Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі

Не належать до суб’єктів оптової торгівлі маркетингові посередники, які не беруть безпосередньої участі в торговельних операціях, а лише сприяють здійсненню їх. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони.

Оптову торгівлю можна визначити як підприємницьку діяльність з продажу, перепродажу із відповідними перетвореннями товарів підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності для подальшого перепродажу чи професійного використання їх. Як економічна категорія оптова торгівля — це сукупність економічних, організаційних і правових відносин між суб’єктами товарного ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для його подальшої реалізації або професійного використання. Головним завданням оптової торгівлі є створення найсприятливіших умов суб’єктам товарного ринку для здійснення раціонального товарного обігу з метою якомога повнішого задоволення попиту організованих споживачів та підприємств роздрібної торгівлі в зручний для них час, у необхідній кількості та якості й потрібному асортименті.

Місце оптової торгівлі у сфері товарного обігу зумовлює її сутність. У Класифікації видів економічної діяльності вона сформульована так: «Оптова торгівля і посередництво у торгівлі включає перепродаж нових або уживаних речей чи виробів роздрібним торговцям або споживачам у промисловості і в торгівлі, групам користувачів або професійним користувачам, а також іншим оптовикам чи посеред­никам, які купують ці товари або вироби від імені роздрібних торговців, споживачів або груп користувачів».

Поняття, завдання, функції та суб’єкти оптової торгівлі

Доцільність розвитку оптової торгівлі зумовлена тим, що зав­дяки виконуваним нею функціям підвищується споживча цінність товару та його привабливість (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Функції оптової торгівлі стосовно її клієнтів суб’єктами оптової торгівлі

Оптову торгівлю на товарному ринку здійснюють маркетингові оптові посередники та суб’єкти господарювання, яких у сукупності називають суб’єктами оптової торгівлі. До них належать:

1. комерційні структури промислових, сільськогосподарських та інших підприємств-виробників і постачальників товарів;

2. комерційні структури підприємств і організацій, що закуповують товари для професійного використання;

3. підприємства та підприємці роздрібної торгівлі, які купують товари для подальшого продажу;

4. оптові підприємства з торгівлі товарами виробничо-технічного призначення;

5. оптові підприємства, які обслуговують роздрібну торгівлю;

6. оптові закупівельні підприємства;

7. лізингові фірми.

Завдяки діяльності суб’єктів оптової торгівлі вона виконує свої завдання та сприяє підвищенню ефективності товарного обігу, надає низку переваг товаровиробникам, підприємствам роздрібної торгівлі та професійним споживачам.

2.3. Види та форми оптової торгівлі

Світова практика виділила такі види оптової торгівлі:

1) торгівля через оптову закупівельну мережу, до якої належать біржі, ярмарки, аукціони, оптові продовольчі ринки;

2) торгівля за прямими виробничими зв’язками;

3) оптова торгівля сировиною і матеріалами. Даний вид оптової торгівлі, у свою чергу, включає:

• оптову торгівлю із централізованою доставкою товарів;

• оптову торгівлю з отриманням товарів у постачальника;

3) оптова торгівля»Cash-and-Саггу» з оплатою готівкою до приймання і транспортування товару покупцем (оптова торгівля за методами самообслуговування). Даний вид оптових продажів здійснюється постійним споживачам, які комплектують свої замовлення на складі за методом самообслуговування. Клієнт здійснює відвантаження і вивіз товару самостійно;

4) оптова торгівля зі стелажів»Rack Jo Аег». Великі підприємства роздрібної торгівлі надають оптовому торговцю торгові зали зі стелажами або площі на сте6лажах. Цим знімається навантаження з роздрібного торговця і доповнюється його асортимент.

За асортиментом розрізняють наступні види оптової торгівлі:

1) оптова торгівля товарами широкого асортименту;

2) спеціалізована оптова торгівля.

У реальному ринковому середовищі до основних форм організації оптової торгівлі на товарному ринку належать:

1) пряма оптова торгівля;

2) непряма оптова торгівля.

Операції прямої оптової реалізації товарів здійснюють виробники без залучення посередників. Пряма форма оптової реалізації товарів виробником має ряд переваг:

1) краще вивчається ринок своїх товарів, підтримується тісна співпраця з основними споживачами;

2) проводяться наукові дослідження, направлені на поліпшення якості продукції, що випускається;

3) прискорюється цикл реалізації, а, отже, оборот капіталу, що дозволяє збільшити загальну суму прибутку.

Разом з тим, пряма форма оптової реалізації товарів збільшує витрати виробника, оскільки він вимушений створювати дорогі запаси товарів, забезпечувати їх зберігання і продаж конкретним споживачам. Тому тільки великим конкурентоспроможним підприємствам під силу самостійно здійснювати реалізацію своїх виробів.

Для здійснення прямої оптової реалізації товарів промислового призначення можуть використовуватися:

1) власні регіональні збутові філіали - за допомогою цих філіалів підприємство-виробник має можливість зберігати продукцію і контролювати процес її реалізації. Регіональні збутові філіали стають засобом прямої дії на ринок, при цьому частину торгового прибутку одержують промислові підприємства. Фахівці, що працюють у штаті філіалу, надають своїм клієнтам кваліфіковані консультації, що не під силу звичайним оптовим фірмам. Багато підприємств реалізують через свої збутові філіали новий вид продукції;

2) склад своєї продукції у споживача - такий метод реалізації поширений у розвинених країнах у тих випадках, коли замовник купує у постачальника продукцію більш ніж на 100 тис.доларів США щорічно;

3) власні збутові контори - які звичайно розташовуються у виробничих приміщеннях і не створюють запасів;

4) власна роздрібна мережа - наприклад, нафтові компанії продають бензин через власну мережу автозаправних станцій; виробники одягу, взуття реалізують свою продукцію через власні магазини;

5) оптовий ринок;

6) оголошення в газетах і журналах з купонами для відповідей.

Серед форм непрямої оптової реалізації товарів найбільшого поширення набула оптова торгівля через незалежні оптові організації. У різних сферах діяльності незалежні оптові організації називаються по-різному:

• оптові фірми;

• комерційно-посередницькі фірми;

• комерційно-посередницькі компанії;

• дистриб’ютори.

Оптові організації виступають у ролі сполучної ланки між виробником і численними споживачами, допомагають підприємствам-виробникам проникати на нові ринки збуту. Оптові організації займаються реалізацією стандартних видів промислової продукції, що не вимагає технічного обслуговування. Оптові організації продають товари в основному підприємствам роздрібної торгівлі, а посередницькі - конкретним покупцям. Дистриб’ютори товарів виробничо-технічного призначення продають товари, переважно, підприємствам-споживачам.

Рис.2.3. Види та форми оптової торгівлі і взаємозв’язок між ними

Дата добавления: 2014-01-20