КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна
Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення. Тема 10. Олігополія 1. Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення. 2. Поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна. 3. Аналіз взаємовідносин двох товаровиробників у статиці. 4. Цінова війна: визначення, мета й наслідки. 5. Основні моделі олігополістичного ціноутворення: а) “ламана” крива попиту, б) змова та картелі, в) лідерство в цінах, г) ціноутворення за принципом “витрати плюс” 6. Олігополія та економічна ефективність.
Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, а входження нових виробників у ринок ускладнене. Характерні ознаки олігополії: - наявність лише декількох фірм, кожна з яких самостійно може впливати на ринкову ціну; - товар олігополії диференційований або стандартизований; - фірми усвідомлюють загальну взаємозалежність: приймаючи рішення, вони змушені зважати на реакцію своїх конкурентів. Реакція, яку очікує фірма з боку суперників у відповідь на зміну встановлених цін, обсягів випуску продукції або маркетингової діяльності, впливає на рівновагу олігополістичного ринку. Причини виникнення олігополістичних структур: а) Ефект масштабу обумовлює зниження довгострокових середніх витрат виробництва. В умовах олігополії мінімально ефективний розмір фірми повинен бути досить значним: адже за даного обсягу споживчого попиту достатня ефективність галузі може бути досягнута лише малою (приблизно від 2 до 10) кількістю великих підприємств. б) Переваги злиття: розширення розмірів підприємства за рахунок поглинання конкурентів дає змогу реалізувати ефект масштабу та збільшити ринкову владу шляхом суттєвого зростання концентрації виробництва у галузі.
в) Бар¢єри для вступу до галузі: - ефект масштабу вимагає від нової фірми інвестицій. Достатніх, щоб розпочати виробництво, а це призводить до значного ризику, і тому стримує фірми від вступу до олігополістичної галузі; - значні перешкоди пов¢язані з великими фінансовими витратами на нецінову конкуренцію, яка виступає однією з форм конкурентної боротьби в умовах олігополії; - необхідність володіти патентами дає змогу олігополії здійснювати контроль над технологією та організацію виробництва, обмежуючи таким чином появу конкурентів у галузі; - власність на стратегічну сировину дає відчутну перевагу вже існуючим фірмам над новими, що тільки утворилися. Особливістю поведінки фірми-олігополіста на певному ринку є те, що на відміну від досконалої конкуренції чи монополії, при прийнятті рішень вона завжди бере до уваги можливу реакцію конкурентів. Напрямки поведінки фірми за умов однорідної олігополії: 1. Некооперативна гра – це така гра, коли її учасники приймають самостійні рішення за всіма життєво важливими для них питаннями. Некооперативна гра поділяється: - Взаємна гра – це гра, коли учасники олігополії за приблизно рівної економічної сили виходять з припущень щодо можливих рішень конкурентів у відповідь на їхні дії (моделі Курно, Бертрана, “ламаної кривої попиту”). - Послідовна гра – це гра, коли одна з фірм грає роль лідера і, сподіваючись на свою економічну могутність, примушує інших учасників ринку “грати за її правилами” (моделі Штакельберга, лідерство в цінах). Емпіричні дослідження підтвердили, що дані моделі найбільше розповсюджені у світі. 2. Кооперативна гра – це гра, коли фірми домовляються між собою про певні правила поведінки, зв’язуючи себе певними домовленостями (картель).
Особливості поведінки олігополіста на ринку визначаються двома тенденціями, що діють у протилежних напрямках:
З одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу. З другого боку, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, а це відповідно суттєво загострює суперництво. Суперечності між двома тенденціями ілюструє дилема олігополіста відома в теорії як “дилема в¢язня”. Ситуація, з якою стикаються олігополісти, нагадує становище учасників стратегічних ігор таких, як бридж або шахи, і необхідно вибирати варіанти поведінки відповідно до дій та реакцій супротивників. Тому в аналізі олігополістичних ситуацій застосовується теорія ігор. Теорія ігор математичними методами досліджує поведінку індивідів, що мають протилежні інтереси. Дилема олігополіста (відома в теорії ігор як “дилема в¢язня”) досліджує стратегічні питання ціноутворення, які вирішує кожна фірма: встановити співробітництво і на його основі максимізувати прибутки галузі чи навпаки - намагатися максимізувати особисті прибутки. Це стратегічна гра, принципи якої доводять, що за певних обставин індивідуальна раціональність поведінки індивідів призводить до гірших результатів порівняно з випадком колективної раціональності. За виграшем ігри поділяються на дві групи: - з нульовою сумою, коли виграш одних дорівнює програшу інших, а загальна сума виграшу дорівнює нулю; - з ненульовою сумою, коли виграш залежить від рішення кожного з учасників. Передумови побудови матриці: - Фірма А та фірма Б діють в умовах дуополії (ринкова структура, в якій тільки два виробника постачають на ринок стандартизований товар). - Кожна фірма обирає цінову стратегію, встановлюючи або високу, або низьку ціну.
Прибуток фірми А показаний у верхньому куті матриці, прибуток фірми Б – у нижньому куті.
Матриця результатів ринкової стратегії двох фірм Стратегія фірми А
Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 1882; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |