Рівні використання методів іміджелогії у бізнесі

Виділяють такі рівні використання методів іміджелогії у бізнесі:

1. Глибинний рівень комунікації.

2. Візуальний рівень.

3. Національний рівень.

4. “Періодична система” та її перфоманс.

Розглянемо детально кожен із них.

Глибинний рівень комунікації – при цьому побудова іміджу базується на віднайдені компромісу між позицією та інтересом людини чи організації. Позиція стосується того, про що людина прийняла рішення, а інтереси, того, що керувало людиною при прийнятті рішення. Інтереси постають як компонент більш глибинного рівня, аніж проблеми та позиції. Тому при побудові іміджу шукають шляхів узгодження інтересів.

Візуальний рівень – імідж стосується візуалізації певної символіки. Таким чином охоплюється максимальна кількість людей.

Національний рівень стосується побудови іміджу завдяки використанню національних мотивів.

“Періодична система” та її перфоманс. “Періодична система” стосується наближення об’єкта до позитивних для певної аудиторії параметрів. Фактично аудиторія сама формує лідера, наділяючи його власними позитивами.

Перфоманс полягає в організації представлення одних людей перед іншими. Фактично прикладами перфоманс є певні ритуали та церемонії, які демонструють певні лінії субординації. Часто це свого роду тексти-нагадування. Тому ритуали, як правило, чітко пов’язані з посиланнями на певні події. Здійснення ритуалів відбувається у підпорядкуванні певним соціальним нормам. Часто у ритуалах мінімізовано вербальний компонент і максимально застосовано візуальний.

Важливим аспектом цього питання є застосування комплексної системи оцінювання іміджу підприємства. Не існує уніфікованої методики оцінки іміджу підприємства. Для прикладу ефективність кампанії з формування суспільних зв’язків може бути оцінена кількома способами:

- через підрахунок кількості ініційованих матеріалів;

- через оцінку рекламного еквіваленту обсягів надрукованих матеріалів;

- через підрахунок кількості газетних рядків про компанію чи персону.

Однак недоліком цих підходів є ігнорування багатьох факторів, які справляють вплив на динаміку та прояви суспільної думки. Вищевказані підходи можуть бути застосовані для оцінки лише пабліситі. Візьмемо для прикладу матеріал про фінансову структуру надрукований у журналі “ПІК” та матеріал про неї ж поданий у газеті “Бізнес.” Стаття на правах реклами справляє значно слабший вплив на суспільну думку, ніж огляд, в якому наведені оцінки та коментарі авторитетних осіб. Вплив на суспільну думку залежить і від наступних якісних характеристик: заголовку тексту, який викликає зацікавленість багатьох читачів, наявність відповідності між текстом та задекларованою темою, висловлювання спонукання до дії, розташування та обсяг у виданні, наклад та серійність видання, використання малюнків та графіків.

Імідж компанії постає як результат комплексного впливу ряду факторів, в тому числі і сукупності заходів маркетингових комунікацій. Методика комплексного оцінювання іміджу підприємства враховує наступні параметри:

- оцінювання іміджу товару;

- оцінювання іміджу споживачів товару;

- оцінювання внутрішнього іміджу організації;

- оцінювання іміджу керівників організації;

- оцінювання іміджу персоналу;

- оцінювання візуального іміджу організації;

- оцінювання соціального іміджу організації;

- оцінювання бізнес-іміджу організації;

- оцінювання рейтингу інформаційного впливу на громадськість через ЗМІ.

Охарактеризуємо кожен із них.

Дата добавления: 2014-01-11