Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Практичні методи навчання




Наочні методи

До цієї групи методів навчання відноситься показ руху.

Показ, що використовується в процесі навчання фізичним вправам має 2 різновиди:

1) Безпосередній.

2) Показ за допомогою ілюстрованих посібників.

Безпосередній показ у свою чергу ділиться на:

1) Реальний (вчитель або учень).

2) Визначений або умовний.

3) Дзеркальний показ (у бік протилежний тому, в якому треба його виконувати).

4) Контрастний показ (2 варіанти – послідовно правильний і неправильний показ із метою кращого розуміння того, що варто робити та чого уникати). Використовують тільки з дітьми старшого шкільного віку.

5) Жести.

До показу за допомогою ілюстрованих посібників відносяться: демонстрація малюнків, кінофільмів, таблиць, кінограм, фотознімків, відеозаписів тощо.

Підбір методу залежить від конкретних умов процесу навчання.

Методичні рекомендації до застосування показу в навчанні фізичним вправам:

1) Показ потрібно застосовувати не в усіх випадках.

Показувати треба тоді, коли учень після роз’яснення не може собі уявити рух і правильно його виконати.

У низці випадків, навіть на першому етапі навчання фізичній вправі, можна запропонувати учневі виконати її без попереднього показу (тільки за вказівками). Після того, як учень спробує виконати рух тільки за допомогою слів, цінність показу вправи зростає.

2) У першому показі варто уникати імітації рухів. Ідеальним треба вважати положення, коли учні бачать досліджувану фізичну вправу в цілому в кращому її виконанні з дотриманням ритму, амплітуди, інтенсивності й інших характеристик.

3) При реальному показі ефективніше коли увага учнів зосереджена не більш, ніж на 1-2 деталях, що взаємопов’язані, а також коли скорочена пауза між показом руху вчителем і виконанням його учнями.

4) Для того, щоб зуміти правильно показати рухову дію, вчитель повинен підготуватися до її виконання.

На заняттях з початківцями показувати вправу можуть добре підготовлені учні.

Практично показ завжди супроводжується словесним роз’ясненням, причому слово в цьому випадку відіграє допоміжну роль.

Розглянуті нами методи (словесні і наочні) забезпечують лише створення необхідних уявлень у тих, хто навчається, і засвоєння знань, але не можуть сформувати в них рухові вміння та навички і розвинути рухові якості.

Ці завдання вирішуються шляхом застосування практичних методів навчання.

До практичних методів навчання відносяться:

1) Метод суворо-регламентованої вправи (розучування вправи в цілому та по частинах).

Суворо-регламентована вправа – це багаторазове виконання рухової дії з дотриманням форми, темпу та величини навантаження.

2) Методи частково-регламентованої вправи (змагальний та ігровий методи).

При застосуванні цілісного способу розучування рухової дії умовно можна виділити позитивні та негативні сторони.

Позитивне – це більш ефективний метод (рухи відтворюються в логічному зв’язку). Цілісне розучування сприяє формуванню міцних умовно-рефлекторних зв’язків одночасно на всі рухи рухової дії.

Недоліки: він мало придатний для розучування складних фізичних вправ (спортивна гімнастика, акробатика, фігурне катання); багато витрачається сил, тому що поєднуються важкі та легкі елементи; нечітко виконуються, особливо деталі, що призводить до нечіткого виконання вправи в цілому, тобто необхідно розосередити увагу на всіх деталях техніки; веде до страху, можливих травм.

Якщо не можна розділити фізичну вправу на частини, то необхідно:

1) Спростити техніку виконання вправи (спочатку вивчають основу, а потім деталі; від простого до складного, ґрунтуючись на системі підводячих вправ).

2) Навчання почати із вправи, що відповідає силам учнів.

3) Використати повільний темп виконання вправи.

У практичній роботі метод вивчення вправи по частинах дає можливість удосконалювати окремі частини рухової дії.

Позитивне – увага зосереджена на кожній деталі вправи; менша витрата сил; формується великий запас рухових умінь.

Недоліки – важко з’єднати елементи, що виділені із цілого; необхідно багато часу для оволодіння руховими діями.

Найчастіше розучування в цілому та по частинах комбінують. Спочатку рухову дію вивчають цілісно, потім переходять до елементів і наприкінці навчання знову повертаються до методу цілісного розучування рухової дії. Такий комбінований метод дає кращий результат.

Метод частково-регламентованої вправи (змагальний та ігровий) характеризується вільним вибором рухових дій учнем для вирішення рухового завдання. Застосовується на етапі вдосконалення рухової дії.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 1168; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.