді;

- не можна підпливати до суден та човнів.

З метою перевірки готовності екіпажу судна до рятувальних робіт під час кожного круїзу відбувається навчальна тривога біля рятувальних шлюпок. Почувши загальний сигнал тривоги, пасажири повинні зібратися біля рятувальних пунктів.

Кожне судно укомплектовано засобами та пристроями для рятування (у відповідності до вимог Міжнародної конвенції СОЛАС-86). Крім вимог Конвенції країна може встановлювати більш суворі національні правила.

Існуючі засоби рятування поділяють на дві основні групи:

- індивідуальні – рятувальні круги, рятувальні жилети, гідротермокостюми, індивідуальні теплозахисні засоби;

- колективні – рятувальні шлюпки, надувні та жорсткі рятувальні плоти.

Рятувальні круги. У залежності від довжини та призначення судна, визначається необхідна кількість рятувальних кругів.

Рятувальні жилети. Кількість рятувальних жилетів повинна відповідати числу людей, що знаходяться на судні. Також у рятувальне забезпечення додатково входять дитячі жилети – 10% числу пасажирів.

Існують жорсткі та надувні жилети. Запас плавучості такого жилета забезпечується наповнювачем, що покритий вологостійкоютканиною оранжевого кольору. Надувні жилети мають дві окремі камери, при зануренні у воду ці камери розкриваються автоматично, від балончика з газом. Жилети, як правило, зберігаються у каюті туриста у спеціально відведеному місті, а додаткові жилети знаходяться у місцях вахти (на містку, у машинному відділенні, радіорубці).

Під час навчальної тривоги турист повинен перевірити: наявність у жилеті лампочки, проводу до батарейки, пробок, що закривають отвір у батарейці, наявність сигнального свистка та його кріплення, стан ременів.

Гідрокостюми та інші теплозахисні засоби. Основним недоліком рятувальних жилетів є повна відсутність теплозахисту. Час виживання залежить від температури морської води й у зимовий час вимірюється хвилинами. Тому останнім часом почали використовувати і гідротермокостюми.

Шлюпки вважаються основним колективним засобом для рятування пасажирів та екіпажу. На пасажирських суднах шлюпки розташовуються рівномірно з кожного борту, використовують шлюпки вільного падіння. На великотоннажних суднах встановлюють рятувальні відсіки (плот-каюти на 40 осіб).

Розпорядок життя на рятувальному засобі. Збереження життя на морі також залежить від морального та фізичного стану людей. Вірогідність порятунку залежить від здатності людини мобілізуватися та перебороти свій страх.

Численні дослідження свідчать, що не всі люди в екстремальній ситуації здатні до активних розумних дій: 50-75% тих, хто потрапив у катастрофу, зовнішньо спокійні, але перебувають у стані фізичного або психологічного стресу та неадекватні у прийнятті рішень та дій; 12-25% впадають в істеричний стан і тільки 12-25% швидко оцінюють обстановку та здатні діяти швидко та рішуче.

Знаходячись на плавзасобі, потрібно пам’ятати: усі повинні бути вдягнені у жилети або нагрудники, не можна опускати у воду ноги та руки, щоб не постраждати від акул та не витрачати життєву енергію; у випадку сильної качки та вітру потрібно рівномірно розміститися у рятувальному засобі, не зосереджуватися на одному борту; піротехнічні засоби потрібно запалювати за бортом, над водою, з підвітряного боку, щоб не пошкодити пліт; при морській хворобі не потрібно їсти і пити, найкраще усього лежати, змінюючи положення голови та дивитися вдалину.

У плавзасобі їжу потрібно смоктати або їсти дуже повільно, ретельно прожовуючи. Будь-яка їжа викликає спрагу, тому, якщо запаси води обмежені, потрібно обмежити і норму харчових продуктів. Пити воду потрібно невеликими дозами упродовж усього дня, щоб зменшити втрату вологи організмом; випита за один раз велика доза води призводить до швидкого потовиділення, посиленої роботи нирок та одночасно витрачається організмом. Ніколи ні в яких умовах не потрібно пити морську воду. Тютюн та алкоголь тільки посилюють спрагу.

Дата добавления: 2014-01-20