Освітлення виробничих приміщень

Основи фізіології та гігієни праці

Лекція №5

РАССЛЕДОВАНИЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ,

ПРОИЗОШЕДШИХ С УЧАЩИМИСЯ

Несчастные случаи, произошедшие с учащимися, расследуются согласно положения «О порядке расследования несчастных случаев, произошедших в учебных заведениях во время учебно-воспитательного процесса» - от 28 декабря 2001 г. №1093/6284. По результатам расследования составляется акт формы Н-Н.

В этом случае должно расследоваться внезапное ухудшение здоровья (подтвержденное лечебным учреждением), наступившее в результате воздействия на организм учащихся вредных или опасных факторов, приведших к ухудшению состояния здоровья не менее чем на 1-н день.

Расследованию подлежат все несчастные случаи, произошедшие:

Ø во время проведения любых занятий и в перерывах между ними (в том числе и внешкольных мероприятий);

Ø во время проведения любых мероприятий в выходные, праздничные и каникулярные дни под руководством работника данного учебного заведения;

Ø во время профессионального обучения, исследовательских и других работ, производственной и учебной практики согласно учебных планов;

Ø во время пребывания (отдыха) в любых студенческих или школьных отрядах;

Все несчастные случаи, произошедшие с учащимися и оформленные актами формы Н-Н, учитываются органами управления образованием и учебным заведением в журнале учета.

Несчастные случаи, произошедшие с учащимися в быту, расследуются согласно положения «О порядке расследования и учета несчастных случаев непроизводственного характера» от 22 марта 2001 г. № 270.

Ответственность за правильное и своевременное расследование, а также составление акта по форме Н-Н несет руководитель учебного заведения.

План лекції

1. Освітлення виробничих приміщень

2. Вібрація

3. Шум, ультразвук та інфразвук

Світлове випромінювання – це електромагнітне випромінювання оптичного діапазону з довжиною хвилі 380-760 нм. За довжиною хвилі оптичні випромінювання знаходяться в діапазоні довжини хвилі від 10 до 340000 нм. У цьому діапазоні видимі випромінювання займають незначну ділянку – діапазон від 380 до 760 нм. Таким чином, при однаковому енергетичному рівні оптичні випромінювання з довжиною хвилі 380–760 нм сприймаються органами зору людини, а за межами цього хвильового діапазону не сприймаються.

Світло – один із суттєвих чинників виробничого середовища, завдяки якому забезпечується зоровий зв’язок працівника з його оточенням.

Відомо, що біля 80% всієї інформації про навколишнє середовище надходить до людини через очі – наш зоровий апарат. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо.

Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів відносяться адаптація, акомодація, конвергенція.

Адаптація – здатність ока пристосовуватися до різної освітленості звуженням і розширенням зіниці в діапазоні 2–8 мм.

Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Діючи на око, випромінювання, що мають різну довжину хвилі, викликають відчуття того або іншого кольору. Для ока людини найбільш відчутним є жовто-зелене випромінювання із довжиною хвилі 555 нм.

Спектральний склад світла впливає на продуктивність праці та психічний стан людини. Так, якщо продуктивність людини при природному освітленні прийняти за 100%, то при червоному та оранжевому освітленні (довжина хвилі 600…780 нм) вона становить лише 76%. При надмірний яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення робітника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, – до швидкого вломлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються, краще фарбувати в кольори з коефіцієнтом відбивання 0,4–0,6 (світлі тони) і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Основними поняттями системи світлотехнічних величин і одиниць є світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість, фон, контраст яскравості і видимість.

Світловий потік (F) – це потік випромінювання, що оцінюється за його дією на людське око. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм). Наприклад, лампа розжарювання потужністю 40 Вт створює світловий потік 415–460 лм, а люмінесцентна лампа ЛД 40 такої ж потужності – 2340 лм.

Сила світла (І) – просторова густина світлового потоку. За одиницю сили світла прийнято канделу (кд).

Освітленість (Е) – поверхнева густина світлового потоку, одиниця вимірювання – люкс (лк). Наприклад, освітленість поверхні у повний місяць – 0,2–0,3 лк, білої ночі 2–3 лк, опівдні (літо) – 68000–99000 лк.

Яскравість поверхні (В) – поверхнева густина сили світла. За одиницю яскравості прийнято канделу на квадратний метр (кд/м²). Наприклад, яскравість люмінесцентних ламп – 5·103–105 кд/м2, лампи розжарювання – 5,5·106 кд/м2. Око людини спроможне функціонувати у діапазоні 1016–104 кд/м2.

Коефіцієнти відбиття ρ, пропускання τ та поглинання β поверхонь вимірюються у процентах або частках одиниці. Наприклад, коефіцієнт відбиття білої поверхні дорівнює 0,8–0,75, світло-синьої – 0,55, коричневої – 0,23, чорної – 0,1–0,07.

Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об`єкта. Він оцінюється коефіцієнтом відбиття. Фон вважають світлим при ρ > 0,4, середнім – при 0,4 і ρ > 0,2 та темним при ρ > 0,2.

Контраст (K) об`єкта спостереження та фону визначається різницею між їх яскравостями.

Видимість (V) характеризує здатність ока сприймати об’єкт. Видимість залежить від освітлення, розміру об’єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об’єктом і фоном, тривалості експозиції: Для нормального зорового сприйняття V повинна бути рівною 10–15.

Класифікація виробничого освітлення залежно від джерела:

1) Природне - створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу. Поділяється на:

- бокове (одно- або двобічне), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;

- верхнє, здійснюється через отвори (ліхтарі) в дахах і перекриттях;

- комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.

2) Штучне - створюється електричними джерелами світла. Поділяється на:

- загальне (рівномірне або локалізоване), яке передбачає розміщення світильників у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) для здійснювання загальне рівномірного або загального локалізованого освітлення (з урахуванням розтушування обладнання та робочих місць). Локалізоване освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосереднього на робочих місцях.

- комбіноване, яке складається із загального та місцевого. Його доцільно застосувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Одне місцеве освітлення у виробничих приміщеннях заборонене.

3) Комбіноване або суміщене (недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним).

Класифікація штучного освітлення за функціональним призначенням

Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.

Чергове освітлення – знижений рівень освітлення, що передбачається у неробочий час.

Аварійне освітлення вмикається при вимиканні робочого освітлення. Світильники аварійного освітлення живляться від автономного джерела і повинні забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення, але не менше 2 лк на робочих поверхнях виробничих приміщень і не менше 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення вмикається для евакуації людей з приміщення під час виникнення небезпеки. Воно встановлюється у виробничих приміщеннях з кількістю працюючих більше 50, а також у приміщеннях громадських та допоміжних будівель промислових підприємств, якщо в них одночасно можуть знаходитися більше 100 чоловік.

Охоронне освітлення передбачається вздовж границь територій, що охороняються, і має забезпечувати освітленість 0,5 лк.

Нормування виробничого освітлення

На рівень природного освітлення приміщень впливають: світловий клімат, який залежить від географічного розтушування місця, площа та орієнтація світлових отворів; конструкція вікон, чистота скла, геометричні параметри приміщень та відбиваючі властивості поверхонь, зовнішнього та внутрішнього затемнення світла різними об’єктами.

Оскільки природне освітлення не постійне у часі, його кількісна оцінка здійснюється за відносним показником – коефіцієнтом природної освітленості (КПО):

КПО = (Евн/Езов) * 100%,

де Евн (лк) – природна освітленість в даній точці площини всередині приміщення, яка створюється світлом неба (безпосереднього або після відбиття); Езов (лк) – зовнішня горизонтальна освітленість, що створюється світлом в той самий час повністю відкритим небосхилом.

Нормовані значення КПО визначаються ДБН В.2.5-28-2006. В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розрізнення, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

Існує вісім розрядів зорової роботи (І – VIII). Розряд зорових робіт визначається мінімальним розміром об'єкта, що розрізняється. В кожному розряді встановлено до чотирьох підрозрядів (а, б, в, г), які визначаються контрастом об'єкта з фоном та характеристикою фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша - 30 лк (розряд VIIIв).

Для штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозво­ляється.

Основні вимоги до виробничого освітлення

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

- не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо та вибухонебезпека світильників);

- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Дата добавления: 2014-01-11