Система спостережень за станом довкілля

Завдання і організація контрольних служб охорони навколишнього середовища на обласному рівні в Україні.

Система спостережень за станом довкілля.

План.

СИСТЕМА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ.

ОУвЕД, Лекція 13

2. Короткий огляд мереж спостережень міністерств і відомств.

Система спостережень за станом довкілля - це внутрішньо організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов'язана і об'єднана однією метою та виконує для її до­сягнення відповідні функції. Управління в галузі екології здійс­нюється на різних рівнях - від загальнодержавного до місцевого.

Система спостережень за станом навколишнього природного середовища України має багатовідомчу структуру. Режимні спо­стереження за станом природних ресурсів здійснюють десять міні­стерств та відомств:

• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

• Національне космічне агентство України;

• Міністерство охорони здоров'я України;

• Міністерство сільського господарства та продовольства України;

• Міністерство лісового господарства України;

• Державний комітет України з гідрометеорології;

• Державний комітет України з водного господарства;

• Державний комітет України з геології і використання надр;

• Державний комітет України із земельних ресурсів;

• Державний комітет України із житлово-комунального господарства.

Вони мають відомчі мережі спостереження, інформаційні канали для передачі даних, центри обробки, аналізу та збере­ження інформації.

На території України міністерства і відомства здійснюють спостереження за:

Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України (Мінприроди України):

• джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм граничнодопустимих викидів:

• джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасовоузгоджених скидів та гранично допустимих скидів;

• станом поверхневих вод суші;

• станом грунтів сільськогосподарських угідь із визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;

• скидами й викидами з об'єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;

• станом наземних та морських екосистем.

Національне космічне агенство України (НКАУ):

• станом озонового шару в атмосфері;

• забрудненістю атмосфери;

• забрудненістю фунтів;

• станом та забрудненням поверхневих вод;

• сніговим покривом;

• станом лісів;

• станом сільськогосподарських посівів;

• запасами вологи у ґрунті;

• радіаційним станом.

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) - ви­біркові спостереження за:

• рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;

• станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;

• станом морських вод у рекреаційних зонах;

• хімічним та біологічним забрудненням грунтів на території населених пунктів і господарсько-побутовими відходами;

• інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);

• станом здоров'я населення і впливом на здоров'я забруднення навколишнього природного середовища.

Міністерство сільського господарства та продовольства України (Мінсічьгосппрод України):

• радіологічним, агрохімічним і токсикологічним станом ґрунтів сільськогосподарського використання;

• токсикологічним та радіологічним станом сільськогосподарських рослин і продуктів з них;

• зоотехнічним, токсикологічним та радіологічним станом сільськогосподарських тварин і продуктів з них.

Міністерство лісового господарства України (Мінлісгосп України):

• станом лісів, грунтів у лісах;

• станом мисливської фауни у лісах.

Державний комітет України з гідрометеорології (Держком-гідромет України):

• станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин);

• атмосферними опадами;

• метеорологічними умовами;

• аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);

• станом поверхневих вод суші;

• станом підземних вод;

• станом і режимом морських вод;

• станом грунтів;

• станом озонового шару у верхній частині атмосфери;

• радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);

• станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю.
Державний комітет України з водного господарства (Держводгосп України):

• радіологічним та гідрохімічним станом вод (на водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);

• станом фунтів у межах впливу меліоративних систем;

• переформуванням берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ;

• обліком ресурсів поверхневих вод.

Державний комітет України з геології та використання надр (Держкомгеології України):

• підземними водами з оцінкою їх ресурсів;

• ендогенними та екзогенними процесами;

• станом геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності.

Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем України):

• структурою землекористування;

• трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;

• станом та якістю грунтів і забрудненням ландшафтів;

• станом рослинного покриву земель;

• відношіенням порушених земель;

• станом зрошуваних і осушених земель, а також земель із ознаками вторинного підтоплення і засолення;

• станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток,

Державний комітет України із житлово-комунального гос­подарства (Держжитлокомунгосп України):

• якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;

• станом стічної води міської каналізаційної мережі;

• станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;

• проявами небезпечного підняття рівня ґрунтових вод у межах міст та селищ міського типу.

Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також рядом інших актів та поло­жень, міністерства та відомства, що здійснюють режимні спо­стереження за станом природних ресурсів, надають Міністерст­ву охорони навколишнього природного середовища екологічну інформацію.

Надана інформація узагальнюється та аналізується підрозді­лами та науковими організаціями системи Мінприроди України і щорічно публікується в Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.

2. КОРОТКИЙ ОГЛЯД МЕРЕЖ СПОСТЕРЕЖЕНЬ МІНІСТЕРСТВ І ВІДОМСТВ.

Державний комітет України з гідрометеорологи

На даний час Держкомгідромет України є базовим відом­ством, що проводить систематичні фонові спостереження за ста­ном атмосфери та гідросфери на території України й має най­більш розвинуту технічну та методичну базу для їх забезпечення.

Метеорологічна мережа спостережень

До її складу входить біля 180 пунктів (кількість пунктів спо­стереження тут і надалі приводиться наближено у зв'язку з опти-мізацією системи спостережень, яка проводиться на даний час), розташованих на території України, де проводяться режимні спостереження за елементами та параметрами атмосферних процесів.

Для найбільш об'єктивного відображення стану атмосфери пункти спостережень розташовані з урахуванням кліматичних умов різних регіонів. Вони розподілені в основному по головних річкових басейнах таким чином: рр. Дніпро - 63, Дністер - 20, Південний Буг -21, Сіверський Донець - 10.

Крім метеорологічних станцій, спостереження за атмосферни­ми процесами проводять авіаметеорологічні (забезпечення потреб авіації), агрометеорологічні (забезпечення потреб сіль­ського господарства) та аерологічні станції.

У процесі спостережень проводиться вимірювання фізичних параметрів атмосфери, хмарності, опадів, характеристик вітру; визначення температури і стану підстилаючої поверхні на різних глибинах; спостереження за сніговим покривом та атмо­сферними явищами; визначення зон небезпечних явищ; тем­пературно-вітрове зондування за допомогою радіолокаційних станцій; визначення розмірів явища, його відзнак, швидкості пере­міщення та ін.

Здійснюється програма агрометеорологічних спостережень, маршрутні спостереження за вологістю грунтів, фазами розвитку сільськогосподарських культур.

Гідрологічна мережа спостережень

Складається із 380 річкових та 60 озерних постів. На 94 % річкових постів спостерігається стік води, на інших здійснюються вимірювання і реєстрація рівнів води. Стік наносів вимірю­ється на 50 % від загальної кількості постів, на яких вимірюють­ся виграти води, що складає біля 170 постів. Мережа спостере­жень за забрудненням морських вод включає 175 станцій (988 го­ризонтів) вимірювання.

Для організаційно-методичного та технічного керівництва гі­дрологічні пости Держкомгідромету України закріплені за 28 ме-режовими організаціями, серед яких 11 обласних центрів з гідро­метеорології, дві гідрометеообсерваторії, чотири гідрологічні, шість озерних, дві селестокові, дві водобалансові та одна болот­на станції.

Первинна інформація з постів надходить в оперативно-виробничі організації для аналізу, узагальнення та підготовки матеріалів Державного водного кадастру.

Види гідрологічних спостережень, які здійснюються на ста­нціях і постах Держкомгідромету України:

• гідрологічні спостереження на річках;

• гідрологічні спостереження на озерах та водосховищах;

• морські гідрологічні спостереження (прибережні);

• судові спостереження;

• спеціальні гідрометеорологічні спостереження.

Крім цього, Держкомгідромет України виконує деякі види спеціальних спостережень:

• за ґрунтовими водами в свердловинах;

• геофізичні (актинометричні);

• за забрудненням природного середовища.

При здійсненні спеціальних видів спостережень виконують­ся вимірювання та реєстрація радіаційного балансу та його скла­дових, добових сум сумарної радіації, теплобалансові і озонови-мірювальні спостереження, спостереження за атмосферною елек­трикою.

Відбір проб грунтів для визначення кількості пестицидів: грунтів, рослинності, атмосферних опадів та снігового покриву для визначення забруднюючих речовин. Відбір проб повітря для визначення твердих сорбентів з урахуванням рози вітрів. Аналіз проб повітря. Відбір проб і здійснення аналізу води та донних відкладень. Відбір поодиноких та сумарних місячних проб випадів. Спостереження за радіаційним забрудненням. Відбір проб води для визначення кількості стронцію.

Гідрохімічна мережа спостережень

Охоплює всю територію України. Спостереження здійсню­ються на 188 водних об'єктах, у тому числі річок - 160, озер - 7, водосховищ — 20. Загальна кількість пунктів — біля 240, гідрохіміч­них створів - біля 320.

Головна мета спостережень за рівнем забруднення вод - отри­мання інформації про якість вод, необхідної для здійснення захо­дів з охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Головними об'єктами для вибору місць для пунктів спосте­реження за рівнем забруднення вод є:

• скиди стічних та зливних вод міст та населених пунктів у водні об'єкти;

• скиди стічних вод окремими промисловими підприємствами;

• ділянки річок біля гребель;

• кінцеві створи великих та середніх річок, що впадають в моря та внутрішні водоймища;

• створи на річках, що перетинають кордони України пункти стаціонарної мережі спостережень поділені на чотири категорії.

Програма спостережень в залежності від категорії пунктів відрізняється за обсягом показників та строками спосте­режень.

Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України

Спостереження за станом навколишнього природного сере­довища та природних ресурсів у системі Мінприроди України здійснюють підрозділи аналітичного контролю двадцяти чоти­рьох обласних держуправлінь охорони навколишнього природ­ного середовища, державних інспекцій охорони Азовського та Чорного морів, Комітет охорони природи Республіки Крим, а також управлінь охорони природи міст Києва та Севастополя, які проводять контроль за джерелами викидів в атмосферу та скидів у водні басейни, а також нагляд за станом ґрунтів, зокрема на наявність в них пестицидів та важких металів.

Спостереження за забрудненням атмосферного повітря та ко­нтроль за дотриманням норм (гранично допустимих викидів) здійснюються на 520 стаціонарних та біля 4900 тимчасових пунктів контролю. Вимірювання та відбір проб виконується без­посередньо на джерелах викидів. Контролюється 65 інгредієнтів. Основні: пил, двооксид сірки, оксид вуглецю, двооксид азоіу, сірководень, сірковуглець, аміак, формальдегід, фтористий водень, хлористий водень, сірчана кислота, важкі метати, бенз(а)пірен.

Спостереження за забрудненням поверхневих вод суші та конт­роль за додержанням норм (гранично допустимих скидів) здійсню­ється на 1123 постах (2216 створів) контролю. Вимірювання та відбір проб виконується безпосередньо в зоні джерела забруд­нення за схемою: 500 м вище джерела забруднення (фоновий створ) і 500 м нижче джерела забруднення, в місці достатньо по­вного (не менше 80 %), гарантованого змішування стічних вод з річними. Контролюється 55 інгредієнтів. Основні: азот амоній­ний, азот нітратний, азот нітритний, біологічне споживання кис­ню, важкі метали, нафтопродукти, феноли, синтетичні поверхнево активні речовини, хлориди, сульфати.

Спостереження за забрудненням морських вод здійснюються на 155 стаціонарних пунктах спостережень контролю забруд­нення. Виконується постійний контроль випусків стічних вод в Азовське та Чорне моря.

Спостереження за станом земель виконуються на 935 тимчасо­вих пунктах. Основні показники: остаточна кількість пестицидів, важкі метали.

Крім того, в заповідниках та національних парках, які вхо­дять в систему Мінприроди України, проводяться спостереження за станом рослинного та тваринного світу.

Міністерство охорони здоров'я України

У системі МОЗ збиранням і обробкою інформації займається Санітарно-епідеміологічна служба, що має розвинуту мережу станцій і лабораторій районного, міського та обласного рівнів по всій території України. Вони розташовані в місцях з великою кількістю населення.

Мережа спостережень МОЗ охоплює основні природні ре­сурси та розподілена наступним чином.

За станом атмосферного повітря ведуть спостереження біля 50 стаціонарних, 2000 підфакельних і 600 маршрутних пун­ктів. При цьому контролюються більше 100 забруднюючих речовин, серед яких основні: двооксид сірки та азоту, сірководень, сажа, свинець, формальдегід, пил, фенол.

За станом поверхневих вод суші ведуться спостереження на 1300 постійних створах. Основні показники: запах, колір, темпе­ратура, рН, жорсткість, мінералізація, розчинений кисень, біоло­гічне та хімічне споживання кисню, нафтопродукти, завислі ре­човини, синтетичні поверхнево-активні речовини, хром, масла, важкі метали, патогенна мікрофлора.

За станом морських вод ведеться спостереження на 155 постій­них постах. Основні показники такі ж, що спостерігаються в по­верхневих водах суші.

За станом земель ведеться спостереження на 2500 постійних і 1500 тимчасових пунктах. Основні показники: рН, хлориди, ніт­рати, азот, сульфати, свинець, ртуть, бактеріологічні показники.

