КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 11. Ринок монополістичної конкуренції
Олігополія та економічна ефективність. Олігополії складають значну частку ринкової структури сучасної економіки, тому вивчення теорії олігополії є важливим напрямом економічної науки. Оскільки більшість олігополій встановлює ціни товарів, що перевищують граничні витрати, ефективність розподілу ресурсів не досягається. В умовах олігополії, як правило не досягається ні ефективний розподіл ресурсів, ні ефективне виробництво, як в умовах чистої конкуренції. При порівнянні олігополії та монополії можна зробити висновок, що олігополія – більш небезпечна ринкова структура для суспільства, ніж монополія, тому що монополія регулюється державою, а в олігополії, що працює в умовах таємної згоди як монополія, складається враження конкуруючих фірм і в держави немає підстав для її регулювання. Погляди економістів щодо ступеня ефективності олігополії з точки зору чутливості до технічного прогресу та впровадження новацій розбіжні: 1) ряд економістів (Шумпетер, Гелбрейт) вважають, що тільки великі фірми-олігополісти, що мають значні фінансові, технічні та інтелектуальні ресурси, здатні забезпечити технічний прогрес. 2) Їх опоненти доводять протилежне: дуже багато відкриттів, що визначали прогрес галузей, були зроблені у малих фірмах чи навіть винахідниками – одинаками. 1. Модель монополістичної конкуренції: сутність, характерні риси. Визначення галузі. 2. Короткострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції. 3. Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції. 4. Нецінова конкуренція. 5. Монополістична конкуренція та її ефективність.
1. Модель монополістичної конкуренції: сутність, характерні риси. Визначення галузі.
В реальному житті умови, притаманні досконалій конкуренції та монополії, в ідеальному вигляді не існують. Монополію та досконалу конкуренцію можна розглядати як протилежні риси, реальні ж ринкові структури займають місце між ними, поєднуючи в собі окремі риси і монополії, і досконалої конкуренції. Основи теорії монополістичної конкуренції розробили в своїх працях англійський економіст Дж. Робінсон і американський вчений Е.Чемберлін. Монополістична конкуренція передбачає взаємне сполучення двох моделей ринку - досконалої конкуренції і чистої монополії. Характерні риси монополістичної конкуренції: 1. Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. Ознакою монополістичної конкуренції є диференціація товару, яка означає, що продукт кожної фірми не є стандартизованим. Диференціація може бути як за дійсно якісними ознаками, так і за розбіжностями в рекламі, іміджі фірми, що дозволяє продавцю мати певну міру монопольної влади над своїм товаром. Форми диференціації товару: · Фізичні чи якісні параметри; · Послуги та умови, пов’язані з реалізацією товару; · Доступність та розміщення. 2. На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє невелику частку ринкового попиту. При монополістичній конкуренції частка кожного з виробників коливається від 1% до 10% продажу на ринку. 3. Продавці при визначенні цін на свої товари або при визначенні обсягів продажу не враховують реакцію своїх конкурентів. Малоймовірно, щоб якийсь конкурент поніс збитки або втратив значну частку ринку при зменшенні продажної ціни будь-якою фірмою, оскільки він має унікальний товар, на який є досить сталий попит.
4. На ринку є умови для вільного входження. При монополістичній конкуренції вигідна кон’юнктура може приваблювати нових виробників, але вхід на ринок нових фірм більш складний, ніж за умов досконалої конкуренції, оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, ноу-хау та певний термін для визнання покупцями товарів нових торгових марок та послуг. Не дивлячись на те, що товар кожної фірми на ринку монополістичної конкуренції є унікальним, між ними існує достатня схожість, щоб групувати продавців у великі об’єднання, що схожі на галузь. Галузь являє собою сферу виробництва товарів та послуг, які входять до певної товарної групи. Товарна група являє собою декілька подібних, але не ідентичних товарів, що задовольняють одну й ту ж потребу. В кожній товарній групі продавців можна розглядати як конкуруючі фірми в межах галузі. Прикладом однієї товарної групи є прохолоджувальні напої, а іншої - будівельні матеріали. В кожній товарній групі продавців можна розглядати як конкуруючі фірми в межах галузі. Прикладом однієї товарної групи є прохолоджувальні напої, а іншої - будівельні матеріали. Існують певні проблеми у точному визначенні товарних груп відповідних галузей (наприклад, взуттєва галузь включає всі види взуття, в тому числі чоловіче, жіноче, дитяче, спортивне, домашнє та ін.). При визначенні галузі необхідно спиратись на аналіз перехресної еластичності попиту на товари конкуруючих фірм. У галузі з монополістичною конкуренцією перехресна еластичність попиту повинна бути позитивною і мати відносно великі значення. Це означає, що товари конкурентних фірм є близькими замінниками. Якщо фірма певної галузі значно підніме ціну на свою продукцію, то вона повинна очікувати значної втрати обсягу продажу на користь конкурентів. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами.
2. Короткострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції. Еластичність кривої попиту фірми залежить від кількості конкурентів на ринку монополістичної конкуренції та ступеня диференціації товару в галузі. Чим більша кількість конкурентів та слабкіша диференціація товару, тим еластичніша крива попиту кожного з них. Чим більший нахил кривої попиту на товар монопольноконкуруючої фірми, тим глибша диференціація товару і тим більший вплив може мати ця фірма на ціну товару.
