Тема. Фізіологічне обґрунтування основних форм занять фізичним вихованням у школі

Лекція 5

План:

1. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.

2. Особливості навчання рухам на уроках фізкультури.

3. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.

1. Фізіологічні основи уроку фізичної культури В практиці фізичного виховання урок фізичної культури здебільшого складається з 3 частин: вступної, основної і заключної.

Вступна частина уроку має на меті ввести учнів у роботу. На заняттях спортивного характеру ця частина уроку називається розминкою. Розминка складається із двох частин – загальної і спеціальної. Ця частина уроку створює оптимальну збудливість центральної нервової системи, підвищує обмін речовин і температуру тіла, сприяє розгортанню функціональних можливостей організму і прискорює процес впрацювання в основну роботу, яка буде відбуватися в останній частині.

В основній частині уроку учні шляхом тренування повинні оволодіти різними руховими навичками. Тут вирішується основна задача — технічна, а також загальна і спеціальна фізична підготовка. Об'єм і інтенсивність фізичних вправ, що застосовуються в цій частині уроку, визначаються характером фізичних вправ, особливістю чергування їх і тривалістю інтервалів відпочинку між ними, а також ступенем тренованості, специфікою спорту та індивідуальними особливостями учнів. Тривалість основної частини – 30..35 хв.

Заключна частина уроку має на меті знизити збудливість центральної нервової системи, що настала під впливом фізичних вправ, привести організм у етап спокою і цим самим підготувати його до наступної діяльності. В цій частині уроку застосовують такі фізичні вправи, які б підвищували відновлювальні процеси і значною мірою знижували втому організму.

2. Особливості навчання рухам на уроках фізкультури На уроках фізкультури з дітьми, особливо молодшого шкільного віку, потрібно широко застосовувати наочність і показ виконання фізичних вправ, оскільки у них ще погано розвинене абстрактне мислення. Діти молодшого шкільного віку мають велику схильність до предметного, образного мислення. А тому в цьому віці повинен застосовуватись цілісний метод навчання, а не розчленований, як це має місце в старших класах. В молодших класах уроки фізкультури повинні проводитись емоційно, причому перевага повинна віддаватись ігровим сюжетним ситуаціям.

Слід враховувати, що передпубертатний період (11...15 років) характеризується значними як морфологічними, так і функціональними змінами в усіх системах організму. В цей період має особливе значення раціональне чергування роботи і відпочинку.

При характеристиці рухових якостей дітей вказувалось на те, що діти молодшого і середнього шкільного віку не можуть виконувати силову роботу. Це зумовлено тим, що в цьому віці відбувається затримка розвитку сили.

У дітей шкільного віку добре розвиваються швидкісні якості. Це пов'язано з тим, що навіть у дітей молодшого шкільного віку збудливість м'язів достатня для прояву цієї рухової якості.

Всі види витривалості, як відомо, у дітей розвиваються пізніше других якостей.

3. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання. Вранці для активізації всіх фізіологічних систем застосовується ранкова гімнастика. При правильній організації і проведенні її у відповідних умовах зовнішнього середовища викликає цілий ряд позитивних зрушень в організмі. В першу чергу вона позитивно впливає на нервову систему. Під впливом фізичних вправ встановлюється на оптимальному рівні збудливо-гальмівний процес. Причому вплив ранкової гімнастики, на нервову систему не короткочасний, він зберігається протягом всього учбового дня.

Самостійні індивідуальні заняття проводяться з метою зміцнення здоров'я, кращого розвитку рухових якостей, підвищення функціональних можливостей організму. Залежно від вибраного виду спорту можуть застосовуватися силові вправи, вправи на витривалість, гнучкість та ін.

Атлетична гімнастика застосовується для гармонійного розвитку. Нею можна починати займатися з 14... 16 років. Заняття атлетичною гімнастикою рекомендується проводити 3... 4 рази на тиждень, тривалість їх від 20... 30 до 40... 60 хв. залежно від віку, стану здоров'я і фізичної підготовки.

Вступна гімнастика являється гімнастикою до занять. Вона знімає інертність окремих органів і систем, створює оптимальний стан організму для наступної роботи на уроках.

Фізкультпаузи проводяться лише тоді, коли учні починають втомлюватись під час проведення загальноосвітніх уроків.

Секційні заняття – це спортивні тренування, які можуть проводитися безпосередньо в школі або в дитячих, спортивних школах.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні форми занять фізичною культурою в школі

2. З яких частин складається урок фізичної культури в школі?

3. Які особливості розвитку рухів у школярів різного віку?

4. Які особливості необхідно враховувати при заняттях фізичними вправами з підлітками?

5. Назвіть позаурочні форми фізичного виховання.

6. Яка мета фізкультпауз і коли їх доцільно проводити?

7. З якого віку доцільно проводити заняття з атлетичної гімнастики?

Література для самостійного опрацювання:

Дата добавления: 2014-01-11