Принцип частотного розподілу каналів

Строки

Для представления символьных строк в С+ не существует специального строкового типа.

Вместо этого строки в С++ представляются как массивы элементов типа char, заканчивающиеся терминатором строки - символом с нулевым значением ('\0').

Символьные строки состоят из набора символьных констант, заключенного в двойные кавычки, например:

При объявлении строкового массива необходимо принимать во внимание наличие терминатора в конце строки, отводя тем самым под строку на один байт больше:

Пример объявления строки размером 9 символов:

char buffer[10]; // 9 символов + терминатор конца строк

Строковый массив может при объявлении инициализироваться начальным значением. При этом компилятор автоматически вычисляет размер будущей строки и добавляет в конец нуль-терминатор:

// Объявление и инициализация строки:

char Wednesday[] = "Среда";

// что равносильно:

char Wednesday[] ={'C','р','e','д','a','\0'};

В качестве оператора ввода при работе со строками вместо оператора записи в поток » лучше использовать функцию getline(), так как потоковый оператор ввода игнорирует вводимые пробелы и может продолжить ввод элементов за пределами массива, если под строку отводится меньше места, чем вводится символов.

Функция getline() принимает два параметра: первый аргумент указывает на строку, в которую осуществляется ввод, а второй - число символов, подлежащих вводу.

Большинство функций работы со строками содержится в библиотеке string.h.

Відмінною ознакою систем із ЧРК є смуги частот, займані окремими канальними сигналами в загальній смузі частот, переданою апаратурою в лінію. Інакше кажучи, у загальному лінійному спектрі канальні сигнали займають смуги частот без перекриття. Це дозволяє використовувати для поділу на прийальній стороні електричні фільтри.

Основними перевагами ЧРК є:

– економічне використання смуги пропущення лінії зв’язку. З урахуванням запасу на розфільтровку між сусідніми каналами (для зменшення взаємних завад) коефіцієнт використання смуги пропускання каналу складає 0,75 – 0,8;

– можливість одержання великого числа каналів;

– можливість об’єднання декількох каналів для передачі більш широкосмугового сигналу (наприклад, телевізійного сигналу).

Завдяки цим перевагам, ЧРК найбільш широко застосовувався для ущільнення ліній державної системи зв’язку.

До недоліків ЧРК відносяться: наявність перехідних перешкод, обумовлених нелінійностями амплітудних і фазових характеристик групового тракту, і можливість нагромадження цих перешкод зі збільшенням числа проміжних підсилювальних пунктів. Тому в системах із ЧРК необхідно використовувати високоякісний і стійкий груповий тракт, основні параметри якого повинні контролюватися і регулюватися. Накопичення завад обмежує граничну дальність зв’язку. Оскільки рівень перехідних завад росте зі збільшенням числа каналів, у телеметричних системах, де точність передачі обмірюваної величини відіграє першорядну роль, кількість каналів у системах із ЧРК обмежується, як правило, десятьма – п’ятнадцятьма. При необхідності одержання великого числа каналів у цих умовах використовується часовий розподіл. Крім того, системи з ЧРК чуттєві до умов завантаження групового тракту. Перевищення припустимої потужності групового сигналу викликає різке збільшення рівня шумів у всіх каналах. Тому для передачі даних, що є сигналами вторинного ущільнення, можна використовувати лише обмежене число каналів.

Первинні інформаційні сигнали можуть бути різного виду. Частина з них мають спектр, зосереджений у тональному діапазоні частот, розмовні сигнали, сигнали апаратури тонального телеграфування, факсимільного зв’язку і т. ін.). Для передачі таких сигналів використовуються канали тональної частоти (ТЧ). Інші сигнали, наприклад, телевізійного віщання, мають більш широкий спектр частот. Ці сигнали передаються по широкосмуговим каналах. У даній лекції виклад матеріалу будемо вести стосовно до каналів ТЧ.

Принцип частотного поділу каналів розглянемо по спрощеній структурній схемі (рис. 1). У передавальній частині БСП з ЧРК первинні інформаційні сигнали , кожний у смузі від F₁ до F₂, надходять на входи перетворювачів частоти називаних на передачі модуляторами. При цьому кожен інформаційний сигнал надходить на свій модулятор. На інші входи модуляторів подаються відповідно несучі частоти .

Рисунок 1. Структурна схема БСП з ЧРК.

У результаті перетворення утворяться канальні сигнали , що поєднуються в груповий сигнал , переданий у лінію і діапазон частот, що займає, від до . Варто підкреслити, що кожен канальний сигнал займає в груповому сигналі відведену для нього смугу частот. У приймальній частини системи передачі підданий деякої зміни за рахунок впливу перешкод і інших факторів груповий сигнал з виходу лінійного тракту надходить на пристрій поділу, що складає з паралельно включених смугових фільтрів , кожний з який пропускає відповідний канальний сигнал . Виділені смуговими фільтрами канальні сигнали надходять на перетворювачі частоти (демодулятори) , що здійснюють у сукупності з фільтрами нижніх частот перетворення канальних сигналів в інформаційні .

Порядок перетворення спектрів інформаційних сигналів у груповий сигнал на передачі і зворотному перетворенні на прийомі представлений на рис. 2.

У розглянутій системі передачі з ЧРК можливо повний поділ каналів, якщо покласти, що перетворювачі частоти і фільтри мають ідеальні характеристики, а лінійний тракт ідеально лінійний. Однак, у реальных умовах має місце взаємний вплив між каналами. При розробці систем передачі вживають спеціальних заходів, що дозволяють звести ці впливи до необхідного мінімуму. Для забезпечення вимог до смугових фільтрів застосовують такі перетворювачі частоти, що мають на виході мінімальна кількість і невеликі амплітуди побічних коливань. Між смугами частот, займаними кожним канальним сигналом, передбачають захисні проміжки (рис. 2), а лінійність підсилювача роблять досить високою.

Рисунок 2. Частотні перетворення в БСП з ЧРК.

Дата добавления: 2014-01-11