Рис. 11.1 Короткострокова рівновага фірми, що максимізує економічний прибуток в умовах монополістичної конкуренції
Крива попиту окремої фірми в умовах монополістичної конкуренції має спадний характер. Її еластичність вища, ніж еластичність кривої попиту галузі, оскільки на ринку продаються товари-субститути інших фірм. Спадний характер кривої попиту дає фірмі можливість одержати економічний прибуток, мінімізувати збитки та знаходитися в ситуації закриття у короткостроковому періоді.
Рис. 11.2 Короткострокова рівновага фірми, що мінімізує збитки в умовах монополістичної конкуренції
Рис. 11.3 Закриття фірми у короткостроковому періоді в умовах монополістичної конкуренції
3. Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції. У довгостроковому періоді будь-яка фірма, що виробляє товар на ринку з монополістичною конкуренцією, може збільшити своє виробництво. Можуть з’явитися нові фірми, яких приваблює економічний прибуток. Фірма, збільшуючи випуск, буде оцінювати майбутні прибутки, керуючись правилом MR=LMC На ринках з монополістичною конкуренцією постійно йде процес інновацій і імітації товарів-конкурентів під своєї маркою (наприклад, варто було одній з фірм, що випускає жувальну гумку, оголосити що її продукція запобігає карієсу, як всі фірми почали імітувати конкурентну стратегію цієї фірми). Рис. 11.4 Довгострокова рівновага фірми Збільшення кількості продавців у галузі відповідно збільшує у довгостроковому періоді і пропозицію товарів, що приводить до зниження цін на товари. Це відбувається на фоні зміщення кривої пропозиції фірми вправо. Якщо будь-яка фірма одержує економічний прибуток, на цей ринок обов’язково будуть намагатись вийти нові фірми, які зменшать попит на продукцію окремої фірми і обмежуватимуть граничний дохід (MR) від продукції фірми. Тому галузь не може знаходитись у стані рівноваги, поки фірми можуть встановлювати ціни на товар більші, ніж середні витрати (АС) при випуску, що максимізує прибуток.
При довгостроковій рівновазі крива попиту (D) на товар будь-якої фірми в галузі є дотичною до кривої середніх витрат у довгостроковому періоді (LAC). Вільний вхід до галузі не дозволяє фірмам одержувати економічний прибуток у довгостроковому періоді. Цей же процес може відбуватись і у зворотному напрямку.
4. Нецінова конкуренція. На ринку з монополістичною конкуренцією фірми несуть витрати, пов’язані з поліпшенням якості існуючих або з розробкою нових товарів. Фірмам це більш вигідно, ніж конкурувати за допомогою зниження цін. Кожна фірма прагне досягти певного стану стабільності, коли її марка стає синонімом певного іміджу. Фірма прагне довести, що якість товарів відомих марок набагато вища, ніж вартість конкуруючих товарів менш відомих фірм. Поліпшення якості товарів окремою фірмою дозволяє їй одержувати прибуток певний час, доки її знахідки не будуть скопійованими фірмами-конкурентами. Однак поліпшення товарів бувають лише поверховими, несуттєвими. Як тільки фірма досягає якісних змін на ринку, вона починає рекламну компанію. Реклама, заохочування продавців, презентації та інші заходи щодо просування товарів включаються у витрати реалізації. (Витрати на рекламу у США становлять понад $100 млрд. на рік). Реклама може впливати на рівень попиту на товар фірми і на цінову еластичність цього попиту. Вона може також впливати на перехресну еластичність попиту стосовно цін на товари конкуруючих фірм. А диференціація продукту пристосовує продукт до споживчого попиту. Позитивний вплив реклами на обсяг виробництва та середні витрати: 1. Реклама дає інформацію, яка допомагає споживачам робити розумний вибір. 2. Реклама підтримує національну систему зв’язку. Радіо, телебачення, журнали та газети фінансуються частково за рахунок реклами. 3. Реклама стимулює зміну продукту (для того, щоб успішно конкурувати у сфері реклами, фірма повинна поліпшувати свій продукт, щоб забезпечити "підстави для реклами та продажу"). 4. Завдяки рекламі фірма може розширити своє виробництво і за рахунок цього отримати більший ефект. Завдяки переміщенню кривої попиту фірми за рахунок реклами праворуч виробництво буде збільшено з Q1 до Q2. Не дивлячись на те, що витрати на рекламу приведуть до переміщення кривої АС фірми вгору, витрати на одиницю при цьому зменшаться з АС1 до АС2. Більша виробнича ефективність, що викликана ефектом масштабу, більш ніж компенсує збільшення через рекламу витрати на одиницю продукції. Тому споживачі будуть отримувати продукт по більш низькій ціні при наявності реклами, ніж при її відсутності. Рис. 11.5 Вплив реклами на середні витрати
5. Реклама являє собою силу, яка підтримує конкуренцію. Надаючи інформацію про широку різноманітність продуктів, що є замінниками, реклама послаблює монопольну владу. 6. Реклама сприяє повній зайнятості, стимулюючи високі рівні споживчих витрат.
Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 2544; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |