Тема : Технічні засоби охорони

Заняття №7

1. Загальні положення про технічні засоби охорони.

2. Види технічних засобів і систем охоронно-пожежної сигналізації.

3. Засоби і системи зв’язку.

4. Телевізійні системи.

5. Засоби захисту від витоку інформації.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) є централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах для здійснення заходів охорони щодо нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, які перевозять, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян у порядку, встановленому законодавством. Служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.

Державну службу охорони підпорядковано Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях і м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони й охоронних підрозділів, стройових підрозділів міліції охорони, пунктів централізованого спостереження, в тому числі на окремих об'єктах, а також установ і навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони.

У своїй діяльності зазначені органи керуються Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами МВС, а також рішеннями місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Правовий статус і основні напрями функціонування підрозділів цієї служби визначено Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

Основними завданнями Державної служби охорони є:

- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджено Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди тощо), вантажів, а також грошових знаків і цінних паперів, що перевозять, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезення цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян;

- розроблення основних вимог до захисту об'єктів і громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, оснащення їх технічними системами й засобами телевідеоспостереження, тривожної сигналізації, контролювання доступу, а також інструкцій та інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій;

- участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів на час усього циклу їх життєдіяльності (проектування, промислове виробництво, монтаж, експлуатація та утилізація).

Державна служба охорони відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції:

-визначає за погодженням із власниками майна або вповноваженими ними органами чи особами (далі - власник) вид охорони під час її організації (міліцейська, цивільна, за допомогою пунктів централізованого спостереження тощо);

-запобігає правопорушенням і припиняє їх у місцях несення служби;

- реалізує технічні засоби охоронного призначення та надає послуги з їх проектування, монтажу, ремонту й обслуговування;

- бере участь у розробленні комплексу стандартів на технічні засоби охоронного призначення з урахуванням міжнародних вимог і норм, розвитку міжнародного співробітництва в галузі їх стандартизації, а також співробітництва з вітчизняними та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності в галузі розроблення, стандартизації, проектування, виробництва, монтажу й обслуговування зазначених технічних засобів;

- забезпечує випробування вітчизняних та іноземних зразків технічних засобів охоронного призначення для подальшого впровадження;

- укладає договори на виробництво технічних засобів охоронного призначення, відповідних датчиків і приладів на державних та інших підприємствах України й інших держав;

- здійснює в установленому порядку сертифікацію технічних засобів охоронного призначення, які застосовують на території України;

- погоджує за заявками замовників проекти в частині забезпечення технічними засобами охоронного призначення об'єктів і споруд, які будують (реконструюють);

- організовує проведення технічної експертизи й підготовку висновків щодо якості проектування та виробництва технічних засобів охоронного призначення;

- провадить у встановленому порядку зовнішньоекономічну Діяльність.

Для реалізації своїх функцій Державну службу охорони наділено відповідними повноваженнями. Зокрема, її підрозділи мають право:

- утримувати навчальні заклади з підготовки та перепідготовки кадрів, здійснювати на договірних засадах навчання працівників підприємств, установ і організацій, у тому числі зарубіжних, що займаються охороною, монтажем, використанням, ремонтом і обслуговуванням технічних засобів охоронного призначення;

- створювати в установленому порядку, а також виступати засновником (учасником) суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язано з організацією та виконанням заходів охорони й безпеки, розробленням, виробництвом, реалізацією, монтажем, профілактичним обслуговуванням, використанням, ремонтом технічних засобів охоронного призначення, проведенням маркетингу та інжинірингу в галузі забезпечення особистої і майнової безпеки, соціального захисту своїх працівників;

- застосовувати технічні засоби охоронного призначення з використанням радіочастот на умовах, передбачених для правоохоронних органів.

Безпосередньо керує службою охорони Департамент Державної служби охорони при МВС України.

Управління, відділи, відділення Державної служби охорони під час виконання покладених на них завдань оперативно підпорядковано керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Порядок створення та ліквідації воєнізованих, сторожових і спеціалізованих підрозділів служби охорони, інших самоокупних підрозділів визначено положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони при УВС Автономної Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей і міста Севастополя, що їх затверджують у порядку, встановленому МВС України.

Чисельність міліції охорони встановлюють відповідно до чинного законодавства.

Працівники цих підрозділів під час відбування служби зобов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань і забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами, запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, зберігати державну, службову та комерційну таємницю. Вони мають право вимагати від працівників підприємств, установ і організацій, які охороняють, додержання встановлених пропускного та внутрішнього режимів, а також громадського порядку; затримувати й доставляти до службових приміщень охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб, які вчинили правопорушення чи перебувають без належних підстав на території об'єкта, який охороняють, за потреби передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення. В установленому законодавством порядку працівники державної охорони можуть проводити особистий огляд громадян, які перебувають у приміщені чи на території об'єкта, який охороняють, або поблизу нього, а також огляд їхнього майна та транспортних засобів, щоб запобігти розкраданню, й вилучення викраденого тощо. Наслідком використання зазначених прав має бути складання протоколу про адміністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні крадіжки. В порядку та випадках, передбачених законодавством, до правопорушників можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й зброя.

Крім того, під час виконання службових обов'язків вони мають право застосовувати технічні засоби й здійснювати фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення вкраденого й фіксації протиправних дій у порядку, визначеному чинним законодавством. За неналежне виконання службових обов'язків працівники Державної служби охорони відповідають згідно з Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю України та укладеними контрактами.

Відносини підрозділів служби охорони з юридичними особами та громадянами, відповідальність, права й обов'язки сторін визначають у договорах.

Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснювати особисте страхування працівників воєнізованої, сторожової та спеціалізованої охорони, спеціалістів управлінського й обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних із виконанням службових обов'язків.

Департамент Державної служби охорони при МВС, управління, відділи, відділення Державної служби охорони та навчальні заклади підготовки особового складу є юридичними особами; вони мають штампи й печатки із зображенням Державного герба України, бланки зі своїм найменуванням, самостійні баланси та рахунки в установах банків.

ТЕХНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ОХРАНЫ И ЛИЧНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

В экипировку телохранителя входят огнестрельное оружие, средства радиосвязи, радиотелефон, бронежилет, специальные средства и приспособления, в частности, для осмотра днища аавтомобиля охраняемого лица, бронещиты, Бронепапки, зонтик для создания в конкретных условиях помех возможности ведения по охраняемому прицельного огня с большого расстояния, а также для его защиты от летящих предметов и т. п.

Отечественной и зарубежной промышленностью производится множество технических средств, очень дорогих и достаточно доступных по цене, для обеспечения личной безопасности охраняемых лиц. С конкретными моделями таких устройств можно ознакомиться по соответствующим каталогам. Назовем наиболее доступные средства, использование которых желательно практически для всех лиц, нуждающихся в обеспечении личной безопасности.

Газовые и аэрозольные спецсредства.
В работе телохранителя очень часто бывают случаи, когда нужно мгновенно нейтрализовать противника (и даже не одного), и обстановка при этом не позволяет воспользоваться огнестрельным оружием. Кстати, в роли "террориста" часто оказывается пьяный человек, не в меру пылкий "фанат", или просто собака, напавшая на Вас или охраняемое Вами лицо.
Хорошей альтернативой здесь может быть применение газовых аэрозольных средств. Мне приходилось встречаться с рекомендациями носить газовый пистолет в качестве "запасного" варианта к пистолету служебному. Считаем этот подход в корне неверным. И вот почему.
Газовый пистолет не может быть альтернативой служебному, у них совершенно разное предназначение. В то же время извлечение газового пистолета с целью применения или демонстрации угрозы такого применения всегда может спровоцировать ответный выстрел из реального оружия (широко распространенная версия убийства певца И. Талькова, и совершенно реальная история с известным телеведущим Невзоровым).
В экстремальной обстановке всегда существует опасность, что телохранитель может выхватить вместо служебного газовый пистолет или наоборот, что одинаково недопустимо. Да и не удобно это - таскать два пистолета, один из которых нефункционален. У современного телохранителя и без того хватает носимой амуниции, как мы увидим ниже.
Поэтому более применимым вариантом являются аэрозольные баллончики, причем не газовые, а более действенные баллончики с перцовой вытяжкой или "Кайенской смесью". Они компактны, легки, достаточно быстро приводятся в действие и эффективность их воздействия не ниже (а подчас и выше) чем у газового пистолета.
К тому же, применением баллончика Вы не спровоцируете в качестве меры необходимой обороны ответное огневое воздействие. Для ношения можно рекомендовать баллончики типа DEFIANCE, так как их удобно подвешивать на внутренней стороне пиджака (куртки). Они срываются одним движением (колпачок остается подвешенным на поле пиджака) и сразу готовы к действию, в отличие от других аналогичных конструкций.

Средства пассивной бронезащиты.
Современный рынок предлагает очень обширный ассортимент отечественных и импортных бронежилетов. Для выбора подходящей модели нужно опять же определиться с основными требованиями, которым должно удовлетворять это средство защиты.
Для начала нужно выяснить уровень угрозы, которой Вы собираетесь противостоять, и условия вашей работы (общую продолжительность, частоту возрастания уровня угрозы в процессе смены, температуру воздуха и так далее). И уже исходя из этого подбирать соответствующий класс бронежилета или вовсе отказаться от него.
Самые общие рекомендации могут быть такого плана.

Бронежилет должен удовлетворять условиям скрытого ношения, обеспечивать защиту не ниже второго класса (от пистолетных пуль и ружейных свинцовых необолочных из гладкоствольного ружья), иметь возможно большую площадь защиты (не только груди и спины, но и боковых поверхностей тела), при минимальном собственном весе иметь надежные крепления, иметь не только пулеостнавливающую защиту, но предохранять от заброневой травмы, что должно подтверждаться проведенными испытаниями по соответствующим сертификатам.
Как правило, этим требованиям удовлетворяют многослойные мягкие жилеты из ткани типа "кевлар" и аналогичных ей. Хотя у них есть два существенных недостатка: дотягивая при достаточном количестве слоев ткани до второго класса защиты и оставаясь в то же время достаточно легкими и удобными для скрытого ношения, они не защищают от колющего воздействия холодным оружием (типа заточек) и теряют защитные свойства при намокании (в том числе не только от внешнего атмосферного воздействия, но и от пота).
Поэтому сейчас зачастую делают жилеты "комбинированные" по классу защиты, то есть жизненно важные органы в них дополнительно усилены бронепластинами, что повышает класс защиты, и в то же время общий вес и жесткость конструкции не выходят за рамки допустимого.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ ДДСО при МВС України
від 31.07.2008 № 157.

Міністерство внутрішніх справ України

Дата добавления: 2014-01-11