Міністерство сільського господарства та продовольства України

Мережа спостережень складається з підрозділів районних і обласних управлінь МСГП, станцій агрохімічного захисту та ветеринарного спостереження. Вони ведуть радіологічний та аг­рохімічний контроль ґрунтів, зоотехнічний, радіологічний, агро­хімічний контроль сільськогосподарських рослин та тварин.

Радіологічне спостереження стану грунтів ведеться на 725 пунк­тах, токсикологічні - на 345, агрохімічні - на 596 стаціонарних пунктах. Основні показники: радіологічні - цезій, стронцій; ток­сикологічні - хлор, фосфор органічний, пестициди; агрохімічні -рН, водень, азот, оксид калію, фосфорний ангідрид, гумус.

Спостереження за станом біологічних ресурсів ведуться, відпо­відно, на 659, 180 и 211 зоотехнічних пунктах. Основні показни­ки: радіологічні - цезій, стронцій; токсикологічні - пестициди, нітрати; зоотехнічні - азот, фосфор, калій, кальцій, жир, протеїн, каротин, клітчатка, зольність.

Окрім того, ведуться токсикологічні спостереження (пестици­ди, нітрати) за станом поверхневих вод на 98 пунктах.

Міністерство лісового господарства України

Має мережу спостережень і моніторингових майданчиків, на яких ведуться спостереження за станом лісів і фауни мислив­ських угідь. При цьому оцінюються ступінь дефоліації дерев, пошкодження єтномошкідниками та фітозахворюваннями, здійс­нюються морфологічні виміри.

За станом біологічних ресурсів проводяться спостереження на 150 пунктах. Окрім перерахованих показників, береться відбір проб грунту, рослинності і кори для лабораторного аналізу.

Державний комітет України з водного господарства

Має розвинуту мережу спостережень за станом водних об'­єктів і меліоративних земель. Ведеться радіологічний та гідро­хімічний контроль якості води у господарських системах ком­плексного призначення в зонах впливу атомних електростанцій. Комітет контролює стан меліоративних земель і гідрогеологічний стан у прибережних зонах водосховищ.

Спостереження за поверхневими водами суші здійснюється на 233 стаціонарних і 1300 тимчасових пунктах. Основні показники:

• радіологічний контроль - бета-активність, радіонукліди (стронцій, цезій);

• гідрохімічний контроль — синтетичні поверхнево активні речовини, нафтопродукти, важкі метали, феноли, пестициди.

Ця мережа виконує і інші функції відомчого контролю та спостережень.

Державний комітет України з геології і використання надр

Має розвинуту сітку спостережень за станом підземних вод (понад 7500 свердловин). На 16 стаціонарних і 217 тимчасових постах ведеться спостереження за об'єктами екзогенних та ен­догенних геологічних процесів (зсуви, селі, трансформація мор­ських берегів та ін.).

Ведуться регіональні спостереження за режимними та гідрохі­мічними показниками підземних вод. Основні показники: фізичні характеристики (температура, рівень), хімічний склад (макроко-мпоненти, мінералізація, пестициди, нітрати, важкі метали).

Оцінюються регіональні зміни геологічного середовища під впливом господарської діяльності.

На 49 стаціонарних пунктах проводяться сейсмодинамічні спо­стереження.

За даними спостережень ведеться геоекологічне картогра­фування території України.

Державний комітет України із земельних ресурсів

Мережа складається з підрозділів обласних управлінь земле­користування (агрохімічні лабораторії), які ведуть спостережения за станом та якістю ґрунтового та рослинного покриву зе­мель і забрудненням ландшафтів викидами та скидами промис­лового і сільськогосподарського виробництва; ерозійними та ек­зогенними процесами; поверхневими та підземними водами, ста­ном берегової лінії річок, озер, водосховищ, морів; станом зрошу­вальних та осушених земель.

Спостереження та контроль здійснюють 40 стаціонарних пун­ктів, які виконують комплексні дослідження сільськогосподарсь­ких угідь і земель державного фонду.

Державний комітет України із житлово-комунального господарства

Проводить спостереження за якістю питної води централізо­ваних систем водопостачання, а також станом стічних вод місь­ких каналізаційних мереж.

Спостереження виконуються технологічними лабораторіями, які входять до системи централізованого водопостачання. Спосте­реження здійснюються цілодобово з інтервалом в одну годину на 5175 пунктах контролю. Крім того, Держжитлокомунгосп виконує спостереження, виб-раковку та відновлення зелених зон населених пунктів.

Дата добавления: 2014-01-11